• Загинув ультрас Динамо "Француз" – він був у "Азові" та пережив ракетний удар

    Сумну звістку повідомило київське Динамо – перестало битись серце представника фанатського руху киян та воїна Даніеля "Француза" Ковальчука.
    Динамо на офіційному сайті повідомило про смерть Даніеля Ковальчука із позивним "Француз", який з 2014 року захищав Україну від російської навали.

    Загинув відомий спортивний журналіст на війні з Росією – цікава історія з життя Героя України

    У 2014 році, приєднався до полку "Азов", у складі якого брав участь у Широкінській операції. Після звільнення зі служби займався особистою охороною та став фахівцем у практичній стрільбі з пістолета, був одним з засновників проєкту "Civil Safety Academy", у рамках якого навчав людей працювати зі зброєю.

    Коли розпочалося повномасштабне вторгнення Росії, "Француз" був одним з організаторів добровольчого підрозділу, який складався переважно з фанатів Динамо. Даніель Ковальчук пережив удар по ТЦ Ретровіль у березні 2022-го, зазнавши серйозних ушкоджень ніг.

    Після лікування та відновлення перекваліфікувався, опанувавши нову важливу галузь – FPV. Його серце перестало битися у Києві 3-го травня, що стало ударом для всієї футбольної спільноти. Варто додати, що під час ротацій та відпусток "Француза" часто можна було зустріти на матчах Динамо.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    Загинув ультрас Динамо "Француз" – він був у "Азові" та пережив ракетний удар Сумну звістку повідомило київське Динамо – перестало битись серце представника фанатського руху киян та воїна Даніеля "Француза" Ковальчука. Динамо на офіційному сайті повідомило про смерть Даніеля Ковальчука із позивним "Француз", який з 2014 року захищав Україну від російської навали. Загинув відомий спортивний журналіст на війні з Росією – цікава історія з життя Героя України У 2014 році, приєднався до полку "Азов", у складі якого брав участь у Широкінській операції. Після звільнення зі служби займався особистою охороною та став фахівцем у практичній стрільбі з пістолета, був одним з засновників проєкту "Civil Safety Academy", у рамках якого навчав людей працювати зі зброєю. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення Росії, "Француз" був одним з організаторів добровольчого підрозділу, який складався переважно з фанатів Динамо. Даніель Ковальчук пережив удар по ТЦ Ретровіль у березні 2022-го, зазнавши серйозних ушкоджень ніг. Після лікування та відновлення перекваліфікувався, опанувавши нову важливу галузь – FPV. Його серце перестало битися у Києві 3-го травня, що стало ударом для всієї футбольної спільноти. Варто додати, що під час ротацій та відпусток "Француза" часто можна було зустріти на матчах Динамо. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    594переглядів
  • Цікава історія: як українці харчі на зиму заготовляли

    У XIX ст. мололи на борошно жито, пшеницю, ячмінь, кукурудзу, гречку, просо, овес тощо.
    З цього ж зерна, окрім житнього, робили й крупи.
    Крупи та борошно були основними й надійними харчовими заготовками.
    Овочі, фрукти та ягоди солили (квасили) й сушили.
    Це давало змогу тривалий час зберігати продукти і вживати їх потім у сирому або вареному вигляді.
    З березового й кленового соку робили квас.
    Сало засолювали разом зі шкурою, лише обсмаливши щетину, а у деяких західних районах його ще й вудили. Засолювали на запас також і уздір (нутряний жир).
    З уздору та кишкового жиру виготовляли смалець, який цінувався дуже високо.
    Його зберігали у глечиках окремо, ним же заливали для тривалішого зберігання ковбаси.
    Шкварки, що лишалися після відтоплення смальцю, теж ішли в їжу.
    Рідко з м’яса робили запаси солонини.
    Зберігали й овечий жир – лой, який мав цілющі властивості.
    Рибу солили в діжках.
    Витриману в розсолі зо дві доби в’ялили на сонці. Чищену і короновану (розрізану по спинці й розплескану) рибу солили й сушили в негарячій печі.
    Сушену (опікану) рибу переважно споживали взимку під час посту в юшках, кулешах, із картоплею.
    Олію виготовляли у спеціальних олійницях з конопляного, рідше лляного, макового насіння, а з початку XX ст. – із соняшникового. Макуху, що залишалася, зберігали не лише для відгодівлі худоби, а й для власного споживання.
    На запас для пісних днів збирали сир, у Карпатах – ще й овечу бринзу. Сметану переробляли на масло, здебільшого на продаж.
    Молоко заквашували на кисляк і ряжанку, зберігаючи в холодних місцях (льох, стебка).
    Автор – Дмитро Пучко
    ДЖЕРЕЛО: LOVEUKRAINE

    Цікава історія: як українці харчі на зиму заготовляли У XIX ст. мололи на борошно жито, пшеницю, ячмінь, кукурудзу, гречку, просо, овес тощо. З цього ж зерна, окрім житнього, робили й крупи. Крупи та борошно були основними й надійними харчовими заготовками. Овочі, фрукти та ягоди солили (квасили) й сушили. Це давало змогу тривалий час зберігати продукти і вживати їх потім у сирому або вареному вигляді. З березового й кленового соку робили квас. Сало засолювали разом зі шкурою, лише обсмаливши щетину, а у деяких західних районах його ще й вудили. Засолювали на запас також і уздір (нутряний жир). З уздору та кишкового жиру виготовляли смалець, який цінувався дуже високо. Його зберігали у глечиках окремо, ним же заливали для тривалішого зберігання ковбаси. Шкварки, що лишалися після відтоплення смальцю, теж ішли в їжу. Рідко з м’яса робили запаси солонини. Зберігали й овечий жир – лой, який мав цілющі властивості. Рибу солили в діжках. Витриману в розсолі зо дві доби в’ялили на сонці. Чищену і короновану (розрізану по спинці й розплескану) рибу солили й сушили в негарячій печі. Сушену (опікану) рибу переважно споживали взимку під час посту в юшках, кулешах, із картоплею. Олію виготовляли у спеціальних олійницях з конопляного, рідше лляного, макового насіння, а з початку XX ст. – із соняшникового. Макуху, що залишалася, зберігали не лише для відгодівлі худоби, а й для власного споживання. На запас для пісних днів збирали сир, у Карпатах – ще й овечу бринзу. Сметану переробляли на масло, здебільшого на продаж. Молоко заквашували на кисляк і ряжанку, зберігаючи в холодних місцях (льох, стебка). Автор – Дмитро Пучко ДЖЕРЕЛО: LOVEUKRAINE
    Like
    Love
    4
    1коментарів 972переглядів
  • #архів
    Німецькі солдати в роки Другої світової війни використовували «первітин», який був звичайним метамфетаміном. Він дозволяв військовим бадьорствувати по троє діб і демонструвати повну невгамовність.

    Цікава історія фінського солдата Аймо Койвунена, який потрапив на радянсько-фінський фронт 16 березня 1944 року у складі розвідотряду. Йому довелося рятуватися втечею від радянських військ, і Аймо прийняв одразу 30 капсул первітину, призначених на весь загін. Зробив він це помилково чи через незручну упаковку — вже невідомо. Але на лижах Койвунен пройшов 400 км, у нього просто не виходило зупинитися. У дорозі він харчувався сосновими бруньками і спіймав одну сибірську сойку, яку з’їв сирою. Знайшли солдата в канаві з пульсом під 200 ударів і вагою 43 кг. Його доставили в лікарню, де солдат вижив, а потім прожив довге життя до 71 року.

    #архів Німецькі солдати в роки Другої світової війни використовували «первітин», який був звичайним метамфетаміном. Він дозволяв військовим бадьорствувати по троє діб і демонструвати повну невгамовність. Цікава історія фінського солдата Аймо Койвунена, який потрапив на радянсько-фінський фронт 16 березня 1944 року у складі розвідотряду. Йому довелося рятуватися втечею від радянських військ, і Аймо прийняв одразу 30 капсул первітину, призначених на весь загін. Зробив він це помилково чи через незручну упаковку — вже невідомо. Але на лижах Койвунен пройшов 400 км, у нього просто не виходило зупинитися. У дорозі він харчувався сосновими бруньками і спіймав одну сибірську сойку, яку з’їв сирою. Знайшли солдата в канаві з пульсом під 200 ударів і вагою 43 кг. Його доставили в лікарню, де солдат вижив, а потім прожив довге життя до 71 року.
    Like
    1
    133переглядів
  • Varvar Publishing відкривають передзамовлення і цього разу на нову історію про принцесу Лею.

    Нас очікує цікава історія про принцесу , яка навіть залишившись без свого світу, не здається і все одно йде у бій, і не відступається від свого.

    🗓️ Орієнтовна дата виходу: листопад 2025
    💸 Вартість за передзамовленням: 425 грн
    💰 Повна вартість: 500 грн
    🔗 Передзамовити можна за посиланням: https://varvarpublishing.com/product/zoryani-vijny-prynczesa-leya/

    #sci_fi_не_нудно
    Varvar Publishing відкривають передзамовлення і цього разу на нову історію про принцесу Лею. Нас очікує цікава історія про принцесу , яка навіть залишившись без свого світу, не здається і все одно йде у бій, і не відступається від свого. 🗓️ Орієнтовна дата виходу: листопад 2025 💸 Вартість за передзамовленням: 425 грн 💰 Повна вартість: 500 грн 🔗 Передзамовити можна за посиланням: https://varvarpublishing.com/product/zoryani-vijny-prynczesa-leya/ #sci_fi_не_нудно
    Like
    Congratulation
    2
    204переглядів
  • #цікава_історія
    https://youtu.be/lZ-0jogDf6M
    #цікава_історія https://youtu.be/lZ-0jogDf6M
    Like
    Love
    4
    554переглядів