• #історія #події
    📜 14 грудня 1918: Останній підпис Гетьмана та реванш Республіки.
    ​Цей день в історії України назавжди закарбувався як фінал амбітного, але суперечливого проекту Української Держави ("Другого Гетьманату"). Рівно 107 років тому в Києві відбулася подія, що кардинально змінила вектор визвольних змагань — Павло Скоропадський зрікся булави.

    ​🏛️ Контекст: Пастка геополітики

    До середини грудня 1918 року влада гетьмана тріщала по швах. Підтримка німецьких військ, на багнетах яких тримався режим, зникла після завершення Першої світової війни та революції в Німеччині. Намагаючись знайти нових союзників (Антанту), Скоропадський зробив фатальну політичну помилку — 14 листопада видав грамоту про федерацію з "небільшовицькою Росією". Це стало сірником, що підпалив діжку з порохом. Українські національні сили, об'єднані в Директорію, підняли повстання.

    ​⚔️ Облога Києва

    Війська Директорії, ударною силою яких були Січові Стрільці під командуванням Євгена Коновальця, стиснули кільце навколо столиці. У Скоропадського майже не залишилося лояльних частин, окрім офіцерських дружин та невеликих загонів сердюків. Київ жив у напрузі вуличних боїв.

    ​✍️ Момент істини

    14 грудня ситуація стала безнадійною. У своїй резиденції на вулиці Інститутській, 40, розуміючи невідворотність поразки та бажаючи уникнути зайвого кровопролиття в місті, Павло Скоропадський підписав акт зречення від влади.
    ​"Я, Гетьман усієї України, протягом семи з половиною місяців прикладав усіх своїх сил, щоб вивести край з того тяжкого становища, в якім він перебуває. Бог не дав мені сил впоратися із цим завданням, і нині я, з огляду на умови, які тепер склалися, керуючись виключно добром України, відмовляюся від влади" — йшлося в документі.

    ​🛤️ Наслідки

    Вже наступного дня війська Директорії тріумфально увійшли до Києва, відновивши Українську Народну Республіку (УНР). Влада перейшла до Володимира Винниченка та Симона Петлюри. Сам колишній гетьман був змушений таємно тікати з Києва до Німеччини, за легендою — у формі пораненого німецького офіцера.
    ​Це був день краху консервативної монархічної ідеї та повернення до соціалістично-республіканського курсу, який, на жаль, теж не зміг встояти перед навалою більшовиків у майбутньому. Але урок 14 грудня залишається актуальним: жодна влада не втримається без опори на власне суспільство, а внутрішні чвари перед обличчям зовнішнього ворога завжди ведуть до втрати державності. 🇺🇦💔
    #історія #події 📜 14 грудня 1918: Останній підпис Гетьмана та реванш Республіки. ​Цей день в історії України назавжди закарбувався як фінал амбітного, але суперечливого проекту Української Держави ("Другого Гетьманату"). Рівно 107 років тому в Києві відбулася подія, що кардинально змінила вектор визвольних змагань — Павло Скоропадський зрікся булави. ​🏛️ Контекст: Пастка геополітики До середини грудня 1918 року влада гетьмана тріщала по швах. Підтримка німецьких військ, на багнетах яких тримався режим, зникла після завершення Першої світової війни та революції в Німеччині. Намагаючись знайти нових союзників (Антанту), Скоропадський зробив фатальну політичну помилку — 14 листопада видав грамоту про федерацію з "небільшовицькою Росією". Це стало сірником, що підпалив діжку з порохом. Українські національні сили, об'єднані в Директорію, підняли повстання. ​⚔️ Облога Києва Війська Директорії, ударною силою яких були Січові Стрільці під командуванням Євгена Коновальця, стиснули кільце навколо столиці. У Скоропадського майже не залишилося лояльних частин, окрім офіцерських дружин та невеликих загонів сердюків. Київ жив у напрузі вуличних боїв. ​✍️ Момент істини 14 грудня ситуація стала безнадійною. У своїй резиденції на вулиці Інститутській, 40, розуміючи невідворотність поразки та бажаючи уникнути зайвого кровопролиття в місті, Павло Скоропадський підписав акт зречення від влади. ​"Я, Гетьман усієї України, протягом семи з половиною місяців прикладав усіх своїх сил, щоб вивести край з того тяжкого становища, в якім він перебуває. Бог не дав мені сил впоратися із цим завданням, і нині я, з огляду на умови, які тепер склалися, керуючись виключно добром України, відмовляюся від влади" — йшлося в документі. ​🛤️ Наслідки Вже наступного дня війська Директорії тріумфально увійшли до Києва, відновивши Українську Народну Республіку (УНР). Влада перейшла до Володимира Винниченка та Симона Петлюри. Сам колишній гетьман був змушений таємно тікати з Києва до Німеччини, за легендою — у формі пораненого німецького офіцера. ​Це був день краху консервативної монархічної ідеї та повернення до соціалістично-республіканського курсу, який, на жаль, теж не зміг встояти перед навалою більшовиків у майбутньому. Але урок 14 грудня залишається актуальним: жодна влада не втримається без опори на власне суспільство, а внутрішні чвари перед обличчям зовнішнього ворога завжди ведуть до втрати державності. 🇺🇦💔
    Like
    1
    133views
  • 🔴Тепер із СЗЧ тільки в штурмові війська 2.0
    👥 Вчора в медійному просторі було палке обговорення навколо директив щодо СЗЧ, де в одній було передбачено заборону агітацій та видачу рекомендаційних листів, а в іншій вказано про надання пріоритету передачі бійців з батальйону резерву в штурмові полки, батальйони та декілька бригад. Важливо зазначати, що ДШВ в списку не було, як це подавалося в медіа.
    🇺🇦 Після цього було здійснено заяву від Генерального Штабу про проведення "реформ" в системі переведення. Зокрема, було зазначено про перехід на електронну форму обміну рекомендаційних листів між військовими частинами, а також спрощено механізм призначення на посади в нових вч бійців, які повернулися з СЗЧ. Таким чином командування "веде боротьбу" з процесом переведення через СЗЧ, яке зайняло велике відсоткове співвідношення поряд з іншими причинами походу туди бійців.
    ❓ Наразі поки невідомо, чи введена реформа електронного документообігу в цьому процесі є виключною і чи скасовані повністю можливості подати такі рекомендації (відношення) фізично. Але скоріше за все ні, і саме відповідними директивами про заборону ведення агітацій та приймання рекомендаційних листів лінійних бригад ЗСУ щодо бійців, які пішли в СЗЧ та пріоритетом надання людей в так звані "штурмові війська" намагаються "боротися" з цим процесом.
    📌 З одного боку дійсно була проведена така реформа, яка має місце для заяв, що стосується проблеми СЗЧ. Але з іншого боку, внутрішніми нормативно-правовими актами фактично ігнорується рішення Ставки Верховного Головнокомандувача, тобто Президента, про справедливий розподіл бійців між бригадами. Адже вказівка про надання пріоритету окремим підрозділам "штурмових військ" це не про справедливий розподіл в часи, коли бригади кричать про нестачу людей і втрачають через це позиції. На практиці підтверджується велика частина фактів, коли лінійним бригадам ЗСУ не надаються люди, а для багатьох бригад якраз поповнення бійцями ЗСЧ було останнім ковтком повітря необхідності в бійцях.
    🚫 Одночасно з цим, дана "реформа" абсолютно не вирішує проблему з переведенням, яка є нагальною на сьогодні. І якраз переведення через СЗЧ, було хоч і прогалиною, але дієвим механізмом реалізувати нормальний перехід. Дана "реформа" сковує бійців в цій можливості і змушує отримувати обмежений вибір продовження своєї служби. На жаль, командування не хоче бачити корінь проблеми і вирішувати її, вважаючи, що "дієвий" механізм вже розроблено і він "працює".
    🟡 І той хто заявляє, що це фейк, зокрема, ходячи по ефірах — свідомо обманює суспільство, адже дані директиви існують, факти недоотримання бійців в бригадах існують, а військовослужбовців демотивує не наголошення на проблемі, а обмеження в діях, які зберігають хоч якусь мотивацію продовжувати вести боротьбу і так в нелегкій війні. Дуже дивно спостерігати як саботується рішення Ставки Верховного Головнокомандувача, де хитрими і підступними способами продовжує поповнюватися склад одних військ, поки бригади, які роками тримали ділянки їх втрачають, бо є критична нестача людей.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    🔴Тепер із СЗЧ тільки в штурмові війська 2.0 👥 Вчора в медійному просторі було палке обговорення навколо директив щодо СЗЧ, де в одній було передбачено заборону агітацій та видачу рекомендаційних листів, а в іншій вказано про надання пріоритету передачі бійців з батальйону резерву в штурмові полки, батальйони та декілька бригад. Важливо зазначати, що ДШВ в списку не було, як це подавалося в медіа. 🇺🇦 Після цього було здійснено заяву від Генерального Штабу про проведення "реформ" в системі переведення. Зокрема, було зазначено про перехід на електронну форму обміну рекомендаційних листів між військовими частинами, а також спрощено механізм призначення на посади в нових вч бійців, які повернулися з СЗЧ. Таким чином командування "веде боротьбу" з процесом переведення через СЗЧ, яке зайняло велике відсоткове співвідношення поряд з іншими причинами походу туди бійців. ❓ Наразі поки невідомо, чи введена реформа електронного документообігу в цьому процесі є виключною і чи скасовані повністю можливості подати такі рекомендації (відношення) фізично. Але скоріше за все ні, і саме відповідними директивами про заборону ведення агітацій та приймання рекомендаційних листів лінійних бригад ЗСУ щодо бійців, які пішли в СЗЧ та пріоритетом надання людей в так звані "штурмові війська" намагаються "боротися" з цим процесом. 📌 З одного боку дійсно була проведена така реформа, яка має місце для заяв, що стосується проблеми СЗЧ. Але з іншого боку, внутрішніми нормативно-правовими актами фактично ігнорується рішення Ставки Верховного Головнокомандувача, тобто Президента, про справедливий розподіл бійців між бригадами. Адже вказівка про надання пріоритету окремим підрозділам "штурмових військ" це не про справедливий розподіл в часи, коли бригади кричать про нестачу людей і втрачають через це позиції. На практиці підтверджується велика частина фактів, коли лінійним бригадам ЗСУ не надаються люди, а для багатьох бригад якраз поповнення бійцями ЗСЧ було останнім ковтком повітря необхідності в бійцях. 🚫 Одночасно з цим, дана "реформа" абсолютно не вирішує проблему з переведенням, яка є нагальною на сьогодні. І якраз переведення через СЗЧ, було хоч і прогалиною, але дієвим механізмом реалізувати нормальний перехід. Дана "реформа" сковує бійців в цій можливості і змушує отримувати обмежений вибір продовження своєї служби. На жаль, командування не хоче бачити корінь проблеми і вирішувати її, вважаючи, що "дієвий" механізм вже розроблено і він "працює". 🟡 І той хто заявляє, що це фейк, зокрема, ходячи по ефірах — свідомо обманює суспільство, адже дані директиви існують, факти недоотримання бійців в бригадах існують, а військовослужбовців демотивує не наголошення на проблемі, а обмеження в діях, які зберігають хоч якусь мотивацію продовжувати вести боротьбу і так в нелегкій війні. Дуже дивно спостерігати як саботується рішення Ставки Верховного Головнокомандувача, де хитрими і підступними способами продовжує поповнюватися склад одних військ, поки бригади, які роками тримали ділянки їх втрачають, бо є критична нестача людей. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    179views
  • Всесвітній день загального медичного забезпечення
    Для кожної людини здоров’я є дуже важливим аспектом життя. Міжнародна спільнота завжди намагається створити умови, щоб кожен мав доступ до своєчасної допомоги. Медики довго і важко навчаються, щоб бути в змозі допомагати людям. На жаль, не всі країни забезпечують своїх громадян відповідними ліками, інструментами та обладнанням для збереження життя та здоров’я населення. З метою поширення цього питання був створений Всесвітній день загального медичного забезпечення (Universal Health Coverage Day). Щорічно його відзначають 12 грудня.

