• Вітаю з Днем ЗАКОХАНИХ! Бажаю з почуттям закоханості зустрічати щодня. Бажаю любити своїх близьких, свою другу половинку, свою роботу та діяльність, своє життя та себе. І нехай будь-яке кохання завжди буде взаємною!
    Вітаю з Днем ЗАКОХАНИХ! Бажаю з почуттям закоханості зустрічати щодня. Бажаю любити своїх близьких, свою другу половинку, свою роботу та діяльність, своє життя та себе. І нехай будь-яке кохання завжди буде взаємною!
    126переглядів 6Відтворень
  • #історія #речі
    Пантограф: Магічний шарнір, що навчив мистецтво масштабувати мрії 📐✍️
    Якщо ви думали, що «Copy-Paste» винайшли програмісти, то Крістоф Шейнер, єзуїтський математик з XVII століття, готовий посперечатися з вами прямо зі сторінок історії. У 1603 році він створив пантограф — пристрій, який дозволяв художникам, картографам та архітекторам копіювати малюнки, одночасно змінюючи їхній масштаб. Це був перший у світі аналоговий сканер із функцією «Zoom», що працював не на електриці, а на суворій геометрії паралелограмів. ⛪📏

    Механіка пантографа — це витончений танець дерев'яних або металевих рейок, з'єднаних шарнірами. Поки ви обережно ведете штифтом по контуру оригіналу, закріплений на іншому кінці олівець слухняно повторює кожен ваш рух, створюючи ідеальну копію — але в два, три чи десять разів більшу (або меншу). Для картографів того часу це було справжнім порятунком: переносити деталі величезних настінних мап у компактні атласи без пантографа було так само весело, як збирати пазл у темряві. 🗺️🔍

    Існує міф, що пантограф — це іграшка для тих, хто не вміє малювати «від руки». Насправді ж ним не гребували навіть генії. Томас Джефферсон, наприклад, настільки фанатів від можливості дублювати свої листи в реальному часі, що використовував поліграф (варіацію пантографа) для створення копій кожного свого рукопису. Тож, якщо ви знайдете «оригінал» листа Джефферсона, цілком можливо, що його написала механічна рука, поки автор просто насолоджувався процесом. 🖋️🇺🇸

    У XIX столітті пантограф став зіркою промисловості. Його збільшені копії використовували для гравірування дрібних деталей на величезних друкарських валах, а пізніше — для створення складних лекал у моді. Навіть перші літерні пуансони для друкарських машинок проходили через «сито» цього пристрою. Це був місток між високим мистецтвом і масовим виробництвом, де точність ліній важила більше за натхнення. 🏭👗

