• #мистецтво
    Український художник
    Василь Непийпиво
    #мистецтво Український художник Василь Непийпиво
    3переглядів
  • #поезія
    Не вір мені, бо я брехать не вмію,
    Не жди мене, бо я і так прийду.
    Я принесу тобі свою надію,
    А подарую смуток і біду.

    Слова ясні, лише мені відомі,
    У бурмотіння скучне переллю,
    Свою усмішку у холодній втомі
    Бездумно, безголово утоплю.

    І буду нерозумно обридати,
    І недоречно скиглити чомусь,
    Але, як треба буде заридати,
    Я гомерично, тупо засміюсь.

    Не вір мені, бо я брехать не вмію,
    Не жди мене, бо я і так прийду,
    Я принесу тобі свою надію,
    А подарую смуток і біду.

    ✍️ Василь Симоненко
    #поезія Не вір мені, бо я брехать не вмію, Не жди мене, бо я і так прийду. Я принесу тобі свою надію, А подарую смуток і біду. Слова ясні, лише мені відомі, У бурмотіння скучне переллю, Свою усмішку у холодній втомі Бездумно, безголово утоплю. І буду нерозумно обридати, І недоречно скиглити чомусь, Але, як треба буде заридати, Я гомерично, тупо засміюсь. Не вір мені, бо я брехать не вмію, Не жди мене, бо я і так прийду, Я принесу тобі свою надію, А подарую смуток і біду. ✍️ Василь Симоненко
    Love
    1
    47переглядів
  • 14 жовтня не випадково обране Днем Української повстанської армії. Цього дня у 1942 році, 83 роки тому відбулася важлива історична подія: "повстали перші збройні відділи, що дали початок Українській повстанській армії". Національному підпіллю в умовах окупації вдалося організуватися у повноцінне військо, яке мало лише надію на власну державу.

    Тривалий час День створення УПА відзначали разом з Покровою та днем козацтва. Про це також йдеться у постанові Української Головної Визвольної ради, яка і затвердила день вшанування повстанської армії.

    Такий збіг дат бул додатковим акцентом на продовженні козацьких традицій. Після церковної календарної реформи Покрова і пов’язані з нею свята (День захисників та День козацтва) перенесли на 1 жовтня. День УПА залишився 14-го, бо приурочений більше до історичної дати, а не релігійної.

    У радянські часи влада всіляко намагалася стерти пам’ять про упівців. Їх ототожнювали з бандитами, приписували вбивства цивільних українців, репресували, їм створювали складнощі з влаштуванням на роботу, не дозволяли жити там, де вони хотіли. Навіть вже за незалежної України її найпершу державну армію визнали не одразу.

    Зокрема, останній головнокомандувач УПА Василь Кук відмовився прийняти звання Героя України від Президента Кучми — бо армію, якою він командував, на державному рівні не визнано визвольною.

    Минули десятиліття, перш ніж багато колишніх повстанців почали відкрито згадувати про свою участь у підпіллі — таким сильним був страх перед радянськими репресіями. Хтось так ніколи і не відкрився, і тепер про життя цих мужніх людей ми дізнаємося з архівів.

    Саме архіви і розповіді учасників подій є неоціненними джерелами для пам’ятування національних героїв, людей, які боролися за Україну за багато років до її незалежності.

    Ми підготували для вас кілька цікавих фактів, які ви могли не знати про діяльність Української повстанської армії та радимо книги, де ви можете прочитати більше про це.

    Консультувала щодо фактів та книг історикиня, дослідниця національно-визвольної боротьби Леся Бондарук.

