Друзі! Сьогодні презентую вам пілотну серію з нового комедійно-пізнавального шоу "Школа пана Волохана". Його ведучий - інструктор по виживанню, він же острівний барон бігфут пан Волохан. Хто такий пан Волохан, спитаєте ви? У кожній серії ви знайдете нові відповіді про його особистість... Кажуть, що пан Волохан не ходить по Хортиці - Хортиця підлаштовує стежки під його кроки. Волохан не шукає слідів - сліди шукають, де б їм з’явитися, щоб не розчарувати Хортицького імператора. Коли Волохан каже “тиша” - вітер переходить на шепіт, а Дніпро робить вигляд, що “взагалі не плескав”. Коли він розпалює багаття, вогонь спершу питає: “Можна?” А коли він каже “не засмічуй острів” - пакети самі летять в урну, бо їм соромно... #Волохан #Хортиця #Запоріжжя #ШколаПанаВолохана #НормЧиСтрьом #Екологія #Заповідник #ДімАктора #АнтонЖадько #Січеград #ТворчаСтудіяСічеград #shorts #панволохан #хортицькийбігфут #запоріжжя #січеград #творчастудіясічеград #антонжадько #париж #хортиця #comedyshortsandnewshorts #comedy #запорізькиййеті #вебсеріал #запоріжжя #українськийсеріал #українськийютуб https://www.youtube.com/shorts/SUw7awo0cn4

😱💰Палац за 110 мільйонів доларів! В історичній місцевості Конча-Заспи стоїть маєток який переплюнув за масштабами хонку Януковича. А належать ці розкішні хороми колишньому нардепу Юрію Іванющенку, який після Революції Гідності втік до Монако. Для будівництва резиденції у 6,5 тис квадратних метрів вирізали гектари заповідника. Будинок утримують на широку ногу: шовк, гобелени, килими, меблі найдорожчих виробників. Майже в кожній залі – важкі золоті портьєри, стіни оздоблені різьбленням і панно зі складною геометрією. Під ногами – перські килими, всіяні орнаментами. І обов'язкова частина інтер'єру кожної кімнати – велетенська кришталева люстра. Бюджет лише однієї складав до 500 тис. євро.

🦢 На київській Оболоні — свій маленький заповідник Лебеді та качки зібралися біля берега й влаштували містянам безкоштовну терапію красою. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна

#дати #свята Міжнародний день арабського леопарда: Краса на межі зникнення 🐆 ​9 лютого світ відзначає день, присвячений одному з найбільш невловимих і величних хижаків планети — арабському леопарду. Це не просто чергова дата в екологічному календарі, а сигнал «SOS» від природи, адже цей підвид перебуває у критичному стані. 🌍 ​Хто такий арабський леопард? ​Це найменший серед усіх леопардів, ідеально пристосований до життя в суворих умовах Аравійського півострова. 🏜️ ​Майстер маскування: Його світла, блідо-жовта шерсть із розетками дозволяє йому ставати буквально невидимим серед скель та пісків Оману, Ємену та Саудівської Аравії. ​Аскет пустелі: Він може довгий час обходитися без води, отримуючи вологу з їжі, і полює переважно на гірських газет і нубійських гірських козлів. ​Сумна статистика ​Ситуація з арабським леопардом є трагічною. У дикій природі їх залишилося, за різними оцінками, менше ніж 200 особин. 📉 ​Причини зникнення: Втрата природного середовища, полювання через загрозу худобі та нестача кормової бази. ​Останні фортеці: Сьогодні вони збереглися лише в невеликих ізольованих популяціях, переважно в горах Дофар у Омані. ​Чому цей день важливий? ​Міжнародний день арабського леопарда був офіційно встановлений (зокрема, за ініціативи Саудівської Аравії), щоб привернути увагу до програм з відновлення популяції. 🛡️ ​Розведення в неволі: Існують спеціальні центри, де вчені намагаються отримати потомство, щоб згодом випустити тварин у дику природу. ​Відновлення екосистем: Створення заповідників, де полювання суворо заборонене, а популяції диких травоїдних відновлюються штучно. ​Екологічна освіта: Зміна ставлення місцевих громад до леопарда — з «ворога пастухів» на «національне надбання». ​Арабський леопард — це символ дикої, непідборної природи Близького Сходу. Втрата такого виду була б непоправною катастрофою для біорізноманіття нашої планети. Цей день нагадує нам: ми — останнє покоління, яке може врятувати цього «привида гір» від повного забуття. 🕊️