    Сьогодні пантограф майже повністю пішов у цифрове забуття, поступившись місцем графічним планшетам та векторним редакторам. Проте він залишився в техніці: зверніть увагу на «роги» трамваїв чи електровозів — це той самий пантограф, що колись допомагав копіювати портрети, а тепер невтомно знімає струм із дротів. Старий добрий паралелограм і досі на службі людства, нагадуючи, що гарна ідея ніколи не зникає — вона просто масштабується під нові потреби. 🚋⚡
    #історія #речі Пантограф: Магічний шарнір, що навчив мистецтво масштабувати мрії 📐✍️ Якщо ви думали, що «Copy-Paste» винайшли програмісти, то Крістоф Шейнер, єзуїтський математик з XVII століття, готовий посперечатися з вами прямо зі сторінок історії. У 1603 році він створив пантограф — пристрій, який дозволяв художникам, картографам та архітекторам копіювати малюнки, одночасно змінюючи їхній масштаб. Це був перший у світі аналоговий сканер із функцією «Zoom», що працював не на електриці, а на суворій геометрії паралелограмів. ⛪📏 Механіка пантографа — це витончений танець дерев'яних або металевих рейок, з'єднаних шарнірами. Поки ви обережно ведете штифтом по контуру оригіналу, закріплений на іншому кінці олівець слухняно повторює кожен ваш рух, створюючи ідеальну копію — але в два, три чи десять разів більшу (або меншу). Для картографів того часу це було справжнім порятунком: переносити деталі величезних настінних мап у компактні атласи без пантографа було так само весело, як збирати пазл у темряві. 🗺️🔍 Існує міф, що пантограф — це іграшка для тих, хто не вміє малювати «від руки». Насправді ж ним не гребували навіть генії. Томас Джефферсон, наприклад, настільки фанатів від можливості дублювати свої листи в реальному часі, що використовував поліграф (варіацію пантографа) для створення копій кожного свого рукопису. Тож, якщо ви знайдете «оригінал» листа Джефферсона, цілком можливо, що його написала механічна рука, поки автор просто насолоджувався процесом. 🖋️🇺🇸 У XIX столітті пантограф став зіркою промисловості. Його збільшені копії використовували для гравірування дрібних деталей на величезних друкарських валах, а пізніше — для створення складних лекал у моді. Навіть перші літерні пуансони для друкарських машинок проходили через «сито» цього пристрою. Це був місток між високим мистецтвом і масовим виробництвом, де точність ліній важила більше за натхнення. 🏭👗 Сьогодні пантограф майже повністю пішов у цифрове забуття, поступившись місцем графічним планшетам та векторним редакторам. Проте він залишився в техніці: зверніть увагу на «роги» трамваїв чи електровозів — це той самий пантограф, що колись допомагав копіювати портрети, а тепер невтомно знімає струм із дротів. Старий добрий паралелограм і досі на службі людства, нагадуючи, що гарна ідея ніколи не зникає — вона просто масштабується під нові потреби. 🚋⚡
    Like
    1
    106переглядів
  • #історія #події
    Дипломатична ілюзія: 1992 рік та початок гри в «братерство» 🤝⛓️
    ​14 лютого 1992 року Україна та росія офіційно встановили дипломатичні відносини. На папері це виглядало як цивілізоване розлучення двох республік після розпаду СРСР, проте історія показала, що москва ніколи не сприймала цей крок як визнання справжнього суверенітету України.

    ​Паперові гарантії та прихована імперськість 🎭
    ​У той лютневий день підписання протоколу мало б означати рівноправність. Але для політичної еліти в москві це був лише тактичний відступ. Поки дипломати обмінювалися посмішками, у кабінетах кремля вже тоді виношували плани щодо контролю над Чорноморським флотом, Кримом та українською ядерною зброєю. 💣

    ​Дипломатичні відносини 1992 року стали фундаментом для подальшої низки договорів, включаючи славнозвісний Будапештський меморандум та «Великий договір» 1997 року про дружбу. Як ми тепер знаємо, кожен із цих документів москва використала лише для того, щоб приспати пильність світу та підготувати підґрунтя для майбутньої агресії. 📉

    ​Урок для майбутнього 🛡️
    ​Сьогодні, коли дипломатичні відносини між країнами офіційно розірвані (це сталося 24 лютого 2022 року), дата 14 лютого 1992 року сприймається як нагадування про ціну довірливості. Справжнє визнання незалежності відбувається не в момент підписання протоколів, а на полі бою та в економічній самостійності. 🇺🇦

