Росіяни несуть величезні втрати й починають усвідомлювати: завтра може просто не залишитися кому воювати. Про це розповів військовий експерт Сергій Грабський. Україна веде грамотну війну, методично знищуючи ресурси противника — і це дає результати. Саме тому ми зараз бачимо дивні маневри росіян не лише на фронті, а й у політичній площині.

#дати #свята День Незалежності Науру: Історія найменшої республіки планети 🏝️🇳🇷 31 січня 1968 року на крихітному острові в Тихому океані відбулася подія планетарного масштабу — Республіка Науру офіційно проголосила свою незалежність від опіки Австралії, Нової Зеландії та Великої Британії. Це була перемога народу, який зумів зберегти свою ідентичність на клаптику суші площею всього 21 квадратний кілометр. 🌊📜 Острів, що став державою Науру — це унікальний випадок у світовій геополітиці. Острів не має столиці в класичному розумінні (лише округ Ярен, де розташовані урядові будівлі) і є найменшою незалежною республікою у світі. Шлях до суверенітету був непростим: острів пережив німецьку колонізацію, японську окупацію під час Другої світової війни та десятиліття іноземного управління. 🌍🛡️ Епоха «фосфатного золота» Незалежність дала науруанцям контроль над їхнім головним багатством — покладами фосфатів. У 1970-х роках завдяки експорту цієї сировини Науру на короткий час стала однією з найбагатших країн світу за рівнем доходу на душу населення. Це був період розкоші, який, на жаль, змінився екологічною та економічною кризою, коли ресурси вичерпалися. 💰⛏️ Символіка свободи Прапор: Синє полотно символізує океан, а жовта смуга — екватор. Дванадцятипроменева зірка вказує на дванадцять племен, які споконвіку населяли острів. ✨🗺️ Дата: 31 січня було обрано не випадково — це річниця повернення науруанців із японського полону на Труку в 1946 році, що стало символом відродження нації. 🕊️🔙 Науру сьогодні Попри невеликі розміри та виклики глобального потепління, республіка залишається активним членом ООН та Співдружності націй. Для всього світу Науру є символом того, що право на самовизначення не залежить від розміру території чи кількості населення. Це історія про гідність і право бути господарем на власній землі, навіть якщо ця земля — лише цятка посеред безкрайнього океану. 🌊🇳🇷 Цей день нагадує нам, що свобода — це найвищий актив будь-якого народу, незалежно від його масштабу. ☝️🌟

#історія #події Пастка для республік: Як конституція 1924 року юридично оформила радянську імперію 📜⛓️ 31 січня 1924 року Другий з’їзд рад срср остаточно затвердив перший основний закон новоствореної держави. Це був документ, що створив ілюзію «добровільного союзу», але насправді став фундаментом для жорсткої централізації та тотального контролю з боку москви. 🏛️🇷🇺 Фасад демократії та реальність терору Конституція проголошувала рівноправність республік та навіть формальне право на вільний вихід із союзу. Проте це була цинічна декларація: жодних механізмів для такого виходу не передбачалося, а будь-які спроби прояву реальної незалежності таврувалися як «контрреволюція». Уся повнота влади зосереджувалася в руках загальносоюзних органів, які фактично дублювали структуру компартії. 🎭🚫 Ключові аспекти документа: Диктатура пролетаріату: Документ офіційно закріплював позбавлення виборчих прав «ворожих класів» (священників, колишніх поліцейських, торговців). 👷‍♂️⛔ Централізація ресурсів: Зовнішня політика, армія, фінанси та зовнішня торгівля переходили у виключне відання москви. Республікам залишили лише ілюзію самоврядування в культурних питаннях. 💰🔫 Символіка: Саме цією конституцією було остаточно затверджено державний герб, прапор та гімн срср. 🚩⚒️ Наслідки для України Для Української СРР цей документ означав поступове згортання політики «українізації» (хоча вона ще тривала певний час) та початок побудови адміністративно-командної системи, яка згодом призведе до розкуркулення, репресій та Голодомору. Україна перетворилася на адміністративну одиницю величезної машини, де всі ключові рішення приймалися за кремлівськими стінами. 🥀📉 Смерть Леніна та зміна епох Символічно, що конституцію затвердили лише через десять днів після смерті Леніна. Це ознаменувало перехід від «революційного романтизму» до жорсткого сталінського централізму, який не терпів жодної автономії. 👤🌑 Цей документ став зразком юридичного крутійства, де за красивими словами про «братерство народів» ховалася підготовка до масштабного поглинання національних держав. ☝️⚖️

