#поезія Роки, як уроки: занудно-тягучі... Лишаються шрами, та й ті вже слабкі. Коли вже живеш, підлаштовує зустріч Невидимий цинік, можливо, сам біс. Спиняєшся в натовпі, здавлює подих. Неспроста говорять, що світ затісний... Тебе не впізнавши, він мимо проходить. Вже інший, змужнілий. А в погляді синь... Єдина хвилина — і сходять намарно Роки забування. Пройшов, як на гріх... Любов не гордиться. Любов не минає: У двадцять із гаком — ті самі граблі. Утративши спокій, стаєш, мов залежна. Нічого не вернеш: запізно... Проте Щодня моніториш його в соцмережах, Ховаєш в альбомі знайомий портрет. Де-юре — ще вільний, де-факто — жонатий: Живе в неформальному шлюбі вже рік. Бог людям дав припис: «Не варто жадати Чужого», та Він же й «любіте!» велів... І плани, і сенс, як помилку закреслив, Водночас новий і знайомий до сліз. Принаймні б зустріти... Не знаєш адреси — Знаходиш. Від ніжності розум осліп. Приходиш, як леді з «Листа незнайомки»: Стоїш біля вікон, чекаєш — дарма... Пророцтва минають — любов не замовкне: Святиня і разом найбільша із драм. *** Війна — педагог, що рішучо-жорстокий: На все, чим живеш, накладає тавро. Доносить ударом важливі уроки, Навчає не словом — ревінням тривог. Колишні проблеми присипало пилом. Не впасти би... Світ оніміло застиг. Стоїш, ціпенієш, раптово поблідла: Влучання в будинок. Знайомий масив, Де сіро-однакові вежі-висотки Врізанням у небо плюндрують ландшафт. Твій частий маршрут. Там живе синьоокий, Смішливо-безжурний: ще юна душа, Хоча вже дорослий... До Господа вперше Звертаєшся серцем, без завчених слів: «Візьми, що завгодно: від грошей до звершень... Лишуся ні з чим — буду вдячна й за хліб, За промінь між хмар хаотично-подертих, За те, що у грудях ця ніжність навік... Єдине почуй: він завчасно померти Не має. Хай я... Тільки, Боже, не він... Спаси, збережи, бо Тобі ж це посильно... Хай буде щасливим, хоча й не просив У неба нічого... Пошли йому сина: Такого як він — щоб у погляді синь. Якщо не почуєш, то, Господи, де Ти?» Любов довіряє і, що б не було, Надіється, вірить, усе перетерпить, Якщо це не примха, а дійсно любов. ©Марія Чекарьова

😥 Важко зрозуміти, як у світі з таким потужним дипломатичним потенціалом цивільне населення в Україні, Судані, Ґазі, Ємені, Конго та багатьох інших місцях щодня страждає — так, ніби ті, хто мають владу, нічого не можуть зробити. ⚡ Американська акторка, режисерка, амбасадорка доброї волі ЮНІСЕФ Анджеліна Джолі емоційно розповіла про свій нещодавній візит до Миколаєва та Херсона. Допис оприлюднила на своїй сторінці у соцмережах. 🔴«Цього тижня я відвідала Миколаїв і Херсон в Україні, щоб зустрітися з сім'ями, які живуть на лінії фронту. Загроза безпілотників була постійною і відчутною... Вони перенесли свої школи, клініки та дитячі садки в укріплені підвали, вирішивши, що життя триватиме. Це було важко, але це надихає. Багато людей розповідали мені про психологічне навантаження, яке спричиняє життя під постійною загрозою, і про глибокий страх бути забутими світом», — написала акторка.

Алое Вера сорт Барбаденсіс Міллер на плантаціях компанії ФОРЕВЕР ❤️ #здоровятакраса #АлоеВераФоревер

Алое Вера сорт Барбаденсіс Міллер #АлоеВераФоревер #здоровятакраса

Патрульні прокоментували позавчорашній інцидент на 78-му кілометрі траси Київ — Одеса, де запакували водія Lada біля АЗС Його зупинили для перевірки документів, а він виявився в розшуку. Пишуть, що «чоловікові запропонували добровільно проїхати до Білоцерківського ТЦК, однак він категорично відмовився». Там кажуть, що він нібито поводився зухвало й агресивно, після чого втік з місця на своїй тачці. Екіпаж поліції зупинив його повторно неподалік АЗС та він начебто продовжував матюкатись і шарпати поліцейських. Кажуть, що оскільки він відмовився добровільно поїхати до ТЦК, тож патрульні його затримали силою і надягли кайданки, а згодом чоловіка доставили до ТЦК.