    Як виникла ідея відзначати Всесвітній день загального медичного забезпечення?
    В сучасному світі медики вже навчилися боротися з різноманітними хворобами, які ще кілька століть тому вбивали незліченну кількість людей. Сьогодні людство знає, як вилікувати більшість хвороб та що потрібно зробити аби вберегти себе від захворювань.


    На жаль, рівень життя, обізнаності та прогресу в різних країнах суттєво різний. Так, новонароджені діти на різних континентах або навіть у сусідніх державах мають різні шанси на виживання та довголіття.

    Всесвітня організація здоров’я щороку стає все більш занепокоюється станом медичного забезпечення у світі. В більшості міжнародних декларацій щодо прав людини згадується про право на здоров’я. Тобто, всі служби, які є відповідальними за базові потреби медичної допомоги, мають бути готові надавати таку допомогу.

    Беручи до уваги декларацію прав людини Організація Об’єднаних Націй затвердила, що всі країни мають забезпечувати суспільство якісним медичним обслуговуванням. Тому з 2016 року під егідою Всесвітньої організації здоров’я відзначається Всесвітній день загального медичного забезпечення. 1

    Статистика
    Швидкий епідеміологічний перехід та демографічні зміни сприяли тому, що у 2016 році неінфекційні хвороби становили 71% всіх смертей у світі, а 85% з 15 мільйонів передчасних смертей (смерті у віці від 30 до 70 років) сталися в країнах з низьким та середнім рівнем доходу.
    Обнадійлива новина полягає в тому, що між 2000 і 2016 роками середня тривалість життя збільшилася у світі на 8% з 59 років до 63.
    З 2000 року в африканському регіоні ризик смерті дитини померти до її п’ятого дня народження зменшився вдвічі. Частково це пов’язано зі збільшенням в охопленні щепленнями від конкретних захворювань.
    З 2000 по 2018 рік загальне охоплення зроблених щеплень проти дифтерії, правця та кашлюку зросло з 72% до 86%. У ці ж два десятиліття охоплення щепленнями проти кору зросло з 18% до 69%.
    Всесвітній день загального медичного забезпечення Для кожної людини здоров’я є дуже важливим аспектом життя. Міжнародна спільнота завжди намагається створити умови, щоб кожен мав доступ до своєчасної допомоги. Медики довго і важко навчаються, щоб бути в змозі допомагати людям. На жаль, не всі країни забезпечують своїх громадян відповідними ліками, інструментами та обладнанням для збереження життя та здоров’я населення. З метою поширення цього питання був створений Всесвітній день загального медичного забезпечення (Universal Health Coverage Day). Щорічно його відзначають 12 грудня. Як виникла ідея відзначати Всесвітній день загального медичного забезпечення? В сучасному світі медики вже навчилися боротися з різноманітними хворобами, які ще кілька століть тому вбивали незліченну кількість людей. Сьогодні людство знає, як вилікувати більшість хвороб та що потрібно зробити аби вберегти себе від захворювань. На жаль, рівень життя, обізнаності та прогресу в різних країнах суттєво різний. Так, новонароджені діти на різних континентах або навіть у сусідніх державах мають різні шанси на виживання та довголіття. Всесвітня організація здоров’я щороку стає все більш занепокоюється станом медичного забезпечення у світі. В більшості міжнародних декларацій щодо прав людини згадується про право на здоров’я. Тобто, всі служби, які є відповідальними за базові потреби медичної допомоги, мають бути готові надавати таку допомогу. Беручи до уваги декларацію прав людини Організація Об’єднаних Націй затвердила, що всі країни мають забезпечувати суспільство якісним медичним обслуговуванням. Тому з 2016 року під егідою Всесвітньої організації здоров’я відзначається Всесвітній день загального медичного забезпечення. 1 Статистика Швидкий епідеміологічний перехід та демографічні зміни сприяли тому, що у 2016 році неінфекційні хвороби становили 71% всіх смертей у світі, а 85% з 15 мільйонів передчасних смертей (смерті у віці від 30 до 70 років) сталися в країнах з низьким та середнім рівнем доходу. Обнадійлива новина полягає в тому, що між 2000 і 2016 роками середня тривалість життя збільшилася у світі на 8% з 59 років до 63. З 2000 року в африканському регіоні ризик смерті дитини померти до її п’ятого дня народження зменшився вдвічі. Частково це пов’язано зі збільшенням в охопленні щепленнями від конкретних захворювань. З 2000 по 2018 рік загальне охоплення зроблених щеплень проти дифтерії, правця та кашлюку зросло з 72% до 86%. У ці ж два десятиліття охоплення щепленнями проти кору зросло з 18% до 69%.
    Love
    1
    135views
  • Міжнародний день “Хеві-метал”
    12 грудня світове суспільство відзначає цікаве свято – Міжнародний день хеві-металу (International Day of Heavy Metal).