    Детальніше — у матеріалі нижче 👇

    📖 https://life.pravda.com.ua/society/dobirka-knig-ta-cikavih-faktiv-pro...
    14 жовтня не випадково обране Днем Української повстанської армії. Цього дня у 1942 році, 83 роки тому відбулася важлива історична подія: "повстали перші збройні відділи, що дали початок Українській повстанській армії". Національному підпіллю в умовах окупації вдалося організуватися у повноцінне військо, яке мало лише надію на власну державу. Тривалий час День створення УПА відзначали разом з Покровою та днем козацтва. Про це також йдеться у постанові Української Головної Визвольної ради, яка і затвердила день вшанування повстанської армії. Такий збіг дат бул додатковим акцентом на продовженні козацьких традицій. Після церковної календарної реформи Покрова і пов’язані з нею свята (День захисників та День козацтва) перенесли на 1 жовтня. День УПА залишився 14-го, бо приурочений більше до історичної дати, а не релігійної. У радянські часи влада всіляко намагалася стерти пам’ять про упівців. Їх ототожнювали з бандитами, приписували вбивства цивільних українців, репресували, їм створювали складнощі з влаштуванням на роботу, не дозволяли жити там, де вони хотіли. Навіть вже за незалежної України її найпершу державну армію визнали не одразу. Зокрема, останній головнокомандувач УПА Василь Кук відмовився прийняти звання Героя України від Президента Кучми — бо армію, якою він командував, на державному рівні не визнано визвольною. Минули десятиліття, перш ніж багато колишніх повстанців почали відкрито згадувати про свою участь у підпіллі — таким сильним був страх перед радянськими репресіями. Хтось так ніколи і не відкрився, і тепер про життя цих мужніх людей ми дізнаємося з архівів. Саме архіви і розповіді учасників подій є неоціненними джерелами для пам’ятування національних героїв, людей, які боролися за Україну за багато років до її незалежності. Ми підготували для вас кілька цікавих фактів, які ви могли не знати про діяльність Української повстанської армії та радимо книги, де ви можете прочитати більше про це. Консультувала щодо фактів та книг історикиня, дослідниця національно-визвольної боротьби Леся Бондарук. Детальніше — у матеріалі нижче 👇 📖 https://life.pravda.com.ua/society/dobirka-knig-ta-cikavih-faktiv-pro-upa-310833/
    LIFE.PRAVDA.COM.UA
    6 фактів про УПА, які ви могли не знати: як жили і боролися повстанці
    Розповідаємо, коли була створена УПА, про головнокомандувачів повстанців, як одягалися та чим воювали воїни української повстанської армії.
    163переглядів
  • #виставки
    Виставка графіки Алли Горської та Віктора Зарецького.
    14 жовтня в галереї "Митець" відбудеться унікальна виставка знакових графічних робіт культового мистецького подружжя Алли Горської та Віктора Зарецького. Уперше твори з найбільших приватних колекцій, чимало з яких раніше не експонувалися, будуть представлені під одним дахом. Графіка 1960–1980-х років постає тут як мистецький експеримент та як документ епохи. Алла Горська, найяскравіша представниця шістдесятницького руху, вирізняється глибокою внутрішньою енергією та символічністю, тоді як Віктор Зарецький поєднав вишуканий декоративізм із філософською напругою образів.

    Виставка триватиме до 23 жовтня за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 12
    #виставки Виставка графіки Алли Горської та Віктора Зарецького. 14 жовтня в галереї "Митець" відбудеться унікальна виставка знакових графічних робіт культового мистецького подружжя Алли Горської та Віктора Зарецького. Уперше твори з найбільших приватних колекцій, чимало з яких раніше не експонувалися, будуть представлені під одним дахом. Графіка 1960–1980-х років постає тут як мистецький експеримент та як документ епохи. Алла Горська, найяскравіша представниця шістдесятницького руху, вирізняється глибокою внутрішньою енергією та символічністю, тоді як Віктор Зарецький поєднав вишуканий декоративізм із філософською напругою образів. Виставка триватиме до 23 жовтня за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 12
    Like
    1
    80переглядів
  • #цікаве
    🍁 Осіння казка розквітла в парку біля Будинку-музею Марії Заньковецької.
    Саме час прогулятися цими місцями, насолодитися атмосферою осені та зробити кілька яскрави фото на згадку!

    ❤️ — якщо плануєте відвідати локацію

    📍 Де?
    Київ, Парк Заньковецької, вул. Велика Васильківська, 121

    Video: jb_kiev
    #цікаве 🍁 Осіння казка розквітла в парку біля Будинку-музею Марії Заньковецької. Саме час прогулятися цими місцями, насолодитися атмосферою осені та зробити кілька яскрави фото на згадку! ❤️ — якщо плануєте відвідати локацію 📍 Де? Київ, Парк Заньковецької, вул. Велика Васильківська, 121 Video: jb_kiev
    Love
    1
    92переглядів 2Відтворень
  • Валерій Залужний і Кирило Буданов очолюють рейтинг довіри українців, — дослідження.

    ⭕️Нове соціологічне опитування підтвердило, що найбільшою довірою українців користуються військові лідери. Згідно з даними, рівень довіри до Валерія Залужного становить 63,8%, а до Кирила Буданова — 57,6%.
    Про це свідчать результати дослідження, проведеного компанією «Перша рейтингова система» на замовлення American Political Services.