    ​Для України цей історичний етап став болючим щепленням від ілюзій. Ми зрозуміли: підпис росії на документі не вартий навіть паперу, на якому він зроблений, якщо за цим підписом не стоїть сила та міжнародна ізоляція агресора. 🥂
    #історія #події Дипломатична ілюзія: 1992 рік та початок гри в «братерство» 🤝⛓️ ​14 лютого 1992 року Україна та росія офіційно встановили дипломатичні відносини. На папері це виглядало як цивілізоване розлучення двох республік після розпаду СРСР, проте історія показала, що москва ніколи не сприймала цей крок як визнання справжнього суверенітету України. ​Паперові гарантії та прихована імперськість 🎭 ​У той лютневий день підписання протоколу мало б означати рівноправність. Але для політичної еліти в москві це був лише тактичний відступ. Поки дипломати обмінювалися посмішками, у кабінетах кремля вже тоді виношували плани щодо контролю над Чорноморським флотом, Кримом та українською ядерною зброєю. 💣 ​Дипломатичні відносини 1992 року стали фундаментом для подальшої низки договорів, включаючи славнозвісний Будапештський меморандум та «Великий договір» 1997 року про дружбу. Як ми тепер знаємо, кожен із цих документів москва використала лише для того, щоб приспати пильність світу та підготувати підґрунтя для майбутньої агресії. 📉 ​Урок для майбутнього 🛡️ ​Сьогодні, коли дипломатичні відносини між країнами офіційно розірвані (це сталося 24 лютого 2022 року), дата 14 лютого 1992 року сприймається як нагадування про ціну довірливості. Справжнє визнання незалежності відбувається не в момент підписання протоколів, а на полі бою та в економічній самостійності. 🇺🇦 ​Для України цей історичний етап став болючим щепленням від ілюзій. Ми зрозуміли: підпис росії на документі не вартий навіть паперу, на якому він зроблений, якщо за цим підписом не стоїть сила та міжнародна ізоляція агресора. 🥂
    Like
    1
    65переглядів
  • #дати #свята
    Від лампових гігантів до смартфонів у кишені: Чому 14 лютого — день народження цифрової ери 💻
    ​Поки одні купують квіти, інші згадують день, коли світ назавжди став «цифровим». 14 лютого 1946 року науковому співтовариству та пресі було офіційно представлено ENIAC — перший у світі універсальний електронний цифровий комп'ютер, здатний до перепрограмування. 🦾

    ​Монстр вагою в 27 тонн 🦖
    ​ENIAC (Electronic Numerical Integrator and Computer) не був схожий на ваш тонкий лептоп. Він займав площу близько 167 квадратних метрів, важив як три великих автобуси та споживав стільки електроенергії, що під час його роботи у частині Філадельфії тьмяніло вуличне світло. ⚡
    ​Проте швидкість його обчислень на той час була фантастичною: він виконував 5000 операцій додавання на секунду, що було в тисячу разів швидше за тодішні електромеханічні машини. 📈

    ​Хто стояв за кнопками? ⌨️
    ​Хоча розробку очолювали Джон Екерт та Джон Моклі, справжніми «зірками» програмування були шість жінок-математиків: Кей Макналті, Бетті Дженнінгс, Мерілін Мелцер, Рут Ліхтерман, Елізабет Снайдер та Френсіс Білас. Тоді поняття «софт» ще не існувало — вони буквально з’єднували дроти та перемикали тумблери, щоб задати алгоритм. 👩‍💻