    Хеві-метал
    International Day of Heavy Metal – одне з найбільш популярних свят шанувальників важкого металу. Цей музичний жанр з’явився у 60-70-х роках минулого сторіччя завдяки музичним колективам Led Zeppelin, Deep Purple, Black Sabbath та поклав початок для формування багатьох напрямів року. Серед легендарних колективів хеві-метал любов’ю шанувальників користуються видатні групи Iron Maiden, Judas Priest, Manowar, Motorhead, Accept, що пережили розквіт у 1980-х роках.

    Історія заснування події
    Свято «Хеві-метал» було створене за ініціативи британця Айрона Метью Коллінза, завзятого фаната важкої музики. Чоловік намагався обрати дату, що добре запам’ятовується. Отже, перше свято відбулося 12.12.12 – у 12-й день 12-го місяця 2012-го року. З цього почалася традиція щорічного святкування дня «Хеві-метал».

    Міжнародний день “Хеві-метал” 12 грудня світове суспільство відзначає цікаве свято – Міжнародний день хеві-металу (International Day of Heavy Metal). Хеві-метал International Day of Heavy Metal – одне з найбільш популярних свят шанувальників важкого металу. Цей музичний жанр з’явився у 60-70-х роках минулого сторіччя завдяки музичним колективам Led Zeppelin, Deep Purple, Black Sabbath та поклав початок для формування багатьох напрямів року. Серед легендарних колективів хеві-метал любов’ю шанувальників користуються видатні групи Iron Maiden, Judas Priest, Manowar, Motorhead, Accept, що пережили розквіт у 1980-х роках. Історія заснування події Свято «Хеві-метал» було створене за ініціативи британця Айрона Метью Коллінза, завзятого фаната важкої музики. Чоловік намагався обрати дату, що добре запам’ятовується. Отже, перше свято відбулося 12.12.12 – у 12-й день 12-го місяця 2012-го року. З цього почалася традиція щорічного святкування дня «Хеві-метал».
    Like
    1
    175views
  • Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду

    Що це за день?
    Щороку 9 грудня відзначається Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду. Кожна людина, не зважаючи на національність, колір шкіри, релігію чи політичні погляди, має право на безпечне життя. Масове кровопролиття має на меті знищення людей або відповідних груп населення того чи іншого походження, віри або навіть, соціального прошарку.

    Про геноцид люди мали уявлення ще в давній Греції. Міжнародна спільнота визнає будь-які дії геноцидного характеру тяжким злочином. Саме тому, що геноцид – це не просто вбивство, а завчасно продумана кампанія. Цей злочин несе в собі знищення величезної кількості людей, спотворення їх мови або традицій, насильницькі акти та інші страшні наслідки. Для того щоб вшанувати жертв, що постраждали від геноциду та попередити скоєння нових злочинів проти всіх верств суспільства затвердили Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду.

    Як виникла ідея відзначати Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду?
    На Всесвітній зустрічі в 2005 році держави-члени ООН зобов’язались захистити своє населення від геноциду, військових злочинів, етнічних чисток та злочинів проти людяності, а також від їх підбурювання.

    Вони домовились, що коли державам потрібна допомога для виконання цієї відповідальності, міжнародна спільнота повинна бути готова надати їм допомогу, а коли держави явно не в змозі захистити своє населення від цих злочинів, міжнародне співтовариство повинно бути готовим до спільних дій відповідно до норм ООН.

    Втручання відбувається лише тоді, коли профілактика не дає результатів. Тому профілактика є основою принципу відповідальності за захист.

    День пам’яті
    У вересні 2015 року Генеральна Асамблея ООН затвердила 9 грудня Міжнародним днем пам’яті жертв злочинів геноциду. Датою було взято день прийняття Конвенції запобігання та покарання за злочин геноциду від 9 грудня 1948 року.

    За останні 150 років десятки мільйонів чоловіків, жінок та дітей втратили життя в результаті геноциду чи жорстоких масових чисток. Мільйони людей катували, ґвалтували чи змушували насильно покидати свої домівки.

    Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду – подія, що набула ще більшої актуальності в контексті війни в Україні.

    Ми повинні навчитися, пам’ятати та вживати заходів, щоб раз і назавжди припинити будь-які прояви геноциду. Запобігання геноциду та інших злочинів – це постійний процес, який вимагає невтомних зусиль щодо побудови суспільство на засадах верховенства права та прав людини для всіх громадян.

    Їхніми стовпами є рівність та недискримінація, законні та підзвітні національні інституції, а також розвиток сильного громадянського суспільства.

    Статистика
    До найбільших геноцидів в ХХ-XXI столітті відносять:

    Масове вбивство вірмен турками-османами між 1915-1920 роками.
    1920 рік для придушення Тамбовського повстання, за наказом В.І. Леніна в Тамбовську губернію був відправлений М. Тухачевский, який застосував хімічну зброю проти власних громадян. Вбито приблизно 90 000 осіб.
    1932-1933 – Створення штучного голоду в Україні. Близько 25 000 – 33 000 осіб гинуть щодня. Більше ніж 4,5 млн людей померло під час Голодомору в нашій країні.
    Осінь 1941 – травень 1945 – Голокост. Після наказу Адольфа Гітлера загалом було вбито понад 6 мільйонів європейських євреїв.
    У 1990-х роках в новоствореній Боснії, генерал Ратко Младич і його війська вбивали мусульман. Кількість жертв сягнула до 20 000, більшість з них ґвалтували, розстрілювали або обезголовлювали.
    Квітень-травень 1994 року в Руанді з жахливою жорстокістю та швидкістю вбили близько від 500 000 до 800 000 людей, переважно з меншини тутсі.
    В серпні 2014 року – 500 людей померло, з них 70 дітей загинули від спраги під час окупації іракського міста організацією ІДІЛ.

    Чому важливий цей день?
    Подія створена для того, щоб збільшити обізнаність суспільства щодо геноцидів та зменшити саму кількість таких злочинів. Також в цей день вшановують пам’ять жертв геноцидів.

    Важливо зазначити, що жертви геноциду обираються свідомо (а не випадково) – через їх реальне або передбачуване членство в одній з чотирьох груп, захищених Конвенцією (що виключає політичні групи, наприклад).

    Це означає, що метою знищення може бути група як така, а не її члени як особи. Геноцид також може бути вчинений лише проти частини групи, доки ця частина може бути ідентифікованою (у тому числі в межах географічно обмеженого району) та “істотною”.

    Для того, щоб довести злочин геноциду, можуть знадобитися роки. Геноцид досі є своєрідним викликом для міжнародних організацій, адже в сучасному суспільстві й досі існують люди, що готові йти на масові жорстокі вбивства.

    Саме тому ця подія важлива для якомога більшої кількості обізнаних громадян. Всі мають право знати, що вони повинні бути захищенні. Згідно міжнародних конвенцій та декларацій кожна країна має максимально забезпечувати збереження життя всіх громадян своєї держави.

    Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду Що це за день? Щороку 9 грудня відзначається Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду. Кожна людина, не зважаючи на національність, колір шкіри, релігію чи політичні погляди, має право на безпечне життя. Масове кровопролиття має на меті знищення людей або відповідних груп населення того чи іншого походження, віри або навіть, соціального прошарку. Про геноцид люди мали уявлення ще в давній Греції. Міжнародна спільнота визнає будь-які дії геноцидного характеру тяжким злочином. Саме тому, що геноцид – це не просто вбивство, а завчасно продумана кампанія. Цей злочин несе в собі знищення величезної кількості людей, спотворення їх мови або традицій, насильницькі акти та інші страшні наслідки. Для того щоб вшанувати жертв, що постраждали від геноциду та попередити скоєння нових злочинів проти всіх верств суспільства затвердили Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду. Як виникла ідея відзначати Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду? На Всесвітній зустрічі в 2005 році держави-члени ООН зобов’язались захистити своє населення від геноциду, військових злочинів, етнічних чисток та злочинів проти людяності, а також від їх підбурювання. Вони домовились, що коли державам потрібна допомога для виконання цієї відповідальності, міжнародна спільнота повинна бути готова надати їм допомогу, а коли держави явно не в змозі захистити своє населення від цих злочинів, міжнародне співтовариство повинно бути готовим до спільних дій відповідно до норм ООН. Втручання відбувається лише тоді, коли профілактика не дає результатів. Тому профілактика є основою принципу відповідальності за захист. День пам’яті У вересні 2015 року Генеральна Асамблея ООН затвердила 9 грудня Міжнародним днем пам’яті жертв злочинів геноциду. Датою було взято день прийняття Конвенції запобігання та покарання за злочин геноциду від 9 грудня 1948 року. За останні 150 років десятки мільйонів чоловіків, жінок та дітей втратили життя в результаті геноциду чи жорстоких масових чисток. Мільйони людей катували, ґвалтували чи змушували насильно покидати свої домівки. Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду – подія, що набула ще більшої актуальності в контексті війни в Україні. Ми повинні навчитися, пам’ятати та вживати заходів, щоб раз і назавжди припинити будь-які прояви геноциду. Запобігання геноциду та інших злочинів – це постійний процес, який вимагає невтомних зусиль щодо побудови суспільство на засадах верховенства права та прав людини для всіх громадян. Їхніми стовпами є рівність та недискримінація, законні та підзвітні національні інституції, а також розвиток сильного громадянського суспільства. Статистика До найбільших геноцидів в ХХ-XXI столітті відносять: Масове вбивство вірмен турками-османами між 1915-1920 роками. 1920 рік для придушення Тамбовського повстання, за наказом В.І. Леніна в Тамбовську губернію був відправлений М. Тухачевский, який застосував хімічну зброю проти власних громадян. Вбито приблизно 90 000 осіб. 1932-1933 – Створення штучного голоду в Україні. Близько 25 000 – 33 000 осіб гинуть щодня. Більше ніж 4,5 млн людей померло під час Голодомору в нашій країні. Осінь 1941 – травень 1945 – Голокост. Після наказу Адольфа Гітлера загалом було вбито понад 6 мільйонів європейських євреїв. У 1990-х роках в новоствореній Боснії, генерал Ратко Младич і його війська вбивали мусульман. Кількість жертв сягнула до 20 000, більшість з них ґвалтували, розстрілювали або обезголовлювали. Квітень-травень 1994 року в Руанді з жахливою жорстокістю та швидкістю вбили близько від 500 000 до 800 000 людей, переважно з меншини тутсі. В серпні 2014 року – 500 людей померло, з них 70 дітей загинули від спраги під час окупації іракського міста організацією ІДІЛ. Чому важливий цей день? Подія створена для того, щоб збільшити обізнаність суспільства щодо геноцидів та зменшити саму кількість таких злочинів. Також в цей день вшановують пам’ять жертв геноцидів. Важливо зазначити, що жертви геноциду обираються свідомо (а не випадково) – через їх реальне або передбачуване членство в одній з чотирьох груп, захищених Конвенцією (що виключає політичні групи, наприклад). Це означає, що метою знищення може бути група як така, а не її члени як особи. Геноцид також може бути вчинений лише проти частини групи, доки ця частина може бути ідентифікованою (у тому числі в межах географічно обмеженого району) та “істотною”. Для того, щоб довести злочин геноциду, можуть знадобитися роки. Геноцид досі є своєрідним викликом для міжнародних організацій, адже в сучасному суспільстві й досі існують люди, що готові йти на масові жорстокі вбивства. Саме тому ця подія важлива для якомога більшої кількості обізнаних громадян. Всі мають право знати, що вони повинні бути захищенні. Згідно міжнародних конвенцій та декларацій кожна країна має максимально забезпечувати збереження життя всіх громадян своєї держави.
    243views
  • День Честера Грінвуда
    День Честера Грінвуда (Chester Greenwood Day) або День навушників (Earmuff Day) відзначається у першу суботу грудня. Цей день присвячений винахіднику Честеру Грінвуду, який у віці 15 років придумав та запатентував хутряні навушники.

    Честер Грінвуд народився 4 грудня 1858 року в Фармінгтоні, штат Мен, і відомий завдяки своєму винаходу хутряних навушників. У віці 15 років, катаючись на ковзанах, Грінвуд задумав захистити свої вуха від холоду. За допомогою своєї бабусі він виготовив перші навушники з дроту, бобрового хутра та тканини. Винахід Грінвуда був не лише особистим рішенням, але й відповіддю на суворі зими штату Мен.

    Початковий дизайн Грінвуда був простим: петлі у формі вух, зроблені з дроту, обтягнуті хутром. Пізніше він удосконалив цей прототип, додавши сталеву стрічку для кращого позиціонування та комфорту. У 1877 році, у віці 19 років, Грінвуд отримав патент США на свої “Чемпіонські навушники Грінвуда”. Його винахід швидко завоював популярність у рідному місті, що призвело до заснування фабрики з виробництва вкладишів Грінвуда у Фармінгтоні.


    Навушники Грінвуда були не просто новинкою, вони стали необхідністю в холодному кліматі. Його фабрика, яка починала зі скромного виробництва, до 1936 року випускала 400 000 пар навушників щорічно. Навушники навіть постачали американським солдатам під час Першої світової війни, що свідчить про їхню практичність і важливість

    День Честера Грінвуда
    У 1977 році штат Мен оголосив 21 грудня Днем Честера Ґрінвуда, вшановуючи внесок винахідника. Фармінгтон, рідне місто Грінвуда, вшановує цей день парадом у першу суботу грудня, з ярмарками ремесел, днями відкритих дверей, іграми, концертами і, звісно, навушниками.

    Інші винаходи Грінвуда
    Окрім навушників, Грінвуд був плідним винахідником, маючи понад 100 патентів. Серед інших його винаходів — граблі зі сталевими зубами, розкладне ліжко, чайник з широким дном і конструкція амортизатора для шасі літака, яка використовується і сьогодні. Грінвуд також володів велосипедним бізнесом і відіграв важливу роль у впровадженні однієї з перших телефонних систем у Фармінгтоні.

    Спадщина Грінвуда виходить за рамки його винаходів. Його пам’ятають як символ американської винахідливості та підприємництва. Смітсонівський інститут визнав його одним з найвидатніших американських винахідників 20-го століття. Його історія є свідченням того, як проста ідея може перетворитися на винахід, що змінює життя.

    День Честера Грінвуда — це людини та її винаходу, а також нагадування про вплив, який може мати одна людина на суспільство. Навушники Грінвуда принесли тепло і комфорт багатьом людям, а його винахідницький дух продовжує надихати. Відзначаючи День навушників, ми згадуємо винахідливість Честера Грінвуда і тепло, яке він приніс у світ.
    День Честера Грінвуда День Честера Грінвуда (Chester Greenwood Day) або День навушників (Earmuff Day) відзначається у першу суботу грудня. Цей день присвячений винахіднику Честеру Грінвуду, який у віці 15 років придумав та запатентував хутряні навушники. Честер Грінвуд народився 4 грудня 1858 року в Фармінгтоні, штат Мен, і відомий завдяки своєму винаходу хутряних навушників. У віці 15 років, катаючись на ковзанах, Грінвуд задумав захистити свої вуха від холоду. За допомогою своєї бабусі він виготовив перші навушники з дроту, бобрового хутра та тканини. Винахід Грінвуда був не лише особистим рішенням, але й відповіддю на суворі зими штату Мен. Початковий дизайн Грінвуда був простим: петлі у формі вух, зроблені з дроту, обтягнуті хутром. Пізніше він удосконалив цей прототип, додавши сталеву стрічку для кращого позиціонування та комфорту. У 1877 році, у віці 19 років, Грінвуд отримав патент США на свої “Чемпіонські навушники Грінвуда”. Його винахід швидко завоював популярність у рідному місті, що призвело до заснування фабрики з виробництва вкладишів Грінвуда у Фармінгтоні. Навушники Грінвуда були не просто новинкою, вони стали необхідністю в холодному кліматі. Його фабрика, яка починала зі скромного виробництва, до 1936 року випускала 400 000 пар навушників щорічно. Навушники навіть постачали американським солдатам під час Першої світової війни, що свідчить про їхню практичність і важливість День Честера Грінвуда У 1977 році штат Мен оголосив 21 грудня Днем Честера Ґрінвуда, вшановуючи внесок винахідника. Фармінгтон, рідне місто Грінвуда, вшановує цей день парадом у першу суботу грудня, з ярмарками ремесел, днями відкритих дверей, іграми, концертами і, звісно, навушниками. Інші винаходи Грінвуда Окрім навушників, Грінвуд був плідним винахідником, маючи понад 100 патентів. Серед інших його винаходів — граблі зі сталевими зубами, розкладне ліжко, чайник з широким дном і конструкція амортизатора для шасі літака, яка використовується і сьогодні. Грінвуд також володів велосипедним бізнесом і відіграв важливу роль у впровадженні однієї з перших телефонних систем у Фармінгтоні. Спадщина Грінвуда виходить за рамки його винаходів. Його пам’ятають як символ американської винахідливості та підприємництва. Смітсонівський інститут визнав його одним з найвидатніших американських винахідників 20-го століття. Його історія є свідченням того, як проста ідея може перетворитися на винахід, що змінює життя. День Честера Грінвуда — це людини та її винаходу, а також нагадування про вплив, який може мати одна людина на суспільство. Навушники Грінвуда принесли тепло і комфорт багатьом людям, а його винахідницький дух продовжує надихати. Відзначаючи День навушників, ми згадуємо винахідливість Честера Грінвуда і тепло, яке він приніс у світ.
    191views
  • #дати #свята
    🤝 Рушійна Сила Доброти: Міжнародний День Волонтера.
    5 грудня світова спільнота відзначає Міжнародний день волонтера в ім’я економічного та соціального розвитку (International Volunteer Day, IVD). Це свято присвячене визнанню та заохоченню мільйонів людей у всьому світі, які добровільно, безкорисливо та без винагороди працюють заради миру, сталого розвитку та допомоги іншим.

    Історія та Місія Свята

    Ідея створення окремого дня для вшанування волонтерської праці виникла в Організації Об'єднаних Націй. Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 17 грудня 1985 року ця дата була офіційно встановлена.
    Головна мета Міжнародного дня волонтера:
    Визнання: Вшанування внеску волонтерів у розв'язання місцевих, національних та глобальних проблем.
    Пропаганда: Підвищення обізнаності про волонтерство та заохочення більшої кількості людей долучатися до цієї діяльності.
    Солідарність: Демонстрація важливості солідарності та співпраці між людьми різних культур і країн.
    Волонтери є невід'ємною частиною реалізації Цілей сталого розвитку (ЦСР) ООН, працюючи в сферах охорони здоров'я, освіти, захисту довкілля та ліквідації наслідків катастроф.

    Волонтерський Рух в Українському Контексті

    В Україні, особливо після 2014 року і з початком повномасштабного вторгнення у 2022 році, волонтерський рух набув життєво важливого, стратегічного значення. Українське волонтерство вийшло за рамки соціальної допомоги і стало потужним, самоорганізованим третім фронтом оборони та життєзабезпечення.
    Саме 5 грудня в Україні — це не лише міжнародне свято, а й день вшанування тисяч людей, які щодня:
    Забезпечують армію обладнанням, транспортом і дронами.
    Надають гуманітарну допомогу постраждалим від війни.
    Евакуюють людей та тварин із зон бойових дій.
    Підтримують внутрішньо переміщених осіб і відбудовують зруйноване житло.
    Український волонтерський рух є унікальним прикладом громадянської мобілізації, що демонструє надзвичайну стійкість та здатність нації до самоорганізації в умовах екзистенційної загрози.

    Як Відзначають День Волонтера

    Цього дня по всьому світу проводяться урочисті заходи, церемонії нагородження, концерти та освітні програми, спрямовані на подяку та залучення нових добровольців. У багатьох країнах, включно з Україною, це день, коли держава та суспільство публічно дякують своїм громадянам за їхню безцінну, безкорисливу працю.
    #дати #свята 🤝 Рушійна Сила Доброти: Міжнародний День Волонтера. 5 грудня світова спільнота відзначає Міжнародний день волонтера в ім’я економічного та соціального розвитку (International Volunteer Day, IVD). Це свято присвячене визнанню та заохоченню мільйонів людей у всьому світі, які добровільно, безкорисливо та без винагороди працюють заради миру, сталого розвитку та допомоги іншим. Історія та Місія Свята Ідея створення окремого дня для вшанування волонтерської праці виникла в Організації Об'єднаних Націй. Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 17 грудня 1985 року ця дата була офіційно встановлена. Головна мета Міжнародного дня волонтера: Визнання: Вшанування внеску волонтерів у розв'язання місцевих, національних та глобальних проблем. Пропаганда: Підвищення обізнаності про волонтерство та заохочення більшої кількості людей долучатися до цієї діяльності. Солідарність: Демонстрація важливості солідарності та співпраці між людьми різних культур і країн. Волонтери є невід'ємною частиною реалізації Цілей сталого розвитку (ЦСР) ООН, працюючи в сферах охорони здоров'я, освіти, захисту довкілля та ліквідації наслідків катастроф. Волонтерський Рух в Українському Контексті В Україні, особливо після 2014 року і з початком повномасштабного вторгнення у 2022 році, волонтерський рух набув життєво важливого, стратегічного значення. Українське волонтерство вийшло за рамки соціальної допомоги і стало потужним, самоорганізованим третім фронтом оборони та життєзабезпечення. Саме 5 грудня в Україні — це не лише міжнародне свято, а й день вшанування тисяч людей, які щодня: Забезпечують армію обладнанням, транспортом і дронами. Надають гуманітарну допомогу постраждалим від війни. Евакуюють людей та тварин із зон бойових дій. Підтримують внутрішньо переміщених осіб і відбудовують зруйноване житло. Український волонтерський рух є унікальним прикладом громадянської мобілізації, що демонструє надзвичайну стійкість та здатність нації до самоорганізації в умовах екзистенційної загрози. Як Відзначають День Волонтера Цього дня по всьому світу проводяться урочисті заходи, церемонії нагородження, концерти та освітні програми, спрямовані на подяку та залучення нових добровольців. У багатьох країнах, включно з Україною, це день, коли держава та суспільство публічно дякують своїм громадянам за їхню безцінну, безкорисливу працю.
    Love
    1
    313views 1 Shares
  • День працівників статистики в Україні

    Що це за день?
    У відповідальні моменти життя ми всі потребуємо достовірної, чіткої та доступної інформації, яка є незалежною від емоцій чи інтересів інших осіб. Саме тоді на допомогу приходить статистика. Маючи змогу проаналізувати об’єктивні, «сухі» числа, ми отримуємо більше можливостей, а суспільство в цілому — більш ефективну економіку, політику та дієві соціальні програми. Для того, щоб офіційна статистика в нашій країні відповідала світовим стандартам, працівники цієї сфери прикладають багато зусиль. Саме їх праці присвячено професійне свято — День працівників статистики в Україні, який відзначають щорічно 5 грудня.

    Як виникла ідея відзначати День працівників статистики в Україні?
    Початкові форми статистики з’явилися в дуже давні часи. З виникненням перших державних утворень у їх правителів виникла потреба знати, скільки вони мають земель, майна та підданих. Тому збір статистичних даних можна вважати одним з головних факторів розвитку будь-якої держави.


    Способи підрахунків у давнину відрізнялися від сучасних. Цікавим способом дізнавався про кількісний склад свого війська Дарій, цар Персії — кожен воїн клав по одному каменю у визначеному місці. Скільки збиралося каменів — стільки людей налічувало військо.

    В Русі збір статистичних даних був однією з важливих функцій держави. В давніх хроніках, що дійшли до нас з того часу, згадується про підрахунки кількості церков, монастирів та інших споруд у містах.

    Також давньоруські князі вели облік населення з метою оподаткування. Коли Русь була під владою татаро-монголів, перепис населення проводився досить регулярно — монгольські хани заздалегідь планували кількість данини, яку могли зібрати.

    В 1649 році Богдан Хмельницький провів перепис населення, який можна вважати найпершим на державному рівні — так званий перепис козацького стану.

    Пізніше в Російській імперії, куди входила й Україна, створили спеціальні губернські та земські статистичні бюро.

    Результати, що отримували українські статистики, не завжди співпадали з офіційною думкою царської влади. Так, Павло Чубинський, більше відомий як автор слів українського гімну, проводив значущі та правдиві статистичні дослідження, за що був відправлений на заслання до Архангельську.

    В XIX столітті в університетах Харкова та Києва з’явилися кафедри статистики. Українським статистиком Дмитром Журавським було розроблено теоретичну основу та систему статистичних показників.

    В часи Радянського Союзу статистичні органи в Україні працювали дуже активно. Часто проводилися переписи населення та досліджувалися різноманітні показники народного господарства.

    Але тоталітарна система не могла допустити оприлюднення об’єктивних даних, якщо вони не відповідали проголошеним досягненням. Працівники статистики, які намагалися протидіяти фальсифікаціям, піддавалися репресіям.

    Деяке піднесення статистика відчула після Другої світової війни, коли для відновлення країни керівництву потрібні були правдиві дані. Але вже у 70-х роках з гальмуванням економіки влада почала замовчувати або надавати неповні статистичні відомості. Це викликало викривлення інформації щодо України не тільки всередині держави, але і в міжнародному середовищі.

    Після здобуття незалежності Україна почала будувати свою систему офіційної статистики відповідно до європейських та світових вимог.

    День працівників статистики в Україні в історії
    1992
    В незалежній Україні прийнято Закон «Про державну статистику».
    2000
    Прийнято Закон України «Про Всеукраїнський перепис населення».
    2002
    Президент Леоніда Кучма своїм указом встановив День працівників статистики в Україні — 5 грудня.
    2004
    Видано указ Президента України про Державний комітет статистики, де закріплено статус комітету як центрального органу виконавчої влади.
    2010
    Державний комітет статистики реорганізовано в Державну службу статистики України.
    Часті Питання та відповіді про День працівників статистики в Україні
    Як термін «статистика» увійшов у користування?
    Замість «державоведення» цей термін вперше застосував німецький вчений Готфрід Ахенваль у 1746 році.

    З якими іншими науками пов’язана статистика?
    Статистична наука має найтісніший зв’язок з математикою та економічною теорією. Водночас більшість природних та суспільних наук спираються в своїх висновках на статистичні дослідження.

    Коли в Україні востаннє проходив перепис населення?
    У 2001 році. Це був перший і поки що останній Всеукраїнський перепис населення.

    Як часто має проводитись перепис населення?
    Нормативні документи ООН вказують, що країни повинні проводити перепис один раз на десять років.

    Як відзначати День працівників статистики в Україні?
    Перш за все, це професійне свято всіх працівників статистичної сфери України. Тож, цього дня вони приймають вітання від очільників держави та керівників місцевого рівня. Державні органи проводять інформаційну кампанію в засобах масової інформації для ознайомлення населення з завданнями та досягненнями вітчизняної статистики.

    У святковий день не дуже хочеться читати серйозні відомості офіційної статистики, але нас можуть здивувати та розважити цікаві статистичні дані. Наприклад, що українці найчастіше шукають в інтернеті або на що витрачають найбільше грошей.

    А можна прочитати книжку «Статистика. Короткий курс у коміксах» Ларрі Гоніка, яка в гумористичній та доступній формі знайомить з усіма основними поняттями сучасної статистики.

    У кіно теж можна знайти приклади застосування цієї науки в повсякденному житті. Наприклад, подивитися фільм «Людина, яка змінила все» — щоб зрозуміти, як часом можна досягти успіху, спираючись на статистичні показники.

    Також неодмінно маємо привітати всіх своїх знайомих статистиків та подякувати їм за важливу та непросту роботу.

    Чому важливий цей день?
    Державна статистика є дуже важливою для кожної країни, тому що вона має вплив на все суспільство — на соціальну сферу, владні органи, міжнародні організації та бізнесові структури.
    Українська статистика зараз відчуває необхідність реформування та осучаснення. На сьогодні бракує якісної статистичної інформації для правильних рішень на державному рівні.
    Давно існує потреба сучасного перепису населення, якого не було вже майже двадцять років. Неможливо ефективно керувати країною, не маючи уявлення навіть про кількісний та якісний склад населення.
    Пересічному громадянину не завжди легко знайти потрібну статистичну інформацію, так як у нас досі не створена єдина система даних.
    День працівників української статистики покликаний не лише проінформувати про плани й досягнення, але й привернути увагу громадськості та держави до недоліків та проблем статистичного відомства в нашій країні.
    День працівників статистики в Україні Що це за день? У відповідальні моменти життя ми всі потребуємо достовірної, чіткої та доступної інформації, яка є незалежною від емоцій чи інтересів інших осіб. Саме тоді на допомогу приходить статистика. Маючи змогу проаналізувати об’єктивні, «сухі» числа, ми отримуємо більше можливостей, а суспільство в цілому — більш ефективну економіку, політику та дієві соціальні програми. Для того, щоб офіційна статистика в нашій країні відповідала світовим стандартам, працівники цієї сфери прикладають багато зусиль. Саме їх праці присвячено професійне свято — День працівників статистики в Україні, який відзначають щорічно 5 грудня. Як виникла ідея відзначати День працівників статистики в Україні? Початкові форми статистики з’явилися в дуже давні часи. З виникненням перших державних утворень у їх правителів виникла потреба знати, скільки вони мають земель, майна та підданих. Тому збір статистичних даних можна вважати одним з головних факторів розвитку будь-якої держави. Способи підрахунків у давнину відрізнялися від сучасних. Цікавим способом дізнавався про кількісний склад свого війська Дарій, цар Персії — кожен воїн клав по одному каменю у визначеному місці. Скільки збиралося каменів — стільки людей налічувало військо. В Русі збір статистичних даних був однією з важливих функцій держави. В давніх хроніках, що дійшли до нас з того часу, згадується про підрахунки кількості церков, монастирів та інших споруд у містах. Також давньоруські князі вели облік населення з метою оподаткування. Коли Русь була під владою татаро-монголів, перепис населення проводився досить регулярно — монгольські хани заздалегідь планували кількість данини, яку могли зібрати. В 1649 році Богдан Хмельницький провів перепис населення, який можна вважати найпершим на державному рівні — так званий перепис козацького стану. Пізніше в Російській імперії, куди входила й Україна, створили спеціальні губернські та земські статистичні бюро. Результати, що отримували українські статистики, не завжди співпадали з офіційною думкою царської влади. Так, Павло Чубинський, більше відомий як автор слів українського гімну, проводив значущі та правдиві статистичні дослідження, за що був відправлений на заслання до Архангельську. В XIX столітті в університетах Харкова та Києва з’явилися кафедри статистики. Українським статистиком Дмитром Журавським було розроблено теоретичну основу та систему статистичних показників. В часи Радянського Союзу статистичні органи в Україні працювали дуже активно. Часто проводилися переписи населення та досліджувалися різноманітні показники народного господарства. Але тоталітарна система не могла допустити оприлюднення об’єктивних даних, якщо вони не відповідали проголошеним досягненням. Працівники статистики, які намагалися протидіяти фальсифікаціям, піддавалися репресіям. Деяке піднесення статистика відчула після Другої світової війни, коли для відновлення країни керівництву потрібні були правдиві дані. Але вже у 70-х роках з гальмуванням економіки влада почала замовчувати або надавати неповні статистичні відомості. Це викликало викривлення інформації щодо України не тільки всередині держави, але і в міжнародному середовищі. Після здобуття незалежності Україна почала будувати свою систему офіційної статистики відповідно до європейських та світових вимог. День працівників статистики в Україні в історії 1992 В незалежній Україні прийнято Закон «Про державну статистику». 2000 Прийнято Закон України «Про Всеукраїнський перепис населення». 2002 Президент Леоніда Кучма своїм указом встановив День працівників статистики в Україні — 5 грудня. 2004 Видано указ Президента України про Державний комітет статистики, де закріплено статус комітету як центрального органу виконавчої влади. 2010 Державний комітет статистики реорганізовано в Державну службу статистики України. Часті Питання та відповіді про День працівників статистики в Україні Як термін «статистика» увійшов у користування? Замість «державоведення» цей термін вперше застосував німецький вчений Готфрід Ахенваль у 1746 році. З якими іншими науками пов’язана статистика? Статистична наука має найтісніший зв’язок з математикою та економічною теорією. Водночас більшість природних та суспільних наук спираються в своїх висновках на статистичні дослідження. Коли в Україні востаннє проходив перепис населення? У 2001 році. Це був перший і поки що останній Всеукраїнський перепис населення. Як часто має проводитись перепис населення? Нормативні документи ООН вказують, що країни повинні проводити перепис один раз на десять років. Як відзначати День працівників статистики в Україні? Перш за все, це професійне свято всіх працівників статистичної сфери України. Тож, цього дня вони приймають вітання від очільників держави та керівників місцевого рівня. Державні органи проводять інформаційну кампанію в засобах масової інформації для ознайомлення населення з завданнями та досягненнями вітчизняної статистики. У святковий день не дуже хочеться читати серйозні відомості офіційної статистики, але нас можуть здивувати та розважити цікаві статистичні дані. Наприклад, що українці найчастіше шукають в інтернеті або на що витрачають найбільше грошей. А можна прочитати книжку «Статистика. Короткий курс у коміксах» Ларрі Гоніка, яка в гумористичній та доступній формі знайомить з усіма основними поняттями сучасної статистики. У кіно теж можна знайти приклади застосування цієї науки в повсякденному житті. Наприклад, подивитися фільм «Людина, яка змінила все» — щоб зрозуміти, як часом можна досягти успіху, спираючись на статистичні показники. Також неодмінно маємо привітати всіх своїх знайомих статистиків та подякувати їм за важливу та непросту роботу. Чому важливий цей день? Державна статистика є дуже важливою для кожної країни, тому що вона має вплив на все суспільство — на соціальну сферу, владні органи, міжнародні організації та бізнесові структури. Українська статистика зараз відчуває необхідність реформування та осучаснення. На сьогодні бракує якісної статистичної інформації для правильних рішень на державному рівні. Давно існує потреба сучасного перепису населення, якого не було вже майже двадцять років. Неможливо ефективно керувати країною, не маючи уявлення навіть про кількісний та якісний склад населення. Пересічному громадянину не завжди легко знайти потрібну статистичну інформацію, так як у нас досі не створена єдина система даних. День працівників української статистики покликаний не лише проінформувати про плани й досягнення, але й привернути увагу громадськості та держави до недоліків та проблем статистичного відомства в нашій країні.
    383views
  • Міжнародний день волонтера
    Щороку 5 грудня планета відзначає Міжнародний день волонтера (International Volunteer Day). Свято заснувала Організація Об’єднаних Націй 17 грудня 1985 року в ім’я економічного та соціального розвитку. День волонтерів повинен спонукати суспільство до безоплатної добровільної праці у найрізноманітніших сферах діяльності.

    Мета свята Міжнародний день волонтера — підкреслити значущість добровільної, безкоштовної праці волонтерів на користь суспільства, сприяти розвитку волонтерського руху і нагадати, що кожна допомога має цінність та вплив.

    Волонтерство як офіційний рух було створено у 20-х роках 20 століття. У 1920 році у Франції молодь вигадала волонтерський проєкт, який полягав у відновленні ферми, котра постраждала під час Першої світової війни.

    Волонтер — це людина, яка своїм часом, знаннями і зусиллями добровільно підтримує інших, спільноти чи проєкти. Сьогодні волонтерство — це:

    підтримка людей у нужді, допомога під час криз (конфліктів, стихійних лих, гуманітарних катастроф);
    екологічні, освітні, соціальні ініціативи;
    розвиток громадського сектору, волонтерства як важливої частини функціонування суспільства;
    посилення цінностей співчуття, солідарності, відповідальності за спільне майбутнє.
    За оцінками, у світі — понад мільярд волонтерів, з яких велика частина працює саме поза формальними організаціями, добровільно й без винагороди

    Чому важливий Міжнародний день волонтера
    Це день вдячності — нагода подякувати тим, хто волонтерить, і тим, хто приймає допомогу.
    Це спосіб підсилити волонтерство, показати суспільству, що навіть невеликий внесок може змінити чиєсь життя.
    Це можливість поширити ідеї служіння: добровільна допомога, активна громадянська позиція, соціальна відповідальність.
    Це день, щоб уряди, організації, громади підтримали волонтерський рух — і зробитили волонтерство більш організованим, безпечним і дієвим.
    В України активна волонтерська діяльність розпочалась у 2014 році під час Революції Гідності. Сьогодні в нашій країні триває війна, де участь волонтерів є визначальною у багатьох сферах, багато волонтерів: військових та простих людей, які допомагають збирати кошти, ліки, одяг тощо, а також займаються транспортуванням. Подяка й визнання кожному! Разом до Перемоги!

    Як можна відзначити Міжнародний день волонтера
    Донатити на ЗСУ
    Зробити будь-яку волонтерську дію, навіть невелику: допомогти сусіду, підтримати друзів, знайомих чи незнайомих, прибрати біля дому.
    Підтримати або долучитися до благодійної, громадської чи волонтерської організації.
    Написати «дякую» волонтеру, який колись допоміг — це важливо.
    Поділитися в соцмережах історією волонтерства або мотивувати інших приєднатись.
    Задуматись, як ти можеш використати свої час, сили, навички — на користь інших.

    Чому важливий Міжнародний день волонтера
    Це день вдячності — нагода подякувати тим, хто волонтерить, і тим, хто приймає допомогу.
    Це спосіб підсилити волонтерство, показати суспільству, що навіть невеликий внесок може змінити чиєсь життя.
    Це можливість поширити ідеї служіння: добровільна допомога, активна громадянська позиція, соціальна відповідальність.
    Це день, щоб уряди, організації, громади підтримали волонтерський рух — і зробитили волонтерство більш організованим, безпечним і дієвим.
    В України активна волонтерська діяльність розпочалась у 2014 році під час Революції Гідності. Сьогодні в нашій країні триває війна, де участь волонтерів є визначальною у багатьох сферах, багато волонтерів: військових та простих людей, які допомагають збирати кошти, ліки, одяг тощо, а також займаються транспортуванням. Подяка й визнання кожному! Разом до Перемоги!

    Міжнародний день волонтера Щороку 5 грудня планета відзначає Міжнародний день волонтера (International Volunteer Day). Свято заснувала Організація Об’єднаних Націй 17 грудня 1985 року в ім’я економічного та соціального розвитку. День волонтерів повинен спонукати суспільство до безоплатної добровільної праці у найрізноманітніших сферах діяльності. Мета свята Міжнародний день волонтера — підкреслити значущість добровільної, безкоштовної праці волонтерів на користь суспільства, сприяти розвитку волонтерського руху і нагадати, що кожна допомога має цінність та вплив. Волонтерство як офіційний рух було створено у 20-х роках 20 століття. У 1920 році у Франції молодь вигадала волонтерський проєкт, який полягав у відновленні ферми, котра постраждала під час Першої світової війни. Волонтер — це людина, яка своїм часом, знаннями і зусиллями добровільно підтримує інших, спільноти чи проєкти. Сьогодні волонтерство — це: підтримка людей у нужді, допомога під час криз (конфліктів, стихійних лих, гуманітарних катастроф); екологічні, освітні, соціальні ініціативи; розвиток громадського сектору, волонтерства як важливої частини функціонування суспільства; посилення цінностей співчуття, солідарності, відповідальності за спільне майбутнє. За оцінками, у світі — понад мільярд волонтерів, з яких велика частина працює саме поза формальними організаціями, добровільно й без винагороди Чому важливий Міжнародний день волонтера Це день вдячності — нагода подякувати тим, хто волонтерить, і тим, хто приймає допомогу. Це спосіб підсилити волонтерство, показати суспільству, що навіть невеликий внесок може змінити чиєсь життя. Це можливість поширити ідеї служіння: добровільна допомога, активна громадянська позиція, соціальна відповідальність. Це день, щоб уряди, організації, громади підтримали волонтерський рух — і зробитили волонтерство більш організованим, безпечним і дієвим. В України активна волонтерська діяльність розпочалась у 2014 році під час Революції Гідності. Сьогодні в нашій країні триває війна, де участь волонтерів є визначальною у багатьох сферах, багато волонтерів: військових та простих людей, які допомагають збирати кошти, ліки, одяг тощо, а також займаються транспортуванням. Подяка й визнання кожному! Разом до Перемоги! Як можна відзначити Міжнародний день волонтера Донатити на ЗСУ Зробити будь-яку волонтерську дію, навіть невелику: допомогти сусіду, підтримати друзів, знайомих чи незнайомих, прибрати біля дому. Підтримати або долучитися до благодійної, громадської чи волонтерської організації. Написати «дякую» волонтеру, який колись допоміг — це важливо. Поділитися в соцмережах історією волонтерства або мотивувати інших приєднатись. Задуматись, як ти можеш використати свої час, сили, навички — на користь інших. Чому важливий Міжнародний день волонтера Це день вдячності — нагода подякувати тим, хто волонтерить, і тим, хто приймає допомогу. Це спосіб підсилити волонтерство, показати суспільству, що навіть невеликий внесок може змінити чиєсь життя. Це можливість поширити ідеї служіння: добровільна допомога, активна громадянська позиція, соціальна відповідальність. Це день, щоб уряди, організації, громади підтримали волонтерський рух — і зробитили волонтерство більш організованим, безпечним і дієвим. В України активна волонтерська діяльність розпочалась у 2014 році під час Революції Гідності. Сьогодні в нашій країні триває війна, де участь волонтерів є визначальною у багатьох сферах, багато волонтерів: військових та простих людей, які допомагають збирати кошти, ліки, одяг тощо, а також займаються транспортуванням. Подяка й визнання кожному! Разом до Перемоги!
    Love
    1
    252views
  • Міжнародний день людей з інвалідністю

    Що це за день?
    3 грудня кожного року світ відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю. На жаль, багато захворювань чи травм на сьогодні є невиліковними та обмежують людей у фізичних можливостях — вони не можуть виконувати звичні для кожної здорової людини функції. Від цього страждає близько 15% людей на планеті. Таких осіб називають людьми з інвалідністю. Люди з інвалідністю мають численні труднощі — побутові, психологічні, проблеми з освітою та працевлаштуванням. Їм часто притаманні нижчий рівень життя та часткова чи повна соціальна ізоляція.

