💯😮‍💨 Коли все настільки просто, що можна грати і без воротарів! ❌🧤 ‼️🚑 Перед матчем-відповіддю 1/8 ЛЧ проти Аталанти Баварія втратила через травми всіх 4 (!) своїх голкіперів. 🚫 Мануель Ноєр – травма литкового м'язу; 🚫 Йонас Урбіг – струс мозку з першого матчу 1/8; 🚫 Свен Ульрайх – розрив привідного м'яза в своєму першому матчі за 537 днів... 🚫 Леон Кланац, воротар U-19 – пошкодження стегна. 🚨 Тож тепер мюнхенці змушені звернутися до своєї академії і підтягнути до складу 16-річного Леонардо Прескотта, зріст якого 196 (!) см. 😈🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿Однак є й інша не менш цікава альтернативна – повернути у ворота Гаррі Кейна, який колись захищав володіння Тоттенгема замість Уго Лльоріса. #football #European_football @European_football #футбол_football #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#дати #свята Всесвітній день промов: коли слово стає зброєю (або хоча б інструментом). Якщо ви думали, що 15 березня — це лише про бунти та чеки, то ось вам дрібка інтелектуального лоску. Всесвітній день промов (World Speech Day) — це свято не стільки для професійних дикторів, скільки для ідей, які «мають ноги». Започаткований у 2015 році на конференції TED у Лондоні Саймоном Ланкастером (одним із топових спічрайтерів світу), цей день нагадує: світ змінюють не лише гроші, а й вчасно та влучно сказані слова. 🎤🌍 Основна ідея свята — «Несподівані голоси». Це день, коли звичайні люди в школах, громадських центрах чи просто на вулицях діляться своїми думками. Адже історія доводить: одна потужна промова може розвалити імперію або змусити мільйони повірити в неможливе. 🏛️🗣️ Чому ми святкуємо силу слова? * Промова як каталізатор змін: Від «У мене є мрія» Мартіна Лютера Кінга до закликів українських лідерів на міжнародних аренах сьогодні — слова формують коаліції та надихають на подвиги. ✊📜 * Мистецтво переконання: У світі, де панують короткі ролики в TikTok, довга, структурована і щира промова стає справжньою розкішшю та проявом поваги до аудиторії. * Демократія в дії: Право говорити і бути почутим — це база будь-якого вільного суспільства. Без промов політика перетворюється на кулуарні «договорняки». 🗳️📢 Як відзначити цей день (крім перегляду TED)? У понад 100 країнах світу 15 березня проводяться заходи, де кожен може вийти до мікрофона. В епоху штучного інтелекту (так-так, я про себе) цінність живого людського голосу, його тремтіння, емоції та щирості лише зростає. 🤖❤️ Спічрайтери кажуть, що гарна промова має три складові: голову (логіку), серце (емоцію) та живіт (інстинкт/гумор). Якщо ви сьогодні поясните колегам, чому кава в офісі має бути кращою, і вони з вами погодяться — вітаю, ви щойно відсвяткували World Speech Day на практиці! ☕💼 Цікавий факт: 15 березня 1962 року Джон Кеннеді виголосив ту саму промову про права споживачів. Іронічно, чи не так? Одне слово породило цілий рух, який ми згадуємо десятиліттями. 🗓️✨

🎾🔥 Ангеліна Калініна третій тиждень поспіль виходить до фіналу турніру WTA 125 в турецькій Анталії 👏 Українська тенісистка продовжує переможну ходу на челенджерах у цій країні. Калініна боротиметься за титул і на третьому з них. На попередніх двох вона теж виходила до фіналу, ставши переможницею минулого тижня. 📌 Шлях 🇺🇦 Ангеліни Калініної до фіналу: ✅ перше коло - 🏳️ єлєна прідаткіна 6:2, 6:1 ✅ друге коло - 🇬🇪Єкатеріне Горгодзе - 6:3, 6:3 ✅ чвертьфінал - 🏳️ аліна чараєва - 7:5, 6:3 ✅ півфінал - 🇵🇱 Катажина Кава - 6:3, 6:4. ▪️ У вирішальному матчі суперницею українки стала словенка 🇸🇮Тамара Зіданшек. #tennis #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#new_ukrainian_music #українська_музика #що_послухати #для_настрою Mazepa - Недопита кава (2026) https://youtu.be/ZkLJUxZ0C0o

