🇵🇱🇺🇦 Польща готова допомогти Україні з організацією майбутніх виборів, - маршалок Сейму Польщі Влодзімєж Чажастий

"Хочу сказати, що ми разом з віцемаршалком Монікою Вєліховською запропонували, щоб у момент організації виборів, коли Україна вирішить проводити, чи то президентські, чи парламентські - ми запропонували можливість допомоги з нашого боку", - сказав Чажастий.

Він зазначив, що мова не про направлення спостерігачів, а про правову і логістичну допомогу.

"Ця пропозиція було дуже тепло сприйнята, у зв'язку з чим ми створили робочу групу, яка підготує команду таких людей і весь можливий обсяг допомоги з боку Польщі", - повідомив маршалок.
#Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

Кому війна й горе, а комусь розвага! Грьобаний Захід!
💵 Аналітик isw змінив карту війни в Україні напередодні великої виплати на платформі ставок — Texty.
🤔 Цікава новина, особливо після того як один із букмекерів незаконно інтегрував нашу мапу собі. Для них війна в Україні це забава, де можна робити ставки.
📆 Ще 15 листопада, коли росіяни намагалися просунутися до Мирнограда, на Polymarket приймали ставки, чи окупанти захоплять місто і коли це станеться. Якби Росія захопила місто до настання ночі — подія, що здавалася вкрай малоймовірною для більшості спостерігачів, — жменька гравців могла б отримати прибуток до 33 000%.
📰 «Коли настала ніч, ці азартні гравці, які робили ставки з низькою ймовірністю виграшу, дивом виграли велику суму, хоча й не тому, що Росія захопила місто (на момент написання статті Україна все ще бореться за Мирноград). Натомість це сталося завдяки очевидному втручанню співробітника ISW, аналітичного центру у Вашингтоні, який щодня створює інтерактивні карти війни в Україні, на які Polymarket часто спирається для визначення результатів ставок», — йдеться у матеріалі.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

Відійшов у вічність заслужений ветеран Київщини футбольної.
Київська обласна асоціація футболу повідомляє про смерть Бориса Романовича Бєлоброва, свого часу — професійного футболіста і хокеїста, голкіпера чемпіонської команди броварського «Будівельника», відомого служителя футбольної Феміди, який присвятив народній грі на Київщині п`ять з половиною десятиріч. Останні роки він працював спостерігачем арбітражу в обласному чемпіонаті, виокремлювався високою кваліфікацією, порядністю, готовністю завжди і в усьому допомагати молоді. Минулого лютого наш старший товариш відсвяткував свою 78-му річницю.
Прощання з Борисом Бєлобровим відбудеться в четвер. Царство Небесне, світла пам`ять Легенді.
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
#football_Browarschini #Броварський_футбол #Футбол_Бровари #Футбол_в_Броварському_краї #Brovarysport #футбол_football @brovarysport @футбол_football

#дати #свята
🦃 Індичка, футбол і міф: Американський День подяки (27 листопада 2025).
День подяки (Thanksgiving Day) — це, мабуть, найбільш «американське» свято, яке не має жодного стосунку до релігійних чи політичних подій, а є суто святом врожаю, сімейного возз’єднання та вдячності за минулий рік.
Ця дата закріплена на законодавчому рівні: День подяки завжди відзначається у четвертий четвер листопада. Оскільки 2025 року четвертий четвер припадає саме на 27 листопада, це і є дата святкування.

📜 Історичний міф і реальність.

Сучасна традиція спирається на подію 1621 року, коли колоністи-пілігрими з Плімутської колонії та індіанці племені Вомпаноаг зібралися на спільну трапезу, щоб відсвяткувати успішний збір першого врожаю. Звісно, це був короткий період миру, а подальші стосунки між колоністами та корінними народами були, м'яко кажучи, не такими святковими. Проте міф про «перший бенкет» став фундаментом для національного свята.

🍽️ Традиції, які не порушують.

Сьогодні День подяки — це час, коли американці долають тисячі кілометрів, щоб зібратися за сімейним столом. Головні атрибути свята:
* Фарширована індичка (її споживання є майже обов'язковим ритуалом).
* Журавлинний соус та гарбузовий пиріг.
* Парад Мейсі (Macy's Thanksgiving Day Parade) у Нью-Йорку, який дивляться мільйони.
* Американський футбол 🏈:

Традиційно в цей день проходять важливі матчі Національної футбольної ліги.
Свято символізує американську мрію про достаток і єднання. Для спостерігача з Європи це може виглядати як масовий ритуал переїдання, що завершується гучним криком коментаторів з екрана, але для американців — це справжній національний день паузи перед початком різдвяного сезону, кульмінацією якого є не менш хаотична Чорна п'ятниця.