    ​Чому це свято актуальне для нас? 🇺🇦
    ​Україна має особливе право відзначати цей день з гордістю. Всього за кілька років після появи ENIAC, у 1951 році, під Києвом у Феофанії під керівництвом академіка Сергія Лебедєва було створено МЕОМ (Малу електронну лічильну машину) — перший комп'ютер у континентальній Європі. Наша школа кібернетики була однією з найпотужніших у світі, і сьогоднішні успіхи українських IT-фахівців — це пряме продовження тієї славної традиції. 🥂
    ​Сьогодні — це свято не лише системних адміністраторів чи програмістів, а кожного, чиє життя неможливо уявити без інтернету, смартфонів та цифрових сервісів. Вітаємо всіх причетних до створення та підтримки нашого віртуального світу! 🥂✨
    #дати #свята Від лампових гігантів до смартфонів у кишені: Чому 14 лютого — день народження цифрової ери 💻 ​Поки одні купують квіти, інші згадують день, коли світ назавжди став «цифровим». 14 лютого 1946 року науковому співтовариству та пресі було офіційно представлено ENIAC — перший у світі універсальний електронний цифровий комп'ютер, здатний до перепрограмування. 🦾 ​Монстр вагою в 27 тонн 🦖 ​ENIAC (Electronic Numerical Integrator and Computer) не був схожий на ваш тонкий лептоп. Він займав площу близько 167 квадратних метрів, важив як три великих автобуси та споживав стільки електроенергії, що під час його роботи у частині Філадельфії тьмяніло вуличне світло. ⚡ ​Проте швидкість його обчислень на той час була фантастичною: він виконував 5000 операцій додавання на секунду, що було в тисячу разів швидше за тодішні електромеханічні машини. 📈 ​Хто стояв за кнопками? ⌨️ ​Хоча розробку очолювали Джон Екерт та Джон Моклі, справжніми «зірками» програмування були шість жінок-математиків: Кей Макналті, Бетті Дженнінгс, Мерілін Мелцер, Рут Ліхтерман, Елізабет Снайдер та Френсіс Білас. Тоді поняття «софт» ще не існувало — вони буквально з’єднували дроти та перемикали тумблери, щоб задати алгоритм. 👩‍💻 ​Чому це свято актуальне для нас? 🇺🇦 ​Україна має особливе право відзначати цей день з гордістю. Всього за кілька років після появи ENIAC, у 1951 році, під Києвом у Феофанії під керівництвом академіка Сергія Лебедєва було створено МЕОМ (Малу електронну лічильну машину) — перший комп'ютер у континентальній Європі. Наша школа кібернетики була однією з найпотужніших у світі, і сьогоднішні успіхи українських IT-фахівців — це пряме продовження тієї славної традиції. 🥂 ​Сьогодні — це свято не лише системних адміністраторів чи програмістів, а кожного, чиє життя неможливо уявити без інтернету, смартфонів та цифрових сервісів. Вітаємо всіх причетних до створення та підтримки нашого віртуального світу! 🥂✨
    Like
    1
    88переглядів
  • #історія #речі
    Рентгенівська трубка: Скляний «окуляри», що дозволили зазирнути крізь плоть 🦴⚡
    Якби у 1895 році існували соціальні мережі, Конрад Рентген підірвав би їх першим у світі «внутрішнім» селфі. Відкриття ікс-променів стало справжнім культурним шоком: люди щиро боялися, що тепер перехожі зможуть бачити їхню спідню білизну крізь одяг, а заповзятливі комерсанти навіть почали продавати «рентгенозахисні» панталони. Проте серце цієї революції — скромна вакуумна трубка — виявилося куди кориснішим за будь-які параноїдальні страхи. 🧪📸

    Історія цього девайса почалася не з медицини, а з фізичної цікавості. Науковці просто бавилися з електричними розрядами у скляних колбах, поки Рентген не помітив, що його трубка змушує світитися екран на іншому кінці кімнати. Першим «піддослідним кроликом» стала рука його дружини Берти. Побачивши власні кістки та обручку, що зависла у повітрі, бідна жінка вигукнула: «Я бачила власну смерть!». Витончений початок для технології, що згодом врятувала мільйони життів, чи не так? 💍💀

    Конструкція трубки пройшла шлях від крихкої скляної бульбашки Гейсслера до потужних сучасних випромінювачів. Ключовим моментом став 1913 рік, коли Вільям Кулідж створив трубку з гарячим катодом. Це дозволило лікарям нарешті перестати вгадувати діагноз за кольором обличчя пацієнта та почати бачити реальну картину — від зламаних ребер до проковтнутих ґудзиків. 🏥✨

    Міф про те, що перші рентгенологи були «супергероями», які не боялися випромінювання, розбивається об сувору реальність. На початку лікарі так захоплювалися новим методом, що робили знімки по кілька годин, а публіка розважалася «рентгенівськими кабінетами» на ярмарках. Лише згодом людство зрозуміло: невидиме світло — це гострий ніж, яким треба користуватися обережно. ⚠️🧤

    Сьогодні рентгенівська трубка — це не лише про медицину. Вона перевіряє цілісність фюзеляжів літаків, допомагає митникам шукати контрабанду та дозволяє мистецтвознавцям знаходити приховані шедеври під шарами фарби на полотнах великих майстрів. Маленький скляний пристрій, який назавжди зробив наш світ прозорим, позбавивши його права на деякі інтимні таємниці — принаймні на анатомічному рівні. 🎨✈️
    #історія #речі Рентгенівська трубка: Скляний «окуляри», що дозволили зазирнути крізь плоть 🦴⚡ Якби у 1895 році існували соціальні мережі, Конрад Рентген підірвав би їх першим у світі «внутрішнім» селфі. Відкриття ікс-променів стало справжнім культурним шоком: люди щиро боялися, що тепер перехожі зможуть бачити їхню спідню білизну крізь одяг, а заповзятливі комерсанти навіть почали продавати «рентгенозахисні» панталони. Проте серце цієї революції — скромна вакуумна трубка — виявилося куди кориснішим за будь-які параноїдальні страхи. 🧪📸 Історія цього девайса почалася не з медицини, а з фізичної цікавості. Науковці просто бавилися з електричними розрядами у скляних колбах, поки Рентген не помітив, що його трубка змушує світитися екран на іншому кінці кімнати. Першим «піддослідним кроликом» стала рука його дружини Берти. Побачивши власні кістки та обручку, що зависла у повітрі, бідна жінка вигукнула: «Я бачила власну смерть!». Витончений початок для технології, що згодом врятувала мільйони життів, чи не так? 💍💀 Конструкція трубки пройшла шлях від крихкої скляної бульбашки Гейсслера до потужних сучасних випромінювачів. Ключовим моментом став 1913 рік, коли Вільям Кулідж створив трубку з гарячим катодом. Це дозволило лікарям нарешті перестати вгадувати діагноз за кольором обличчя пацієнта та почати бачити реальну картину — від зламаних ребер до проковтнутих ґудзиків. 🏥✨ Міф про те, що перші рентгенологи були «супергероями», які не боялися випромінювання, розбивається об сувору реальність. На початку лікарі так захоплювалися новим методом, що робили знімки по кілька годин, а публіка розважалася «рентгенівськими кабінетами» на ярмарках. Лише згодом людство зрозуміло: невидиме світло — це гострий ніж, яким треба користуватися обережно. ⚠️🧤 Сьогодні рентгенівська трубка — це не лише про медицину. Вона перевіряє цілісність фюзеляжів літаків, допомагає митникам шукати контрабанду та дозволяє мистецтвознавцям знаходити приховані шедеври під шарами фарби на полотнах великих майстрів. Маленький скляний пристрій, який назавжди зробив наш світ прозорим, позбавивши його права на деякі інтимні таємниці — принаймні на анатомічному рівні. 🎨✈️
    Like
    1
    111переглядів
  • #історія #постаті
    Марія Литвиненко-Вольгемут: Примадонна, яка змусила оперу звучати по-українськи 🎭
    13 лютого 1892 року народилася жінка, чий голос мав магічну силу зупиняти час. Марія Литвиненко-Вольгемут — це не просто оперна співачка, це ціла епоха в історії українського театру. Вона була тією зіркою, яка довела: українська мова на оперній сцені звучить так само велично, як італійська чи французька. 🎼🇺🇦

    Чому її обожнювала публіка:
    Неперевершена Одарка: Її дует із Іваном Паторжинським (Карась) в опері «Запорожець за Дунаєм» став еталонним. Кажуть, що їхні сценічні перепалки були настільки живими та сповненими гумору, що глядачі ходили на виставу десятками разів лише заради цієї хімії. 🥟🔥

    Широкий діапазон: Вона однаково блискуче виконувала і драматичні партії в операх Вагнера чи Пуччіні, і тонкі, душевні українські народні пісні. Її лірико-драматичне сопрано називали «кришталевим».
    Педагогічний дар: Марія Іванівна не просто співала сама, вона виховувала нові покоління українських вокалістів у Київській консерваторії, передаючи їм секрети майстерності та любові до рідного слова. 👩‍🏫

    Цікавий факт:
    Незважаючи на складні часи та ідеологічний тиск, вона завжди залишалася вірною українській культурі. Її популярність була настільки величезною, що навіть радянська влада була змушена рахуватися з її авторитетом, нагороджуючи найвищими титулами, хоча Литвиненко-Вольгемут завжди залишалася насамперед «народною» у справжньому сенсі цього слова. 🌟
    #історія #постаті Марія Литвиненко-Вольгемут: Примадонна, яка змусила оперу звучати по-українськи 🎭 13 лютого 1892 року народилася жінка, чий голос мав магічну силу зупиняти час. Марія Литвиненко-Вольгемут — це не просто оперна співачка, це ціла епоха в історії українського театру. Вона була тією зіркою, яка довела: українська мова на оперній сцені звучить так само велично, як італійська чи французька. 🎼🇺🇦 Чому її обожнювала публіка: Неперевершена Одарка: Її дует із Іваном Паторжинським (Карась) в опері «Запорожець за Дунаєм» став еталонним. Кажуть, що їхні сценічні перепалки були настільки живими та сповненими гумору, що глядачі ходили на виставу десятками разів лише заради цієї хімії. 🥟🔥 Широкий діапазон: Вона однаково блискуче виконувала і драматичні партії в операх Вагнера чи Пуччіні, і тонкі, душевні українські народні пісні. Її лірико-драматичне сопрано називали «кришталевим». Педагогічний дар: Марія Іванівна не просто співала сама, вона виховувала нові покоління українських вокалістів у Київській консерваторії, передаючи їм секрети майстерності та любові до рідного слова. 👩‍🏫 Цікавий факт: Незважаючи на складні часи та ідеологічний тиск, вона завжди залишалася вірною українській культурі. Її популярність була настільки величезною, що навіть радянська влада була змушена рахуватися з її авторитетом, нагороджуючи найвищими титулами, хоча Литвиненко-Вольгемут завжди залишалася насамперед «народною» у справжньому сенсі цього слова. 🌟
    Like
    1
    64переглядів
  • #дати
    День «Червоної руки»: Маніфест проти вкраденого дитинства.
    12 лютого світ відзначає одну з найважчих, але критично важливих дат — Міжнародний день боротьби з використанням дітей у збройних конфліктах, відомий як День «Червоної руки». Червоний відбиток долоні став глобальним символом протесту та закликом до політиків: припиніть перетворювати дітей на інструменти війни. Це день пам’яті про мільйони неповнолітніх, чиї руки замість підручників чи іграшок змусили тримати автомати. ✋🔴

    Ця дата була обрана на честь набрання чинності Факультативним протоколом до Конвенції про права дитини, який забороняє залучати осіб віком до 18 років до бойових дій. Проте, попри міжнародні угоди, у світі налічується понад 250 тисяч «дітей-солдатів». Їх використовують не лише як бійців, а й як розвідників, кухарів або, що найжахливіше, як «живі щити». Це системне руйнування психіки та майбутнього, яке міжнародне право класифікує як воєнний злочин. 🏚️🪖

    Для України сьогодні це свято має особливий, болючий підтекст. Поки цивілізований світ збирає червоні відбитки долонь на знак солідарності, росія продовжує цинічно порушувати всі норми людської моралі. Йдеться не лише про втягування підлітків у мілітарні організації на окупованих територіях, як-от «юнармія», а й про масову депортацію українських дітей та спроби стерти їхню ідентичність, перетворюючи їх на майбутній «мобілізаційний ресурс» імперії. москва фактично реанімувала найгірші практики тоталітарних режимів минулого століття. 🚫🛡️