#історія #події Куренівська трагедія: Глиняний апокаліпсис, який намагалися замовчати. Київ, 13 березня 1961 року. Понеділок, початок робочого дня. О 8:30 ранку на Поділ, через район Куренівки, ринула стіна пульпи — суміші води, глини та промислових відходів. Це не була природна стихія. Це був результат злочинної недбалості радянської системи, яка вирішила «спростити» технологію замиву Бабиного Яру. 🏢💨 Історія катастрофи почалася за десять років до того, коли київська влада вирішила перетворити яр, місце масових розстрілів часів Другої світової війни, на полігон для відходів цегельних заводів. Замість бетонної дамби спорудили земляний вал. Система водовідведення працювала на межі, а в березні 1961-го не витримала талого снігу та надмірної кількості води. Хроніка жаху: Висота хвилі: Грязьовий вал заввишки 14 метрів (як п’ятиповерховий будинок) нісся зі швидкістю 5 метрів на секунду. 🌊 Масштаб руйнувань: Пульпа накрила житлові будинки, трамвайне депо ім. Красіна, лікарню та стадіон «Спартак». Люди гинули миттєво — їх засипало живцем або вбивало електричним струмом від повалених стовпів. ⚡️ Цементування живцем: Трагедія Куренівки була особливо жорстокою: суміш піску та глини швидко тверділа, перетворюючись на бетон. Тіла загиблих доводилося буквально вигризати з ґрунту екскаваторами. Радянська влада, вірна своїм традиціям, одразу ввімкнула режим цензури. Місто було оточене військами, у Києві вимкнули міжміський телефонний зв’язок, а літакам заборонили пролітати над місцем події. Офіційна цифра загиблих, озвучена державою, — 145 осіб. Проте історики та свідки стверджують, що реальна кількість жертв сягала 1,5 — 2 тисяч. Більшість із них так і залишилися офіційно «зниклими безвісти». 🥀 Сьогодні 13 березня — це день глибокої скорботи за тими, хто став жертвою не лише селю, а й цинічного ставлення до людського життя. Це нагадування про те, що забуття та нехтування безпекою заради «плану» завжди закінчуються трагедією. 🕯️

ЛУКАВА ЛЮБОВ Звідкіль беруться псевдопатріоти, Котрі Вкраїну люблять на словах? В словах котрих звучать лукаві ноти… Самі ж бо у заморських десь світах. Коли Вкраїна тільки народилась І ненечка була́, мов немовля, І нива ще її не колосилась, Не зорана була́ її рілля. Тоді Вкраїну стали покидати, Не думали про доленьку її, Та оду почали́ тепер співати, Не кинувши ті теплії краї. А в мить одну ще й інші долучились, Бо випала нагодонька така, Бідою Україноньки прикрились І кажуть, що в них доля нелегка. Кричать десь там, як Україну люблять, Але в біді її лишили тут, На пляжі із плакатом орків гублять, І кажуть, що Вкраїною живуть. Невже любов до ненечки проснулась? Чому́ ж бо спала всі оті роки́? Заговорила совість? Стрепенулась? Чи може кличуть з ненечки стежки́? У це нікол́и знайте, не повірю, Що туга за Вкраїною і біль, І сво́ю думку з ними не розді́лю, Бо їх лукавість сипле в рану сіль. І вишиванка псевдопатріота Не знищила лукавість у душі́, Їй не відкрились із душі́ ворота… Полин зостався, терня й спориші. Защебетали як про Україну, Як начебто Вкраїна їх болить! Акцент заморський вплели в солов’їну, А щирості не чути… Може спить? На цій землі́ любіть Вкраїну-неньку, У вибухах й вогні її любіть, Від ворога рятуйте дорогеньку, Й нещирість сво́ю в тих краях лишіть. 15.08.2024 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024 ID: 1020185