    Цікаво, що за рівнем позитивної оцінки роботи на своїй посаді лідером є Кирило Буданов — 64,7% українців схвально сприймають його діяльність як начальника ГУР. Валерій Залужний посідає друге місце з показником 59,4%, голова СБУ Василь Малюк — третє (55,6%).

    Потенційні політичні проєкти військових також мають значну підтримку. Гіпотетична партія Валерія Залужного отримала б 17,4% голосів, партія Володимира Зеленського — 10,8%, а партія Кирила Буданова — 8,8%.
    ⭕️Президентські рейтинги також свідчать про їхній високий потенціал електоральної підтримки.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    Валерій Залужний і Кирило Буданов очолюють рейтинг довіри українців, — дослідження. ⭕️Нове соціологічне опитування підтвердило, що найбільшою довірою українців користуються військові лідери. Згідно з даними, рівень довіри до Валерія Залужного становить 63,8%, а до Кирила Буданова — 57,6%. Про це свідчать результати дослідження, проведеного компанією «Перша рейтингова система» на замовлення American Political Services. Цікаво, що за рівнем позитивної оцінки роботи на своїй посаді лідером є Кирило Буданов — 64,7% українців схвально сприймають його діяльність як начальника ГУР. Валерій Залужний посідає друге місце з показником 59,4%, голова СБУ Василь Малюк — третє (55,6%). Потенційні політичні проєкти військових також мають значну підтримку. Гіпотетична партія Валерія Залужного отримала б 17,4% голосів, партія Володимира Зеленського — 10,8%, а партія Кирила Буданова — 8,8%. ⭕️Президентські рейтинги також свідчать про їхній високий потенціал електоральної підтримки. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    66переглядів
  • Світ живопису.
    "Чарівність осені"
    🎨Алла Василькова (Україна).
    Світ живопису. "Чарівність осені" 🎨Алла Василькова (Україна).
    26переглядів
  • 😺 Справжнього Фелікса зустріли в магазині на Київщині

    📍 Васильків.
    😺 Справжнього Фелікса зустріли в магазині на Київщині 📍 Васильків.
    65переглядів 4Відтворень
  • День художника України
    Щорічно у другу неділю жовтня митці України святкують День художника.

    Історія започаткування Дня художника України
    Свято було затверджено Указом Президента в 1998 році. Ініціатором святкування стала Спілка художників України. Метою є підтримка представників мистецтва та нагадування про його роль у культурному розвитку людини.

    Хто такий художник?
    Художник – творчий фахівець, що працює у різних галузях образотворчого мистецтва. Це може бути не лише малювання картин, але й фотозйомка, скульптура, графіка, стріт-арт, кіно, декоративно-ужиткове мистецтво тощо.


    Фахівці впевнені, що без споглядання художньої творчості неможливо виховати повноцінно розвиту особистість. Тому прямим обов’язком художника є донесення свого бачення краси, правдиве відтворення історичних подій, розвиток почуття прекрасного в людях і спонукання до думок над суттю буття.