Падіння приватних переказів в Україну в 2025: Ізраїль серед лідерів, але тренд загальний У 2025 році Україна зіткнулася з одним із найпомітніших спадів приватних грошових переказів за роки війни. За січень–листопад обсяг переказів скоротився на 15,5% і становив близько 7,3 млрд доларів. Для порівняння: у 2024 році — 9,46 млрд, у 2023 — 11,29 млрд, у 2022 — понад 12,5 млрд доларів. Падіння, що почалося після піку воєнних років, стало сталим і системним. Якщо дивитися ширше, для воєнного періоду це один із найслабших показників. Після відносно високих рівнів 2022–2023 років спад закріпився, а 2024 рік вже виглядав помітно гірше довоєнних «норм». У 2025-му ця тенденція не лише збереглася — вона посилилася. За даними НБУ, найбільші обсяги переказів минулого року надійшли з таких країн: Польща — 3 млрд 292 млн доларів, США — 1 млрд 133 млн, Велика Британія — 833 млн, Чехія — 704 млн, Німеччина — 628 млн, Ізраїль — 453 млн доларів. Таким чином, Ізраїль входить до числа країн-лідерів за обсягом приватних переказів в Україну. Нижче в списку — Італія та Ірландія (по 172 млн), Нідерланди (116 млн), Греція (106 млн) та ОАЕ (86 млн). Це повноцінний внесок діаспори, а не статистична помилка. Але навіть при такому розподілі загальний потік грошей в Україну продовжує скорочуватися. Ключова причина — зміна моделі міграції. До війни значну частину переказів забезпечували трудові мігранти, передусім чоловіки, які працювали за кордоном, а сім’ї залишалися в Україні. У 2024–2025 роках дедалі частіше відбувається зворотний процес: до тих, хто залишився за кордоном після перших хвиль виїзду, поступово переїжджають родини. У результаті гроші перестають надходити в Україну — тому що родина фізично більше не знаходиться там. Окремий і визначальний фактор — війна та путінська агресія. Постійні ракетні та дронові удари, руйнування інфраструктури, вимкнення світла і тепла, життя під загрозою обстрілів, масова внутрішня міграція, тимчасово окуповані території — усе це штовхає людей не просто до виїзду, а до остаточного переносу життя за кордон. Нехай буде проклятий путін і його спільники, які принесли війну, руйнування та вимушену міграцію. Саме ця агресія ламала економічні зв’язки, розривала родини і перетворювала тимчасову підтримку на вимушений виїзд назавжди. Другою причиною є завершення ефекту екстреної допомоги. У 2022 році перекази різко зросли за рахунок гуманітарних зборів, підтримки армії та допомоги біженцям. Цей мобілізаційний ресурс не міг бути постійним і до 2025 року практично вичерпався. Третій фактор — економічний тиск у країнах перебування. Зростання вартості життя, інфляція і жорсткі ринки праці означають, що в мігрантів залишається менше вільних коштів для регулярної підтримки родичів в Україні. Повний розбір із цифрами та ізраїльським контекстом — у нашій статті: https://nikk.agency/uk/padinnya-privatnih-perekaziv-v-ukrainu/ #НАновини #NAnews #Ізраїль #Україна #ІзраїльУкраїна #Економіка #Діаспора #Війна #Міграція #ГрошовіПерекази НАновини‼️:- новини Ізраїля Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

Енергетичне перемир’я — це не про мир, а про вигоду для Росії. Про це розповів військовий експерт Сергій Грабський. Він наголосив: для України енергетична війна — це боротьба за виживання, тоді як для Росії перемир’я — лише інструмент для накопичення ресурсів і продовження війни. І саме тому кожна пауза — не відпочинок, а загроза.