    Міжнародний день людей з інвалідністю в історії
    1981
    Проголошено ООН як Міжнародний рік людей з інвалідністю.
    199121 березня
    Прийнято Закон «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
    1992
    Організація Об’єднаних Націй проголосила 3 грудня Міжнародним днем людей з інвалідністю.
    200613 грудня
    Проголосована Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю. Вона набрала чинності 3 травня 2008 року.
    200916 грудня
    Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю була ратифікована Україною.
    Часті Питання та відповіді про Міжнародний день людей з інвалідністю
    Що означає слово інвалідність?
    Слово походить від латинського «invalidus», що значить слабкий, немічний.

    Чи має Міжнародний день людей з інвалідністю свій лозунг?
    Так, кожного року визначається окремий лозунг для цього дня. Наприклад, лозунг 2020 року — «Не всі інвалідності є видимими». Ця тема спрямована на розуміння інвалідності, яку не можна побачити, наприклад, психічні хвороби або неврологічні розлади.

    Чи образливе слово “інвалід”?
    Так. І хоч донедавна воно було офіційним, тепер слід вживати “людина з інвалідністю”. Це прибирає оціночну характеристику з назви.

    Чи може українець з інвалідністю для пошуку роботи звернутися в службу зайнятості України?
    Так. Пошук відповідної роботи для цієї категорії громадян проводиться з урахуванням висновків медично-соціальних експертних комісій.

    Які відомі люди мали інвалідність?
    Таких людей дуже багато. Серед них — Людвіг ван Бетховен, Франклін Рузвельт, Ванга, Стівен Хокінг, Стіві Вандер. Всі вони є прикладом того, що люди з обмеженими можливостями можуть бути впливовими та важливими для суспільства.

    В якій європейській країні найбільше працюючих людей з інвалідністю?
    Ця країна — Німеччина. Майже 70% осіб з інвалідністю там здійснюють своє право на працевлаштування.

    Як відзначається Міжнародний день людей з інвалідністю?
    В Міжнародний день людей з інвалідністю в Україні, як і в інших державах, проводяться різноманітні тематичні заходи — конференції, зустрічі, семінари. На них запрошуються державні чиновники, люди з обмеженими можливостями та представники правозахисних організацій. В умовах такого діалогу вирішення питань щодо побутових умов, медичних послуг, влаштування на роботу людей з інвалідністю є значно ефективнішим.

    Навчальні заклади також проводять тематичні уроки та лекції для ознайомлення учнів та студентів з цією актуальною темою. Для кращого розуміння можна запропонувати дітям подивитися один чи кілька фільмів про те, яким яскравим може бути життя людей з обмеженими можливостями — наприклад, «Всесвіт Стіва Хокінга» або «Серфер душі».

    Люди, які не мають особистого досвіду інвалідності, нечасто замислюються над її проблемами. Але цього дня є шанс згадати про те, що поруч з нами живуть співгромадяни з фізичними обмеженнями. Допомогти людині з інвалідністю піднятися сходами або просто принести покупки з магазину не займе багато часу, але такі дрібниці дуже багато важать і для того, хто приймає допомогу, і для того, хто допомагає. Це зберігає нашу спільну віру в людяність та добро.

    Чому важлива ця подія?
    Значення цього дня зовсім не в тому, щоб викликати почуття жалю до людей з особливими потребами. Навпаки, він нагадує нам про рівність таких людей з іншими громадянами. Але не слід забувати, що ці люди потребують допомоги та соціального захисту.

    В нашій країні все ще не створені умови для вільного пересування людей з інвалідністю на вулицях, у транспорті та в громадських приміщеннях. Тому багато з них вимушені майже весь час проводити вдома, сподіваючись лише на допомогу членів сім’ї.
    Дуже невеликі розміри пенсій з інвалідності не можуть забезпечити нормальний рівень життя, часто цих коштів не вистачає навіть на необхідне лікування. А влаштуватися на роботу людям з інвалідністю досить непросто, попри встановлені державою квоти.
    Додає прикрощів також недостатнє сприйняття суспільством цих проблем.
    Тож саме в концентрації уваги на труднощах людей з особливими потребами та пошуку їх вирішень і полягає важливість цього дня.
    Міжнародний день людей з інвалідністю Що це за день? 3 грудня кожного року світ відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю. На жаль, багато захворювань чи травм на сьогодні є невиліковними та обмежують людей у фізичних можливостях — вони не можуть виконувати звичні для кожної здорової людини функції. Від цього страждає близько 15% людей на планеті. Таких осіб називають людьми з інвалідністю. Люди з інвалідністю мають численні труднощі — побутові, психологічні, проблеми з освітою та працевлаштуванням. Їм часто притаманні нижчий рівень життя та часткова чи повна соціальна ізоляція. Міжнародний день людей з інвалідністю в історії 1981 Проголошено ООН як Міжнародний рік людей з інвалідністю. 199121 березня Прийнято Закон «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». 1992 Організація Об’єднаних Націй проголосила 3 грудня Міжнародним днем людей з інвалідністю. 200613 грудня Проголосована Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю. Вона набрала чинності 3 травня 2008 року. 200916 грудня Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю була ратифікована Україною. Часті Питання та відповіді про Міжнародний день людей з інвалідністю Що означає слово інвалідність? Слово походить від латинського «invalidus», що значить слабкий, немічний. Чи має Міжнародний день людей з інвалідністю свій лозунг? Так, кожного року визначається окремий лозунг для цього дня. Наприклад, лозунг 2020 року — «Не всі інвалідності є видимими». Ця тема спрямована на розуміння інвалідності, яку не можна побачити, наприклад, психічні хвороби або неврологічні розлади. Чи образливе слово “інвалід”? Так. І хоч донедавна воно було офіційним, тепер слід вживати “людина з інвалідністю”. Це прибирає оціночну характеристику з назви. Чи може українець з інвалідністю для пошуку роботи звернутися в службу зайнятості України? Так. Пошук відповідної роботи для цієї категорії громадян проводиться з урахуванням висновків медично-соціальних експертних комісій. Які відомі люди мали інвалідність? Таких людей дуже багато. Серед них — Людвіг ван Бетховен, Франклін Рузвельт, Ванга, Стівен Хокінг, Стіві Вандер. Всі вони є прикладом того, що люди з обмеженими можливостями можуть бути впливовими та важливими для суспільства. В якій європейській країні найбільше працюючих людей з інвалідністю? Ця країна — Німеччина. Майже 70% осіб з інвалідністю там здійснюють своє право на працевлаштування. Як відзначається Міжнародний день людей з інвалідністю? В Міжнародний день людей з інвалідністю в Україні, як і в інших державах, проводяться різноманітні тематичні заходи — конференції, зустрічі, семінари. На них запрошуються державні чиновники, люди з обмеженими можливостями та представники правозахисних організацій. В умовах такого діалогу вирішення питань щодо побутових умов, медичних послуг, влаштування на роботу людей з інвалідністю є значно ефективнішим. Навчальні заклади також проводять тематичні уроки та лекції для ознайомлення учнів та студентів з цією актуальною темою. Для кращого розуміння можна запропонувати дітям подивитися один чи кілька фільмів про те, яким яскравим може бути життя людей з обмеженими можливостями — наприклад, «Всесвіт Стіва Хокінга» або «Серфер душі». Люди, які не мають особистого досвіду інвалідності, нечасто замислюються над її проблемами. Але цього дня є шанс згадати про те, що поруч з нами живуть співгромадяни з фізичними обмеженнями. Допомогти людині з інвалідністю піднятися сходами або просто принести покупки з магазину не займе багато часу, але такі дрібниці дуже багато важать і для того, хто приймає допомогу, і для того, хто допомагає. Це зберігає нашу спільну віру в людяність та добро. Чому важлива ця подія? Значення цього дня зовсім не в тому, щоб викликати почуття жалю до людей з особливими потребами. Навпаки, він нагадує нам про рівність таких людей з іншими громадянами. Але не слід забувати, що ці люди потребують допомоги та соціального захисту. В нашій країні все ще не створені умови для вільного пересування людей з інвалідністю на вулицях, у транспорті та в громадських приміщеннях. Тому багато з них вимушені майже весь час проводити вдома, сподіваючись лише на допомогу членів сім’ї. Дуже невеликі розміри пенсій з інвалідності не можуть забезпечити нормальний рівень життя, часто цих коштів не вистачає навіть на необхідне лікування. А влаштуватися на роботу людям з інвалідністю досить непросто, попри встановлені державою квоти. Додає прикрощів також недостатнє сприйняття суспільством цих проблем. Тож саме в концентрації уваги на труднощах людей з особливими потребами та пошуку їх вирішень і полягає важливість цього дня.
    Like
    1
    347views
More Results