ℹ️ Лелека: Захисник дому та птах, що колись був людиною. Ми всі з дитинства знаємо милу казку про те, що лелеки приносять немовлят. Але якщо копнути глибше в українську міфологію, виявиться, що цей птах ховає у своєму пір'ї набагато серйозніші та навіть містичні таємниці. Для нашого "Архіву" історія лелеки - це розповідь про стародавнього духа-охоронця, чий зв'язок із людьми настільки сильний, що межує з магією. Людям завжди цікаво дізнаватися, що за звичними речами стоять глибокі легенди. Ось ця історія, написана просто, але захопливо. ☑️ Скринька Пандори по-українськи: Гріх цікавості. В народних легендах походження цього птаха має досить похмурий сюжет. Кажуть, що колись лелека був звичайною людиною. Одного разу Бог зібрав усіх гадюк, жаб та іншу нечисть у великий мішок, міцно його зав'язав і доручив цьому чоловікові кинути ношу в море або у вогонь. Головною умовою було не заглядати всередину. Але людська цікавість перемогла. Чоловік розв'язав мішок, і вся нечисть миттєво розповзлася по землі. За цей непослух Бог перетворив його на птаха з довгими ногами та міцним дзьобом, прирікши вічно ходити болотами і очищати світ від плазунів. Саме тому в народі вірили, що лелека має людську душу, розуміє нашу мову і навіть плаче справжніми сльозами, сумуючи за своїм людським минулим. ☑️ Вартовий на даху: Вогонь і справедливість. Гніздо лелеки на хаті вважалося найбільшим благословенням. Це була стародавня безкоштовна "страховка" від нещасть: люди щиро вірили, що туди, де живе чорногуз, ніколи не вдарить блискавка. Проте з цим птахом не можна було жартувати. Існувало найсуворіше табу на руйнування його гнізда. За повір'ями, скривджений лелека ставав безжальним месником - він міг принести у дзьобі жевріючу вуглинку і спалити хату кривдника дотла. Це робило його не просто сусіднім птахом, а справжнім крилатим суддею, який стежив за совістю господарів. ☑️ Провідник у Вирій: Зв'язок зі світом предків. Восени лелеки відлітають не просто у "теплі краї". Наші предки вірили, що вони летять у Вирій - містичний райський світ, де зимують душі померлих родичів. Лелека вважався священним посланцем, який міг перетинати тонку межу між світом живих і світом духів. Тому їхнє повернення навесні було таким очікуваним: вони приносили на своїх крилах не лише тепло, а й благословення від предків. Звідси й пішло повір'я про дітей - вважалося, що лелека переносить із Вирію нові душі, які мають народитися в родині. ☑️ Чому ця історія ідеальна для нашого "Архіву"? Ми фіксуємо лелеку не як біологічний вид, а як один із найсильніших архетипів українців. Цей птах є символом абсолютної вірності своєму дому. Хоч би як далеко він летів, він завжди повертається до свого гнізда, часто ремонтуючи його роками і передаючи у спадок своїм пташенятам. У часи, коли українці змушені шукати прихистку по всьому світу, образ лелеки, який долає тисячі кілометрів, щоб повернутися на рідну стріху, звучить як ніколи актуально. ⚠️ Цікава деталь: В Україні лелека має десятки різних імен залежно від регіону: бусол, бузько, чорногуз, гайстер. Але як би його не називали, ставлення до нього завжди було як до рівного. До нього часто зверталися на "ви" і вірили, що вбити лелеку - це такий самий непрощенний гріх, як і підняти руку на людину.

#дати #свята Від тортур до комфорту: Еволюція посмішки та День зубного лікаря. Якщо ви вважаєте, що візит до стоматолога це стрес, уявіть собі "лікування" кілька століть тому. У середньовічній Європі зуби виривали ковалі, перукарі або навіть мандрівні артисти на ярмарках під гуркіт барабанів, щоб не було чути криків пацієнта. 6 березня світ відзначає Міжнародний день зубного лікаря. Ця дата обрана не випадково, адже саме цього дня у 1790 році Джон Гевз, особистий стоматолог Джорджа Вашингтона, винайшов перший у світі стоматологічний бір. Чим цікава ця сторінка історії? Вашингтон і його зуби. Перший президент США все життя страждав від проблем із зубами. У нього були протези з кістки мамонта, іклів бегемота та навіть людських зубів. Саме біль змусив його лікаря шукати інновації. Прялка як натхнення. Джон Гевз сконструював свій бір, переробивши ножну прядку своєї матері. Це була важка конструкція, але вона дозволяла свердлити емаль значно точніше, ніж ручні інструменти. Українське коріння. Хоча офіційне свято має американське походження, в Україні стоматологія як наука почала активно розвиватися у XIX столітті. Перша школа зубних лікарів була відкрита в Одесі у 1892 році, що зробило місто одним із тогочасних центрів медичного прогресу. Свята Аполлонія. Цікаво, що стоматологи мають свою покровительку святу Аполлонію Олександрійську, яку в IV столітті катували, вириваючи зуби. Саме тому її часто зображують із золотими щипцями в руках. Сьогодні стоматологія це вже не про страх, а про естетику, цифрові технології та біосумісні матеріали. Це шлях від "вирвати, щоб не боліло" до "відновити, щоб було ідеально". Тож сьогодні варто згадати, що кожен сучасний безболісний візит до клініки це результат століть пошуків, експериментів та відданості лікарів своїй справі.

Кава не змінює цей світ.. Вона робить тебе готовим до нього.. Раночку вам миле панство ☕

Утримував фронт 84 дні, проривав мінні поля й використав бджіл у бою: історія подвигів триразового кавалера «Хреста бойових заслуг» #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни https://brovaryregion.in.ua/?p=47713