«Мы остаёмся здесь, чтобы помогать общинам» — дом раввина в Кривом Роге попал под российский удар: прямой удар по еврейской общине и спасение чудом «Люди замерзают от холода из-за целенаправленных атак на объекты электроэнергии и энергетики. Это очень тяжёлая и сложная зима, и нам нужно много милосердия Небес — но нас не сломают. Я вместе с моими братьями, посланниками Ребе по всей Украине, остаёмся здесь, чтобы помогать общинам», — главный раввин Кривого Рога и посланник ХАБАДа Лирон Эдери. Вечером 29 января российский удар пришёлся по дому главного раввина Кривого Рога. Выбиты окна и двери, разрушена часть здания, повреждена миква, которую община только что закончила ремонтировать. Охранник получил осколочное ранение руки. Раввин и его семья в этот момент не были дома — и именно это спасло им жизнь. О случившемся сообщил израильский религиозно-новостной ресурс Emess (материал журналиста Ави Яакова). Emess (MS) позиционирует себя как крупный израильский новостной и медиа-сайт для ультраортодоксальной аудитории (харедим) и прямо указывает, что является частью медиагруппы «Коль Хай». Это важно проговорить вслух. Речь идёт не об антисемитизме как идеологии ненависти, хотя еврейские объекты действительно всё чаще оказываются под ударом. Чаще речь о другом — российские агрессоры бьют по городам так, что под удар попадает всё подряд, и им всё равно, кто там живёт: евреи Украины, украиноязычные семьи, русскоязычные жители, пожилые, дети. Именно в этом и проявляется звериность режима в россии — в холодном равнодушии к гражданским и в привычке превращать обычную жизнь в цель. При этом тревожный фон никуда не девается. В украинских общинах говорят о росте числа случаев, когда повреждения получают именно объекты еврейской жизни: дома раввинов, синагоги, общинные центры, кладбища. Иногда это выглядит как случайность войны, иногда — как неприятная закономерность, которую трудно «объяснить одной ракетой». Федерация еврейских общин Украины поддержала раввина и напомнила миру о сотнях тысяч евреев в стране и о семьях посланников ХАБАДа, которые остаются под обстрелами, иногда — без базовых условий. «Мы выражаем поддержку раввину Адри, который действует с поразительной самоотдачей. Важно, чтобы мир не забывал о сотнях тысяч евреев, проживающих здесь, и о сотнях семей посланников ХАБАДа, которые остаются под обстрелами, зачастую без электричества и воды. Несмотря на страдания, мы продолжим выполнять нашу миссию и усиливать её в надежде на полное избавление». И здесь возникает вопрос, который нельзя обходить. Где Нетаньяху, Лапид, Бен-Гвир, Беннет, Смотрич, Дери, Либерман? Почему ни от правительства Израиля, ни от оппозиции, ни от «левых», ни от «правых» — ни от кого не прозвучало ни слова в защиту хотя бы украинских еврейских общин, живущих под российскими обстрелами (не говоря уже о всех мирных жителях Украины). Отдельный и болезненный момент — почему это молчание выглядит особенно тяжёлым именно в израильском контексте. В публичной логике самого Израиля постоянно звучит формула о том, что он является домом и ответственностью для евреев во всём мире. И потому ожидание у многих предельно простое: даже если дипломатия требует осторожности, можно и нужно находить слова хотя бы для ясного человеческого сигнала — возмущения и поддержки, когда под российские удары попадают дома раввинов, миквы и общинная инфраструктура в Украине. 📖 Полный материал — по ссылке: https://nikk.agency/my-ostajomsya-zdes/ ❓Как вы считаете: должна ли позиция Израиля по защите еврейских общин в Украине звучать громче и яснее? #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine #КривойРог #ЕврейскаяОбщина #Война #Украина #Солидарность НАновости‼️:- новости Израиля Важно❓ Поделитесь ❗️ и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

👍 Європа за кілька місяців може замінити розвіддані США для України, - FT Видання пише, що наразі наслідки відходу США виявляться не настільки критичними, як здавалося рік тому, коли адміністрація Трампа на невеликий проміжок часу призупинила обмін розвідувальною інформацією та постачання зброї. За словами українських та європейських чиновників, у той момент підключилися інші союзники, використовуючи власні ресурси. Крім того, у січні 2026 року президент Франції Еммануель Макрон заявив, що тепер його країна надає Україні дві третини розвідувальної інформації. "Залежність України від американської розвідки може бути значно знижена протягом кількох місяців", - розповів західний чиновник. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news