    Найвідоміші українські художники
    Класика ХІХ — поч. ХХ ст.
    Тарас Шевченко (1814–1861) — живописець і графік, майстер психологічного портрета й історичних сцен. «Катерина», офорти з «Живописної України».
    Іван Айвазовський (1817–1900) — народжений у Криму мариніст світової слави. «Дев’ятий вал», «Чорне море».
    Архип Куїнджі (1842–1910) — новатор світла й повітряної перспективи. «Місячна ніч на Дніпрі», «Березовий гай».
    Сергій Васильківський (1854–1917) — поет степового пейзажу. «Козацький двір», «Український пейзаж».
    Микола Пимоненко (1862–1912) — реаліст побутового жанру. «Святочне ворожіння», «Проводи рекрутів».
    Олександр Мурашко (1875–1919) — яскравий колорист, з’єднав реалізм та модерн. «Дівчина в червоному капелюсі», «Карусель».
    Олекса Новаківський (1872–1935) — львівський експресивний колорист. «Святий Юр», портрети.
    Микола Самокиш (1860–1944) — баталіст і майстер анімалістики. Кінно-батальні сцени, ілюстрації до класики.
    Український авангард
    Казимир Малевич (1879–1935) — засновник супрематизму. «Чорний квадрат», «Біле на білому».
    Олександра Екстер (1882–1949) — авангард, сценографія, кубофутуризм. Ескізи костюмів і декорацій.
    Олександр Богомазов (1880–1930) — «київський сезаніст», теоретик і практик авангарду. «Пилярі», «Лісопилка».
    Соня Делоне (Гончар) (1885–1979) — орфізм, дизайн і мода. Серії «Симультанності».
    Давид Бурлюк (1882–1967) — «батько російського футуризму» з українським корінням. Футуристичні полотна, маніфести.
    Георгій Нарбут (1886–1920) — графік і шрифтовик, творець стилю УНР. «Українська абетка», банкноти та герби УНР.
    Федір та Василь Кричевські — живопис і дизайн. Василь — автор проєкту державного герба УНР, Федір — портрет і історичний жанр.
    Народне мистецтво та неонаїв
    Катерина Білокур (1900–1961) — квіткові композиції з ювелірною деталізацією. «Квіти за тином», «Півонії».
    Марія Примаченко (1909–1997) — наїв, фантастичні «звірі» та казкові сюжети. «Звіриний світ» (численні варіації).
    Ганна Собачко-Шостак (1883–1965) — декоративні розписи, витинанки, «квіткові» композиції.
    ХХ століття (модернізм, соцреалізм і поза ним)
    Тетяна Яблонська (1917–2005) — гуманістичний реалізм, пізній ліричний модерн. «Хліб», «Вечір. Стара Флоренція».
    Віктор Зарецький (1925–1990) — декоративно-орнаментальні образи, вплив сецесії. «Світлана», жіночі портрети.
    Микола Глущенко (1901–1977) — експресивний пейзажист, колорист. Карпати, міські краєвиди.
    Ала Горська (1929–1970) — монументалістка й шістдесятниця, громадянська сміливість. Мозаїки, вітражі.
    Сучасне українське мистецтво
    Іван Марчук (нар. 1936) — автор техніки «пльонтанізм», один із найвідоміших сучасників. Серії «Голос моєї душі», пейзажі.
    Анатолій Криволап (нар. 1946) — неоекспресіоніст, великі кольорові поля. Серія «Кінь. Вечір».
    Олександр Ройтбурд (1961–2021) — постмодерн, іронія й міфології сучасності. «П’єта», інтерпретації класики.
    Владислав Шерешевський (нар. 1964) — гротеск і соціальні алюзії.
    Влада Ралко (нар. 1969) — гостра графіка і живопис про тіло, війну, повсякдення.
    Нікіта Кадан (нар. 1982) — концептуаліст, робота з пам’яттю й простором.
    Роман Минов (нар. 1983) — живопис і медіа, дослідження ідентичності.
    Микита Шалений (нар. 1982) — мультимедіа, відеоарт і архівні наративи.
    День художника України Щорічно у другу неділю жовтня митці України святкують День художника. Історія започаткування Дня художника України Свято було затверджено Указом Президента в 1998 році. Ініціатором святкування стала Спілка художників України. Метою є підтримка представників мистецтва та нагадування про його роль у культурному розвитку людини. Хто такий художник? Художник – творчий фахівець, що працює у різних галузях образотворчого мистецтва. Це може бути не лише малювання картин, але й фотозйомка, скульптура, графіка, стріт-арт, кіно, декоративно-ужиткове мистецтво тощо. Фахівці впевнені, що без споглядання художньої творчості неможливо виховати повноцінно розвиту особистість. Тому прямим обов’язком художника є донесення свого бачення краси, правдиве відтворення історичних подій, розвиток почуття прекрасного в людях і спонукання до думок над суттю буття. Найвідоміші українські художники Класика ХІХ — поч. ХХ ст. Тарас Шевченко (1814–1861) — живописець і графік, майстер психологічного портрета й історичних сцен. «Катерина», офорти з «Живописної України». Іван Айвазовський (1817–1900) — народжений у Криму мариніст світової