    День «Червоної руки» — це не просто чергова подія в календарі ООН. Це нагадування про те, що безпека дитини є найвищим мірилом людяності будь-якого суспільства. Поки в світі існує хоча б одна дитина в окопі, жодна «велика ідея» чи політична амбіція не може бути виправдана. Сьогодні ми маємо не лише піднімати червону долоню в знак протесту, а й робити все можливе, щоб повернути викрадене дитинство тим, у кого його намагається відібрати агресор. 🇺🇦👦👧
    #дати День «Червоної руки»: Маніфест проти вкраденого дитинства. 12 лютого світ відзначає одну з найважчих, але критично важливих дат — Міжнародний день боротьби з використанням дітей у збройних конфліктах, відомий як День «Червоної руки». Червоний відбиток долоні став глобальним символом протесту та закликом до політиків: припиніть перетворювати дітей на інструменти війни. Це день пам’яті про мільйони неповнолітніх, чиї руки замість підручників чи іграшок змусили тримати автомати. ✋🔴 Ця дата була обрана на честь набрання чинності Факультативним протоколом до Конвенції про права дитини, який забороняє залучати осіб віком до 18 років до бойових дій. Проте, попри міжнародні угоди, у світі налічується понад 250 тисяч «дітей-солдатів». Їх використовують не лише як бійців, а й як розвідників, кухарів або, що найжахливіше, як «живі щити». Це системне руйнування психіки та майбутнього, яке міжнародне право класифікує як воєнний злочин. 🏚️🪖 Для України сьогодні це свято має особливий, болючий підтекст. Поки цивілізований світ збирає червоні відбитки долонь на знак солідарності, росія продовжує цинічно порушувати всі норми людської моралі. Йдеться не лише про втягування підлітків у мілітарні організації на окупованих територіях, як-от «юнармія», а й про масову депортацію українських дітей та спроби стерти їхню ідентичність, перетворюючи їх на майбутній «мобілізаційний ресурс» імперії. москва фактично реанімувала найгірші практики тоталітарних режимів минулого століття. 🚫🛡️ День «Червоної руки» — це не просто чергова подія в календарі ООН. Це нагадування про те, що безпека дитини є найвищим мірилом людяності будь-якого суспільства. Поки в світі існує хоча б одна дитина в окопі, жодна «велика ідея» чи політична амбіція не може бути виправдана. Сьогодні ми маємо не лише піднімати червону долоню в знак протесту, а й робити все можливе, щоб повернути викрадене дитинство тим, у кого його намагається відібрати агресор. 🇺🇦👦👧
    ENCRYPTED-TBN0.GSTATIC.COM
    Like
    2
    139переглядів
  • Поки МОК намагається змусити українців мовчати, наші спортсмени знаходять нові способи нагадати світові про війну.
    #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport
    о https://brovarysport.net.ua/?p=36048
    Поки МОК намагається змусити українців мовчати, наші спортсмени знаходять нові способи нагадати світові про війну. #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport о https://brovarysport.net.ua/?p=36048
    BROVARYSPORT.NET.UA
    Герої з нами, а МОК – десь там. Українські олімпійці продовжують мовчазний протест
    Поки МОК намагається змусити українців мовчати, наші спортсмени знаходять нові способи нагадати світові про війну. Гірськолижник Дмитро Шеп'юк влаштував мовчазну акцію на підтримку Владислава Гераскевича. Джерело: Sport.ua Фінішна лінія, камери, що ловлять кожне дихання втомленого спортсмена... І т
    69переглядів
  • 💙💛Підтримай збірну України на Олімпійських іграх — та вигравай призи від НОК України!

    Покажи, як ти вболіваєш за наших спортсменів — біля екрана або наживо на аренах🏟🖥
    Долучайся до розіграшу для вболівальників!