#історія #події Трудова повинність від більшовиків: Як «світле майбутнє» перетворилося на державне рабство. 28 січня 1920 року Рада Народних Комісарів радянської росії видала декрет «Про порядок загальної трудової повинності». Цей документ став офіційним початком епохи, коли держава привласнила собі право розпоряджатися не лише майном громадян, а й їхніми руками, часом та самим життям. Під гаслом «Хто не працює, той не їсть» більшовики фактично запровадили кріпацтво нового зразка. ⚒️⛓️ Економіка примусу: Чому не спрацювали гасла? Після революцій та років війни економіка перебувала в руїнах. Більшовики швидко збагнули: їхні ідеї про «добровільну працю на користь суспільства» не надихають голодних людей. Селяни не хотіли віддавати зерно задарма, а робітники тікали з міст, щоб просто вижити. Тоді москва вирішила діяти перевіреним методом терору. Декрет запроваджував обов’язкову роботу для всіх працездатних осіб незалежно від їхньої професії чи бажання. 🚫🥖 Від суботників до ГУЛАГу Саме в цей період виникли так звані «трудові армії». Лев Троцький, який був палким прихильником мілітаризації праці, вважав, що робітник має бути таким же дисциплінованим, як солдат. Якщо держава каже «треба рубати ліс» або «розчищати колії», людина не мала права відмовитися. Тих, хто намагався ухилитися від «щастя» працювати на партію, оголошували «дезертирами трудового фронту» і відправляли до концтаборів. 🚂🌲 Україна в лещатах «трудоармій» Для України цей декрет мав катастрофічні наслідки. Наші ресурси — вугілля Донбасу, ліс та залізниця — розглядалися москвою як власний бездонний склад. Українських селян масово зганяли на примусові роботи, відриваючи від власних господарств, що лише посилювало продовольчу кризу. Це був перший крок до повного контролю над особистістю, який пізніше вилився у сталінську колективізацію та систему ГУЛАГу. 💂‍♂️🚜 Пропаганда проти реальності Щоб підсолодити гірку пігулку примусу, радянська машина почала масово штампувати плакати про «радість колективної праці». Суботники, які спочатку подавалися як добровільна ініціатива, стали обов’язковим ритуалом лояльності. Проте за фасадом усміхнених робітників на плакатах ховалися мільйони людей, позбавлених права вибору, нормальної оплати та елементарної свободи пересування. 📉🎨 28 січня 1920 року — це нагадування про те, як легко держава-тиран може перетворити «соціальну справедливість» на механізм масового визиску, де людина — лише гвинтик у бездушній машині.

«Уряд РФ використовує єврейську громаду для виправдання війни проти України» — рабин Гольдшмідт, колишній головний рабин Москви; на жаль, лідери єврейської громади в Росії змушені підтримувати цей наратив Рабин Пінхас Гольдшмідт, колишній головний рабин Москви, відмовився підтримати війну проти України, був змушений покинути Росію і згодом оголошений там «іноземним агентом». У інтерв’ю ізраїльському виданню Israel Hayom він формулює це прямо, без пом’якшень: «Уряд використовує єврейську громаду в політичних цілях. Останніми роками в Росії просувається теорія про повернення неонацизму в Україну та до країн Балтії, так що війну в російському наративі подають як продовження війни проти нацистської Німеччини. На жаль, лідери єврейської громади в Росії підтримують цю історію — вони використовують громаду в пропагандистських цілях». За словами рабина, така конструкція дозволяє представити війну не як сучасний політичний конфлікт, а як нібито морально виправдане продовження «історичної боротьби». Пам’ять про Другу світову війну та Голокост стає частиною риторичного інструментарію, а не предметом чесної історичної розмови. Гольдшмідт підкреслює: із приходом Путіна до влади в 2000 році втручання держави в життя єврейської громади стало нормою. Влада вирішувала, хто може бути головним рабином, а хто ні, і вигнала з країни десятки рабинів. Він пов’язує це з поверненням логіки силових структур і ідеології закритої держави: «З приходом Путіна влада повертається до спадкоємців КДБ, і ненависть до чужинців і Заходу стає невід’ємною частиною особистості людей, що виросли в цьому суспільстві». Особливе місце в інтерв’ю займає тема антисемітизму як інструменту самозахисту російської влади в кризові моменти. Гольдшмідт підкреслює, що це не теоретичне побоювання, а історично підтверджений механізм. «Страх полягає в тому, що коли уряд у Росії почувається під загрозою, він використовує антисемітизм для самозахисту. Ми бачили це раніше — у кінці царської епохи уряд говорив: «Не сердьтеся на царя, сердьтеся на євреїв», і це призвело до погромів. Це також відбувалося в кінці сталінської епохи». За його словами, нинішня риторика та міжнародна ізоляція держави створюють умови, у яких подібний сценарій знову стає можливим. Гольдшмідт безпосередньо пов’язує загострення напруги з ізоляцією Росії після початку війни проти України: «Сьогодні Росія перебуває в ізоляції. Путін думав, що переможе в Україні за три дні, а наступного місяця ми будемо відзначати чотири роки війни — довше, ніж війна між Росією і нацистською Німеччиною. Він ізолював себе від Заходу». Ця ізоляція, підкреслює рабин, прямо впливає на становище євреїв у країні. Під сумнів ставиться їхня лояльність державі, зростає антисемітизм, офіційно бути євреєм стає складніше. За його оцінкою, з початку війни країну вже залишили близько 100 тисяч євреїв, і абсолютна більшість із них не розглядає можливості повернення. Майбутнє єврейського життя в Росії, на його думку, виглядає без ілюзій: скорочення громад, втрата ресурсів і самотність. Люди все рідше пожертвують на синагоги та громадські центри, тому що розуміють — там немає довгострокового майбутнього. Галахічне питання Чи має право єврейська громада зберігати лояльність до держави, якщо ця лояльність вимагає публічної мовчанки або підтримки дій, пов’язаних з насильством, брехнею та спотворенням історичної пам’яті? Де проходить межа між דינא דמלכותא דינא — обов’язком дотримуватися законів держави — і забороною לא תעמוד על דם רעך — не бути байдужим до пролитої крові та несправедливості? Чи є примусова мовчанка допустимою формою самозбереження у ситуації, коли держава використовує єврейську громаду для виправдання війни та пропаганди — або ж це вже סיוע לדבר עבירה, сприяння гріху? Це питання особливо гостро звучить у контексті трьох клятв галута (שלוש השבועות): не повставати проти народів силою, не пришвидшувати кінець вигнання і водночас визнання того, що народи світу не повинні надмірно пригнічувати Ізраїль. Якщо ця межа порушується, постає ключове питання: чи зберігає принцип лояльності свою обов’язкову силу, коли остання межа перейдена? Підсумок Інтерв’ю Пінхаса Гольдшмідта в Israel Hayom — це не політичний маніфест і не публіцистика. Це спроба зафіксувати момент, коли єврейська громада в Росії опинилася між історичною пам’яттю та сучасною пропагандою, між страхом і лояльністю, між минулим і невизначеним майбутнім. Повний матеріал — тут: https://news.nikk.co.il/uk/uryad-rf-vikoristovuie-ievrejsku-gromadu/ ❓ Як ви вважаєте: чи існує в галахі момент, після якого мовчання перестає бути нейтральним і стає співучастю? НАновини‼️ — новини Ізраїлю Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