Семінар для розвитку особистості ФОРЕВЕР #натуральнийпродукт #АлоеВераФоревер #здоровятакраса

Фильм украинского режиссёра — в программе фестиваля-ретроспективы “Канны в Тель-Авиве”, который пройдёт с 10 по 20 ноября 2025 года. В центре афиши — «Два прокурора» украинского режиссёра Сергея Лозницы, лауреата Приза Франсуа Шале Канн-2025. 19 ноября в кинотеатре Лев Дизенгоф зрители смогут увидеть картину и лично пообщаться с режиссёром и актёром Евгением Терлецким из театра Гешер. Организаторы задумали фестиваль как площадку культурного диалога. На протяжении десяти дней, с 10 по 20 ноября, израильские зрители увидят три картины-участницы Каннского фестиваля 2025 года, каждая из которых по-своему исследует границы человеческого опыта, памяти и идентичности. — 11 ноября — “Мама” режиссёрки Ор Синай с Евгенией Додиной, звёздой театра Гешер; — 19 ноября — “Два прокурора” украинского режиссёра Сергея Лозницы с участием Евгения Терлецкого; — 20 ноября — “Исчезновение Йозефа Менгеле” Кирилла Серебренникова, показ представит кинокритик Алина Ребель, преподаватель Ариэльского университета. Каждый вечер — это встреча с создателями, обсуждение фильмов и открытый разговор о том, что остаётся за пределами экрана. Это редкая возможность увидеть Каннское кино в Израиле и ощутить живую энергию фестиваля. А вы когда в последний раз выходили из зала в тишине — потому что фильм сказал всё сам? 🎬🇮🇱🇺🇦 Читайте подробнее: https://nikk.agency/film-ukrainskogo/ Проект НАновости — Nikk.Agency Israel News рассказывает о культурных связях между Израилем и Украиной, о людях, фильмах и идеях, которые соединяют две страны. Читайте и поддержите публикацию в Facebook: 👉 https://www.facebook.com/nanews.nikk.agency/posts/pfbid02ZXcR2mYSouWgY5U4R2pCxFDfkcrMd8BjUZDyH2NpF8nZRpEdsZFMjz6k8f7bQGhkl #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #Cinema #TelAviv #Лозница #Канны #PlayhouseTLV

#архів На перших Олімпіадах було чимало дивних за сьогоднішніми мірками видів спорту. Наприклад, метання списа обома руками та штовхання каменя. На іграх 1900 року в Парижі було плавання з перешкодами на 200 метрів — плавцям треба було пробиратися серед занурених у воду колод і пірнати під поставлені на якір човник.

Дві українські пари здобули нагороди в танцях на льоду на престижному турнірі у Болгарії з фігурного катання Юніори Ірина Підгайна та Артем Коваль завоювали «золото», а Зої Ларсон та Андрій Капран стали віцечемпіонами серед дорослих. У змаганнях серед юніорів Підгайна та Коваль стали першими у ритмічному та довільному танці. Український дует набрав 162.92 бала. Ларсон та Капран посіли третє місце у ритмічному танці та стали першим у виступі у довільному танці. Загалом українсько-американський тандем здобув 174.57 бала, виборовши «срібло» з відставанням у 6.82 бала від італійської пари Манні-Ретлісбергер. Результати у довільному танці і за сумою балів стали для Ларсон і Капрана найкращими в кар'єрі. #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

🔥 «Дика гонка» у Києві: сержанти, спортсмени й герої — на одній стартовій лінії 8 листопада Київ перетворився на арену сили, витривалості й характеру. На Венеціанському острові відбувся забіг «Дика гонка» — подія, де військові, спортсмени й цивільні долали перешкоди, болото, воду й власну втому. Це не просто спортивний старт — це випробування духу, яке кожні півроку об’єднує сержантів ЗСУ, бійців різних бригад і сотні охочих перевірити себе. «Ми показуємо приклад — “Слідуй за мною, роби як я”», — наголосив головний сержант ЗСУ Олександр Косинський. Біг на 200 метрів, 1,6 км і 5 км з перешкодами, боротьба з водою, піском і власними страхами — кожен фінішер отримав унікальну медаль ручної роботи, а ще — відчуття перемоги над собою. Перше місце дісталося збірній Десантно-штурмових військ, які тепер отримають пікап для виконання бойових завдань. Друге — команді НГУ «Хартія» (200 000 грн для підрозділу). Третє — 30-й механізованій бригаді (150 000 грн). «Минулого разу були другими, цього разу приїхали тільки за перемогою», — розповів офіцер ДШВ Володимир Бойко. А фінал став справжнім святом — просто на сцені один із десантників освідчився коханій, і натовп вибухнув оваціями. Організатори — ГО “Дика Гонка”, 93-тя та 33-тя механізовані бригади й компанія CAS — кажуть, що сенс події у єднанні. «Ми показуємо справжнє обличчя війська — заряджене, сильне й живе», — зазначив співорганізатор Руслан Клименко. Це не просто забіг. Це — Україна, яка дихає на повні груди, навіть під час війни. Фото/Відео: Ілля Євлаш #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport