Загинув ультрас Динамо "Француз" – він був у "Азові" та пережив ракетний удар

Сумну звістку повідомило київське Динамо – перестало битись серце представника фанатського руху киян та воїна Даніеля "Француза" Ковальчука.
Динамо на офіційному сайті повідомило про смерть Даніеля Ковальчука із позивним "Француз", який з 2014 року захищав Україну від російської навали.

Загинув відомий спортивний журналіст на війні з Росією – цікава історія з життя Героя України

У 2014 році, приєднався до полку "Азов", у складі якого брав участь у Широкінській операції. Після звільнення зі служби займався особистою охороною та став фахівцем у практичній стрільбі з пістолета, був одним з засновників проєкту "Civil Safety Academy", у рамках якого навчав людей працювати зі зброєю.

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення Росії, "Француз" був одним з організаторів добровольчого підрозділу, який складався переважно з фанатів Динамо. Даніель Ковальчук пережив удар по ТЦ Ретровіль у березні 2022-го, зазнавши серйозних ушкоджень ніг.

Після лікування та відновлення перекваліфікувався, опанувавши нову важливу галузь – FPV. Його серце перестало битися у Києві 3-го травня, що стало ударом для всієї футбольної спільноти. Варто додати, що під час ротацій та відпусток "Француза" часто можна було зустріти на матчах Динамо.
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Цікава історія: як українці харчі на зиму заготовляли

У XIX ст. мололи на борошно жито, пшеницю, ячмінь, кукурудзу, гречку, просо, овес тощо.
З цього ж зерна, окрім житнього, робили й крупи.
Крупи та борошно були основними й надійними харчовими заготовками.
Овочі, фрукти та ягоди солили (квасили) й сушили.
Це давало змогу тривалий час зберігати продукти і вживати їх потім у сирому або вареному вигляді.
З березового й кленового соку робили квас.
Сало засолювали разом зі шкурою, лише обсмаливши щетину, а у деяких західних районах його ще й вудили. Засолювали на запас також і уздір (нутряний жир).
З уздору та кишкового жиру виготовляли смалець, який цінувався дуже високо.
Його зберігали у глечиках окремо, ним же заливали для тривалішого зберігання ковбаси.
Шкварки, що лишалися після відтоплення смальцю, теж ішли в їжу.
Рідко з м’яса робили запаси солонини.
Зберігали й овечий жир – лой, який мав цілющі властивості.
Рибу солили в діжках.
Витриману в розсолі зо дві доби в’ялили на сонці. Чищену і короновану (розрізану по спинці й розплескану) рибу солили й сушили в негарячій печі.
Сушену (опікану) рибу переважно споживали взимку під час посту в юшках, кулешах, із картоплею.
Олію виготовляли у спеціальних олійницях з конопляного, рідше лляного, макового насіння, а з початку XX ст. – із соняшникового. Макуху, що залишалася, зберігали не лише для відгодівлі худоби, а й для власного споживання.
На запас для пісних днів збирали сир, у Карпатах – ще й овечу бринзу. Сметану переробляли на масло, здебільшого на продаж.
Молоко заквашували на кисляк і ряжанку, зберігаючи в холодних місцях (льох, стебка).
Автор – Дмитро Пучко
ДЖЕРЕЛО: LOVEUKRAINE

#архів
Німецькі солдати в роки Другої світової війни використовували «первітин», який був звичайним метамфетаміном. Він дозволяв військовим бадьорствувати по троє діб і демонструвати повну невгамовність.

Цікава історія фінського солдата Аймо Койвунена, який потрапив на радянсько-фінський фронт 16 березня 1944 року у складі розвідотряду. Йому довелося рятуватися втечею від радянських військ, і Аймо прийняв одразу 30 капсул первітину, призначених на весь загін. Зробив він це помилково чи через незручну упаковку — вже невідомо. Але на лижах Койвунен пройшов 400 км, у нього просто не виходило зупинитися. У дорозі він харчувався сосновими бруньками і спіймав одну сибірську сойку, яку з’їв сирою. Знайшли солдата в канаві з пульсом під 200 ударів і вагою 43 кг. Його доставили в лікарню, де солдат вижив, а потім прожив довге життя до 71 року.

Varvar Publishing відкривають передзамовлення і цього разу на нову історію про принцесу Лею.

Нас очікує цікава історія про принцесу , яка навіть залишившись без свого світу, не здається і все одно йде у бій, і не відступається від свого.

🗓️ Орієнтовна дата виходу: листопад 2025
💸 Вартість за передзамовленням: 425 грн
💰 Повна вартість: 500 грн
🔗 Передзамовити можна за посиланням: https://varvarpublishing.com/product/zoryani-vijny-prynczesa-leya/

#sci_fi_не_нудно

#цікава_історія
https://youtu.be/lZ-0jogDf6M