#дати #свята Екологічна освіта: Як навчити людство не знищити свій дім 🌱 Всесвітній день екологічної освіти, що відзначається 26 січня, бере свій початок у 1975 році. Саме тоді в Белграді під егідою ООН відбувся міжнародний семінар, де було прийнято "Белградську хартію". Цей документ став своєрідним маніфестом, що визначив головну мету: навчити людей розуміти взаємозв'язок між економікою, політикою та екологією. 🌏 Це не про "суботники", а про мислення Багато хто помилково вважає екологічну освіту нудними лекціями про те, що не можна смітити в лісі. Насправді це набагато глибший процес. Йдеться про формування екологічного інтелекту. Це здатність розуміти, як покупка звичайної пластикової пляшки в Києві може вплинути на рівень мікропластику в Світовому океані або як надмірне споживання енергії прискорює танення льодовиків. 🧊 Чому це критично важливо сьогодні? Світ зіткнувся з викликами, які вже неможливо ігнорувати: Зміна клімату: Ми вже не "попереджаємо" про неї, ми в ній живемо. 🌡️ Втрата біорізноманіття: Види зникають швидше, ніж ми встигаємо їх описувати. Ресурсний голод: Людство споживає більше, ніж планета здатна відновити за рік. Україна: Екологія під час війни Для нас цей день набув трагічного, але надважливого змісту. Сьогодні екологічна освіта в Україні — це також знання про екоцид, спричинений агресією росії. Підрив Каховської ГЕС, мінування територій, забруднення ґрунтів хімікатами від вибухів — це виклики, з якими не стикалася жодна сучасна європейська країна. Нам доведеться вчити нові покоління не просто берегти природу, а буквально відновлювати її з попелу. 🕯️ Що може зробити кожен? Екологічна освіта починається не з підручника, а з побутових звичок: Сортування: Це мінімальна гігієна сучасної людини. ♻️ Свідоме споживання: Купувати менше, але кращої якості. Енергоефективність: Кожна збережена кіловат-година — це крок до незалежності та чистого повітря. Сьогоднішній день — це нагадування, що планета у нас всього одна, і вона не має "запасної копії" на хмарному сховищі. 💻🚫