    ✅Що потрібно зробити:
    1️⃣опублікувати у Facebook або Instagram фото чи відео з підтримкою збірної України на Олімпійських іграх;
    2️⃣позначити офіційну сторінку Національного олімпійського комітету України @olympic_team_ukraine

    🎁Як обиратимемо переможців:
    Кожні 3 дні НОК України визначатиме переможців серед усіх дописів учасників, які виконали умови участі, зважаючи на оригінальність фото або відео💫

    👉Під час кожного розіграшу:
    🔹1 переможець у Facebook
    🔸1 переможець в Instagram

    ℹ️Важливо: участь у розіграші беруть усі дописи, що відповідають умовам. Переможців визначаємо незалежно від кількості вподобайок чи якості фото/відео.

    Вболівай за Україну разом з НОК України!🇺🇦💪
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #interesting_news #олімпійськийспорт
    💙💛Підтримай збірну України на Олімпійських іграх — та вигравай призи від НОК України! Покажи, як ти вболіваєш за наших спортсменів — біля екрана або наживо на аренах🏟🖥 Долучайся до розіграшу для вболівальників! ✅Що потрібно зробити: 1️⃣опублікувати у Facebook або Instagram фото чи відео з підтримкою збірної України на Олімпійських іграх; 2️⃣позначити офіційну сторінку Національного олімпійського комітету України @olympic_team_ukraine 🎁Як обиратимемо переможців: Кожні 3 дні НОК України визначатиме переможців серед усіх дописів учасників, які виконали умови участі, зважаючи на оригінальність фото або відео💫 👉Під час кожного розіграшу: 🔹1 переможець у Facebook 🔸1 переможець в Instagram ℹ️Важливо: участь у розіграші беруть усі дописи, що відповідають умовам. Переможців визначаємо незалежно від кількості вподобайок чи якості фото/відео. Вболівай за Україну разом з НОК України!🇺🇦💪 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #interesting_news #олімпійськийспорт
    101переглядів
  • Росія готує масове вилучення українських дітей з прийомних родин на ТОТ.
    Діти-сироти, опіка та усиновлення яких оформлені за законодавством України, вже найближчим часом можуть опинитися під загрозою примусового вилучення з боку окупаційних адміністрацій.
    Про це повідомили у Bring Kids Back UA з посиланням на рух спротиву «Жовта стрічка».
    Причиною є запуск з 1 березня нової «юридичної» схеми окупаційної адміністрації, яка дозволить визнавати дітей нібито «без нагляду», силоміць вилучати їх із родин і передавати до російських інтернатів або на усиновлення громадянам РФ.
    У найбільшій небезпеці – родини, які не перереєстрували опіку за російськими правилами.
    Фактично йдеться про насильницьке вилучення дітей під прикриттям псевдозаконності. І це черговий етап системної політики Росії зі знищення національної ідентичності українських дітей.
    У цих умовах Україна зосереджує всі зусилля на тому, щоб жодна наша дитина не залишилася під контролем окупаційних адміністрацій.
    Національне інформаційне бюро

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Росія готує масове вилучення українських дітей з прийомних родин на ТОТ. Діти-сироти, опіка та усиновлення яких оформлені за законодавством України, вже найближчим часом можуть опинитися під загрозою примусового вилучення з боку окупаційних адміністрацій. Про це повідомили у Bring Kids Back UA з посиланням на рух спротиву «Жовта стрічка». Причиною є запуск з 1 березня нової «юридичної» схеми окупаційної адміністрації, яка дозволить визнавати дітей нібито «без нагляду», силоміць вилучати їх із родин і передавати до російських інтернатів або на усиновлення громадянам РФ. У найбільшій небезпеці – родини, які не перереєстрували опіку за російськими правилами. Фактично йдеться про насильницьке вилучення дітей під прикриттям псевдозаконності. І це черговий етап системної політики Росії зі знищення національної ідентичності українських дітей. У цих умовах Україна зосереджує всі зусилля на тому, щоб жодна наша дитина не залишилася під контролем окупаційних адміністрацій. Національне інформаційне бюро https://t.me/Ukraineaboveallelse
    89переглядів
Більше результатів