слави. «Дев’ятий вал», «Чорне море». Архип Куїнджі (1842–1910) — новатор світла й повітряної перспективи. «Місячна ніч на Дніпрі», «Березовий гай». Сергій Васильківський (1854–1917) — поет степового пейзажу. «Козацький двір», «Український пейзаж». Микола Пимоненко (1862–1912) — реаліст побутового жанру. «Святочне ворожіння», «Проводи рекрутів». Олександр Мурашко (1875–1919) — яскравий колорист, з’єднав реалізм та модерн. «Дівчина в червоному капелюсі», «Карусель». Олекса Новаківський (1872–1935) — львівський експресивний колорист. «Святий Юр», портрети. Микола Самокиш (1860–1944) — баталіст і майстер анімалістики. Кінно-батальні сцени, ілюстрації до класики. Український авангард Казимир Малевич (1879–1935) — засновник супрематизму. «Чорний квадрат», «Біле на білому». Олександра Екстер (1882–1949) — авангард, сценографія, кубофутуризм. Ескізи костюмів і декорацій. Олександр Богомазов (1880–1930) — «київський сезаніст», теоретик і практик авангарду. «Пилярі», «Лісопилка». Соня Делоне (Гончар) (1885–1979) — орфізм, дизайн і мода. Серії «Симультанності». Давид Бурлюк (1882–1967) — «батько російського футуризму» з українським корінням. Футуристичні полотна, маніфести. Георгій Нарбут (1886–1920) — графік і шрифтовик, творець стилю УНР. «Українська абетка», банкноти та герби УНР. Федір та Василь Кричевські — живопис і дизайн. Василь — автор проєкту державного герба УНР, Федір — портрет і історичний жанр. Народне мистецтво та неонаїв Катерина Білокур (1900–1961) — квіткові композиції з ювелірною деталізацією. «Квіти за тином», «Півонії». Марія Примаченко (1909–1997) — наїв, фантастичні «звірі» та казкові сюжети. «Звіриний світ» (численні варіації). Ганна Собачко-Шостак (1883–1965) — декоративні розписи, витинанки, «квіткові» композиції. ХХ століття (модернізм, соцреалізм і поза ним) Тетяна Яблонська (1917–2005) — гуманістичний реалізм, пізній ліричний модерн. «Хліб», «Вечір. Стара Флоренція». Віктор Зарецький (1925–1990) — декоративно-орнаментальні образи, вплив сецесії. «Світлана», жіночі портрети. Микола Глущенко (1901–1977) — експресивний пейзажист, колорист. Карпати, міські краєвиди. Ала Горська (1929–1970) — монументалістка й шістдесятниця, громадянська сміливість. Мозаїки, вітражі. Сучасне українське мистецтво Іван Марчук (нар. 1936) — автор техніки «пльонтанізм», один із найвідоміших сучасників. Серії «Голос моєї душі», пейзажі. Анатолій Криволап (нар. 1946) — неоекспресіоніст, великі кольорові поля. Серія «Кінь. Вечір». Олександр Ройтбурд (1961–2021) — постмодерн, іронія й міфології сучасності. «П’єта», інтерпретації класики. Владислав Шерешевський (нар. 1964) — гротеск і соціальні алюзії. Влада Ралко (нар. 1969) — гостра графіка і живопис про тіло, війну, повсякдення. Нікіта Кадан (нар. 1982) — концептуаліст, робота з пам’яттю й простором. Роман Минов (нар. 1983) — живопис і медіа, дослідження ідентичності. Микита Шалений (нар. 1982) — мультимедіа, відеоарт і архівні наративи.
    561переглядів
  • Київська Обласна Федерація БОКСУ
    🏆 Завершився чемпіонат України з боксу серед студентів!
    📍 Змагання проходили з 5 по 10 жовтня 2025 року у місті Києві.
    🥉 Команда Київської області здобула три бронзові нагороди!
    Вітаємо наших медалістів:
    🔸 Окобян Сурен (вагова категорія 50 кг, м. Васильків)
    Тренер – Ян Храновський
    🔸 Олійник Олег (вагова категорія 60 кг, м. Біла Церква)
    Тренер – Юрій Ляхов
    🔸 Михайлов Віталій (вагова категорія 60 кг, м. Біла Церква)
    Тренери – Олександр Кирильченко, Олександр Жибарєв
    💪 Вітаємо спортсменів, їхніх тренерів, батьків та всіх, хто долучився до підготовки! Бажаємо подальших успіхів і гучних перемог на всеукраїнському та міжнародному рівнях!
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    Київська Обласна Федерація БОКСУ 🏆 Завершився чемпіонат України з боксу серед студентів! 📍 Змагання проходили з 5 по 10 жовтня 2025 року у місті Києві. 🥉 Команда Київської області здобула три бронзові нагороди! Вітаємо наших медалістів: 🔸 Окобян Сурен (вагова категорія 50 кг, м. Васильків) Тренер – Ян Храновський 🔸 Олійник Олег (вагова категорія 60 кг, м. Біла Церква) Тренер – Юрій Ляхов 🔸 Михайлов Віталій (вагова категорія 60 кг, м. Біла Церква) Тренери – Олександр Кирильченко, Олександр Жибарєв 💪 Вітаємо спортсменів, їхніх тренерів, батьків та всіх, хто долучився до підготовки! Бажаємо подальших успіхів і гучних перемог на всеукраїнському та міжнародному рівнях! ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    107переглядів
Більше результатів