😳Рись повернулася жити у Чорнобильську зону. Колись її на Поліссі вважали майже легендою – про неї чули, але майже ніхто не бачив. У заповіднику кажуть, що вона не просто з’явилася тут, а оселилася на цій території. Це підтверджують знімки з фотопасток і свіжі сліди на снігу, які науковці знаходять під час обстежень. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна

🦌Олені у засніженому лісі Чорнобильського біосферного заповідника цієї зими стали справжніми зірками Фахівці відзначають рекордну кількість зустрічей з цими тваринами під час польових спостережень і встигають фіксувати їхні найяскравіші моменти. 📸Фото: Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна

✝️ Мінкульт передав ПЦУ два корпуси у Нижній лаврі Мінкульт безоплатно передав монастирській громаді ПЦУ корпуси №49 та №70 на території Нижньої лаври. Це дозволяє юридично закріпити присутність громади через прозорі договори з визначеними правами, обов’язками та відповідальністю за збереження пам’яток і дотримання режиму національного заповідника. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна

‼️ Вперше з часів Другої світової війни: рф вдарила по Києво-Печерській лаврі – це сталося 24 січня вночі, – заява заповідника. Вхід до печер закритий, але серйозних руйнувань поки немає. Ушкоджень зазнав корпус №66 – вхідна частина до комплексу Дальніх печер, та корпус №67 (Аннозачатіївська церква). Зараз місця ушкоджень вивчають фахівці. https://t.me/Ukraineaboveallelse

#історія #постаті Іван Труш: Аристократ духу та «поет сонця» в українському живописі. ​17 січня 1869 року народився чоловік, який навчив українське мистецтво не лише страждати, а й милуватися світлом. Іван Труш — постать, яка для нашого живопису важить не менше, ніж імпресіоністи для Франції. Він був першим, хто вивів українську картину з тісного селянського інтер’єру на безкраї простори, залиті сонцем. 🎨☀️ ​Труш був людиною не просто талановитою, а й надзвичайно освіченою та європейською за духом. Вихованець Краківської академії, він не задовольнився локальними темами. Його пензель однаково майстерно фіксував і величні скелі Криму, і спекотні вулиці Єгипту, і спокійну самотність італійського узбережжя. Проте серцем він завжди залишався в Галичині. Його серія «На самоті», де зображено одиноку сосну серед поля, стала маніфестом цілого покоління української інтелігенції — гордої, незламної, але часто незрозумілої власним народом. 🌲🌫️ ​Іронія долі Івана Труша полягала в тому, що він був справжнім «мисливцем за інтелектом». Його галерея портретів видатних сучасників — Івана Франка, Лесі Українки, Василя Стефаника — це не просто копії облич, а глибока психологічна деконструкція особистості. Він зумів зняти з них іконографічний глянець і показати живих людей, втомлених боротьбою, але сповнених внутрішньої сили. Кажуть, що Франко терпіти не міг позувати, але Трушу вдалося «впіймати» того Каменяра, якого ми знаємо сьогодні. ✍️👀 ​Критично оцінюючи спадщину митця, варто відзначити його колосальний внесок у створення українського арт-ринку. Труш був не лише художником, а й організатором перших професійних мистецьких об’єднань у Львові, редактором першого мистецького журналу та активним критиком. Він щиро вірив, що українська культура має бути частиною світового контексту, а не етнографічним заповідником. 🏛️📜 ​Труш прожив довге життя, зумівши зберегти гідність навіть за радянської окупації Львова, коли його намагалися змусити писати соцреалізм. Його вілла у Львові, збудована за його власним проєктом, залишається місцем сили, де стіни досі пам’ятають дискусії про долю нації. Іван Труш довів: щоб бути національним художником, не обов'язково малювати шаровари — достатньо відчути світло, яке падає на рідну землю, і передати його так, щоб воно зігріло наступні століття. 🌻🏡

🐺 Фотопастка зняла вовка у Чорнобильському заповіднику