16 жовтня 1907 року народився Петро Григоренко, радянський генерал, який став дисидентом, членом-засновником московської та Української гельсінської груп.

Успішна військова кар’єра, викладацька діяльність, наукові ступені та визнання супроводжували Петра Григоренка до 1961-го.

Злам стався 7 вересня на партконференції ленінського району у москві. Під час обговорення проекту Програми кпсс він виступив з критикою політичної системи в срср. 💬«Страшнішого я ніколи не переживав. – Занотував у «Споминах» Петро Григоренко. – То був найжахливіший момент мого життя. Але це була й моя зоряна година…Ми схвалюємо проект програми, в якому засуджуємо культ особи сталіна, але постає питання: чи все робиться, щоб культ особи не повторився?»

За такий демарш Григоренка усунули від викладацької діяльності і відправили «у вигнання в Уссурійський край» на службу в Далекосхідний військовий округ. Відчувши на собі арешт та примусове дворічне психіатричне лікування, Григоренко публічно говорив про відсутність історичної правди та застосування карної психіатрії у радянському союзі.

1966-го Григоренко познайомився із письменником Олексієм Костеріним, який нього із проблемою «покараних народів» – народів, депортованих із місць споконвічного проживання в період війни, зокрема і з проблемою одного з них – кримських татар, – сам Григоренко пов'язував із впливом письменника Олексія Евграфовича Костеріна, з яким він познайомився навесні 1966 року. Скоро Петро Григорович став не просто спостерігачем, але активним учасником руху за повернення кримських татар.

5 вересня 1967 року був ухвалений Указ Президії Верховної Ради срср «Про громадян татарської національності, які мешкали в Криму», який Григоренко назвав «найбрехливішим і найбільш лицемірним указом з усіх виданих щодо кримських татар». У нього були вагомі підстави таким чином визначити значення цього документа вищого органу радянської влади.

💬«Внесок Григоренка в правозахисний рух надзвичайний. Після спілкування з ним долучився до правозахисників академік Сахаров, – в одному з інтерв’ю говорив Мустафа Джемілєв. – Ніхто у світі не зробив для кримських татар стільки, скільки зробив Петро Григоренко. Його численні інерв’ю, заяви, прес-конференції сприяли тому, що кримськотатарська проблема вийшла за межі радянського союзу».

Кримські татари побоювались, що з Григоренком можуть розправитись, тому намагались його убезпечити. Із Узбекистану приїхала група молодих кримських татар, які таємно стежили за помешканням генерала і супроводжували його містом. Сам Григоренко не знав, що має таку охорону.

1977-го влада дозволила йому поїхати на лікування до США. За кілька місяців його позбавили радянського громадянства. У лютому 1978-го Петро Григоренко на прес-конференції у Нью-Йорку сказав, що це найсумніший день у житті:🗺💬«Мене позбавили права померти на Батьківщині».

🕯Помер Петро Григоренко 21 лютого 1987-го у Нью – Йорку, похований на українському цвинтарі Баундбрук (штат Нью-Джерсі) у США.

ТГ Бердянськ в окупації

Нам пишуть:
👇👇👇
Доброго дня!
Ви все на відпочинку, тож, мабуть, і не знаєте, як «поступово покращується» життя в окупованому Бердянську.
Четвертий рік з моменту так званого волевиявлення одиничних місцевих щурів, який був занесений у якусь там «расєйську бамажку», починається з чудових новин для кожного, незалежно від політичних вподобань.
Така необхідна для кожної людини рідина, як вода, переходить у розряд найбільшого дефіциту в місті. Без жодних попередніх роз’яснень її тепер офіційно вимикають щодня з 8:00 ранку до 18:00 вечора. Неофіційно — коли дадуть, а може й не дадуть: наллюють, капнуть чи ще щось. І навіть коли вона з’являється, має такий рудий колір і запах, що ні помитися, ні попрати якось не дуже хочеться.
Хочу звернутися до всіх, хто дійсно голосував на «референдумі» за радість під сучасною назвою «воссоєдінєніє». Ви справді мріяли щодня слухати у сухому крані «бульк»? Іноді з попередженням, мовляв, «потерпіть із розумінням», а іноді — взагалі без будь-яких пояснень і на кілька днів.
Або, як уночі 4 жовтня: щось там з насосною, і після того як о 19-й годині з’явилося руде й тхуче диво, то вже о 00:00 — знову нічого.
Ви ж у 2014 році розповідали про «референдум», у 2022-му дочекалися, «воссоєдінілісь». І що ж ви отримали?
Ваше «покращення» виглядає приблизно так:
• Відсутність води;
• Постійно зростаючі ціни;
• Занедбане місто;
• Розпіариний ремонт доріг закінчується на Ля-Сєйновській одразу за Центральним ринком;
• Усього 15 терапевтів на все місто, а інших лікарів взагалі немає. Медичної допомоги чекати ніде.
• І багато хто з вас залишився без спілкування з власними дітьми. Бо сюди їм — зась.
І цей список можна продовжувати ще довго.
Мені цікаво, скільки ще «свідки покращення» будуть повторювати основний аргумент окупантів: «при Україні нічого не робилося»?
Так, можливо, не все було ідеально. Але саме 20 років тому до міста прийшла дніпровська вода — не завдяки Янику, а завдяки зусиллям тодішнього, нині покійного мера Баранова та його команди. А окупанти залишили нас без цього джерела, бо підірвали Каховську дамбу, а Бердянське водосховище, з якого тепер живиться, 100-тисячне колись, місто мілішає стрімкими темпами.
Зараз ось «асвабадітєлі» намагаються перепідключити ЗАЕС до Ростовської лінії, звинувачуючи при цьому, звісно, Україну в обстрілах. Ця інформація розрахована виключно на тупих щурів, які в це вірять. Міжнародні спостерігачі вже перевірили: Україна не обстрілює ці джерела енергії. А ви вірите!
Рік тому ті ж щури вірили у воду з Дону. Але води досі немає навіть у Донецьку.
Страшно подумати, але щось підказує: доля Донецька поступово дістанеться й Бердянська.
А ці постійні відключення «з різних причин» — така собі інформаційна підготовка, щоб місцеві звикали.
А так, звісно, у нас все «чудово»!

Олексій Голобуцький
Молдова вперто чинить спротив спробам політичної анексії Росією. Для нас це критично важливо, бо якщо владу перехоплять проросійські сили – це означатиме для нас другий фронт на Одещині.
--
Цієї неділі, 28 вересня, в Молдові відбудуться парламентські вибори. Наша ставка: партія Санду "Дія та солідарність" (PAS), єдина проєвропейська політична сила в країні. Небезпеку для нас становить перемога «Патріотичного блоку» - об’єднаної проросійської опозиції.

Молдова зараз на тому ж шляху, який зробив з Грузії майже анклав Росії, - тільки це буде набагато гірше. Це ж загрожує Україні у випадку згоди на вибори відповідно до ультиматуму Кремля (реабілітація проросійських партій, політиків, ЗМІ, російської церкви тощо).

Механізм дійсно вже обкатаний в Україні, і навіть неодноразово. Прямо зараз в Молдові розпалюють хейт щодо партії Санду «вони ділять Молдову на сорти». Так, Україна, 2004-2010-й. І навіть в нас чути репліки "не все так однозначно з Санду, щоб її підтримувати". Напередодні голосування поширюють соціологію, де партія влади отримує 33,6%/ 40 мандатів, а проросійський блок 33,9%/ 41 мандат. Очевидна заготовка для публічних обвинувачень в стилі Януковича «вони вкрали нашу перемогу» і масових протестів. При тому що інші джерела нарахували 39,7% в PAS Санду (тобто, порядок цифр збігається) і лиш 13,5% у «Патріотичного блоку» (а тут розбіжність чи не втроє).

Зважаючи на Придністров’я і Гагаузію, є ненульовий шанс, що «простий народ Молдови», піднятий «на захист вкрадених голосів» проросійськими силами, виявиться частково такими ж «простими шахтарями на танках, куплених у найближчому воєнторгу», з яких починалось «ЛДНР». Майя Санду заявила, що Кремль вкладає сотні мільйонів євро у купівлю голосів виборців (і це дуже дешева покупка, якщо забезпечить контроль Молдови і змогу відкрити другий фронт «СВО»).

Так, команда Санду намагається превентивно заткнути максимум дірок: заарештовано 74 особи з обвинуваченням в тому, що пройшли підготовку у Сербії під керівництвом представників російських спецслужб для провокування масових заворушень та насильства. Проведено 250 обшуків. Ще з 2023-го закрито 13 проросійських телеканалів та десятки сайтів. Восени 2024 року перед президентськими виборами було заблоковано понад 100 ТГ-каналів. Забороняється російський ідеологічно наповнений контент (останній прецедент – заборона трансляції фільму «Иван Васильевич меняет профессию» зі специфічними геополітичними наративами). Засуджено олігарха-втікача Ілана Шора («Єдиний порятунок для Молдови – союз з Росією!») – однак він все ще фінансує і партію «Молдова Маре»/ «Велика Молдова», і виборців, хоча соціологія фіксує в «ММ» лиш 2.7%. Затримано главу Гагаузії Євгенію Гуцул (яка напряму контактує з кремлівськими кураторами). Ініційовано карні справи проти проросійських діячів. Проросійським кандидатам відмовлялось в реєстрації. В аеропорту Кишинева затримують депутатів за відвідини Росії. Крім того, команда Санду намагається заборонити протести за 30 днів до та протягом 30 днів після виборів.

Але це ще не гарантія того, що Кремлю не вдасться через вибори взяти країну під контроль. Тому Україні треба готуватись до серйозної протидії спробам Росії здійняти в Молдові заколот – можливо, збройний.

Те, що масові протести заплановані, - поза сумнівом. На це вказує і поширення соціології з демонстративним розривом в 1 мандат на користь проросійської опозиції, і офіційний протест Росії через відмову Кишинева акредитувати представників Росії як спостерігачів в складі місії ОБСЄ. І активність російських спецслужб та табори з підготовки агентів. І активність Шора, передусім фінансова (не забуваймо, що в Грузії основну роль відіграв Іванішвілі. такий самий проросійських олігарх зі своєю партією). І багато інших чинників.

Мати поряд, через кордон проросійську Угорщину чи Словаччину нам, по суті, нічим не загрожує – крім економічних проблем і ускладнення взаємодії з ЄС і НАТО. А от якщо росіяни перехоплять контроль над Молдовою, як зробили це через «Грузинську мрію» в Грузії, - це практично гарантує нам другий фронт з боку Одещини.

❗️«Гарантії безпеки» для України у вигляді військ НАТО. Три можливі сценарії публікує NYT.
▪️Повноцінні озброєнні «миротворчі сили» у складі ЗСУ. Десятки тисяч солдатів виконують лише оборонну функцію й стримують рф перед зіткненням з НАТО;
▪️Так звані «сили-розтяжки» (tripwire) – менший контингент, що не зможе дати серйозну оборону. Але змусить рф задуматися, чи варто ризикувати життями європейців;
▪️Спостерігачів – сотні військових, що фіксуватимуть початок можливої військової операції. Хоча для цього достатньо супутників чи камер.
Також із важливого:
▪️Трамп не зобов’язувався долучати американських військових до жодного з цих варіантів;
▪️Зеленський додав, що мова йде наразі про 30 країн, частина з яких говоритиме про присутність на землі, інші – про захист неба чи/та моря, хтось – про розвідку й фінансування українського виробництва;
▪️За словами Рубіо, після укладення мирної угоди, Україні можуть бути надані гарантії безпеки від різних країн. Та найсильніша гарантія – наявність потужної армії;
▪️Змінилася модель міжнародної підтримки: США тепер продають Україні зброю, а європейські країни через НАТО допомагають її купівлі та постачанню.
Як думаєте, яким буде фінальне рішення щодо іноземного контингенту в Україні? 👇

Українська редакція Радіо Свобода відзначає 71 рік з моменту заснування. 16 серпня 1954 року з Мюнхена вийшла в ефір перша передача Української редакції Радіо Визволення.

Редакція Радіо Свобода виникла у розпал Холодної війни між СРСР та США. Це був один із методів протистояти комуністичному режиму. В ефірі Радіо Свобода лунала інформація про Голодомор, «Розстріляне відродження» та водночас тогочасні економічні проблеми в СРСР.

Згодом Радіо Свобода одним з перших українських ЗМІ стрімило прямі ефіри з Майдану, висвітлювало незаконну анексію Криму, фіксувало проросійські заворушення на Сході, перебувало на передовій лінії війни на Донбасі і надалі висвітлює повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

У березні 2025 року діяльність мовника опинилася під загрозою, але Радіо Свобода не припинило мовлення. Загроза фінансуванню викликала хвилю глобальної підтримки з боку медіа-спостерігачів, аналітиків і захисників демократії, а також аудиторії на 27 мовах і в 23 країнах, в яких мовить RFE/RL.
#Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

⚡️Вибори будуть після завершення війни, але ВР вже працює над підготовкою, – заявив Стефанчук.

У парламенті розмірковують, як голосуватимуть військові й українці за кордоном, як працюватимуть спостерігачі та як забезпечити фінансову підтримку виборів, передає кореспондент 24 Каналу.

💬"Ми працюємо, ми закон зараз не активізуємо, тому що будь-які такі речі підіймають хвилю в суспільстві, що вибори завтра".
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини