#технології Редактор KREA серйозно прокачався — тепер підтримує найпотужніший апскейлер від Topaz Labs, той самий, яким користуються в Голлівуді. Навіть якщо у вас картинка з малою роздільною здатністю, її можна витягнути до 22K — і вона виглядатиме, як обкладинка для IMAX.👇 https://www.krea.ai/enhancer

Суддя Верховного суду Кібенко блокує повернення державі 45 млрд грн, виведених Жеваго із банку Фінанси та Кредит, - ЗМІ З моменту подачі у 2023 році Фондом гарантування вкладів фізичних осіб позову до Костянтина Жеваго про компенсацію збитків на 45,9 млрд грн минуло понад 2 роки, проте розгляд справи по суті досі не розпочато. Юристи Жеваго у змові з корумпованими суддями штучно затягують вочевидь програшну для олігарха справу. Ключову роль у цьому процесі відіграє тандем з Анни Огренчук, партнерки юридичної фірми LCF та дружини фігуранта справи НАБУ, екс-смотрящєго за Мінюстом Андрія Довбенка, та судді Верховного суду Олени Кібенко. Про це пише політолог Віталій Кулик. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал #корупція

#психологія Чому ми боїмося близькості, навіть коли прагнемо любові? Ми можемо мріяти про глибокий зв’язок, ніжність, “того самого”/“ту саму”. Але коли хтось наближається надто близько, хочеться втекти. Це не парадокс, а захисна реакція психіки. Близькість — це не лише тепло, це ще й вразливість. А вона лякає. Ось 5 можливих причин, чому ми водночас хочемо любові і тікаємо від неї: 1️⃣ Дитячий досвід “любові з умовами”: Якщо в дитинстві любов треба було “заробляти” — ми звикаємо, що близькість = ризик бути знеціненим або покинутим, якщо не відповідатимеш очікуванням. 2️⃣ Страх втратити себе у стосунках: Іноді близькість сприймається як розчинення — “мене не стане”, “мене поглинуть”, особливо якщо межі не сформовані. 3️⃣ Попередні травми / зради / токсичні стосунки: Коли раніше близькість призводила до болю — мозок запам’ятовує це як загрозу. І вмикає захист, навіть коли нині все по-іншому. 4️⃣ Страх бути побаченим “справжнім”: Маска впевненості/успішності/самостійності — це щит. Але близькість роздягає, і виникає страх: “А раптом мене не приймуть, коли побачать справжнього/справжню?” 5️⃣ Несвідоме переконання “я не гідний/гідна любові”: Це може жити глибоко всередині й саботувати стосунки. Бо любов здається недосяжною або “не про мене”. Страх близькості — не вада, а сигнал про те, що ваша психіка колись навчилася захищатись. І його можна перепрожити у безпечних стосунках, у щирості з собою, у маленьких кроках назустріч теплу, на яке ви заслуговуєте.

Привіт. Це Роккі Бальбоа. Хочу сьогодні поговорити про одну цікаву штуку — сирі яйця 🥚. Так, ті самі, що іноді хтось п'є зранку, ніби це секретна формула сили. Я теж так робив колись. Але давайте чесно: чи це дійсно потрібно? І що каже наука? 🔍 Чому люди п’ють сирі яйця? Головна причина — білок. Яйце — доступне джерело протеїну, який допомагає відновлювати м’язи. Сире — бо швидко, без приготування, без витрат часу. Особливо це було актуально до появи всіх цих модних протеїнових коктейлів. ⚠️ Але є кілька речей, які варто знати: 1. Засвоюваність. Білок із сирого яйця засвоюється гірше, ніж з вареного чи смаженого. Вчені кажуть — приблизно на 50–60%. Тобто користі менше, ніж здається. 2. Ризик сальмонели. Так, це буває рідко, але трапляється. Сире яйце може бути заражене, і тоді — проблеми зі шлунком, або гірше. Особливо небезпечно для дітей чи людей зі слабким імунітетом. 3. Біотин і сирий білок. Сирий яєчний білок містить речовину, яка може зв’язувати вітамін B7 (біотин) і заважати його засвоєнню. Це не критично, якщо ви зʼїли одне яйце раз на місяць, але якщо робити це постійно — вже інша справа. ✅ Що краще? – Якщо хочеш білка — зварене яйце або омлет дадуть тобі те саме, але без ризику. – Якщо хочеш бути "брутальним" — можна просто робити ранкову зарядку. Вона точно не зіпсує шлунок. Я не лікар, я просто хлопець, який багато разів падав і вставав. Але скажу чесно: іноді прості речі мають більше сенсу, ніж модні. А найкраще — знати, чому ти щось робиш, і що воно дає. З повагою — Роккі Бальбоа 🥊🍳 #fan_art #супер_факт #супер_порада

#природа Вишневі дерева на річці Каннондзі-гава: Символ весни та гармонії. Річка Каннондзі-гава, що протікає в Японії, є одним із тих мальовничих місць, де природа та культура переплітаються в гармонійному танці. Особливо вражаючою вона стає навесні, коли береги річки вкриваються ніжно-рожевими квітами сакури — японської вишні. Ці вишневі дерева, що ростуть уздовж Каннондзі-гава, створюють незабутню атмосферу, приваблюючи тисячі туристів і місцевих жителів, які прагнуть насолодитися традиційним японським ритуалом ханамі — спогляданням цвітіння сакури. Каннондзі-гава, розташована в префектурі Сайтама, не є найвідомішою річкою Японії, але її тиха краса та природна чарівність роблять її ідеальним місцем для спокійного відпочинку. Уздовж берегів річки висаджено сотні вишневих дерев, переважно сорту *Somei Yoshino* — найпоширенішого виду сакури в Японії. Ці дерева, що розквітають у кінці березня або на початку квітня, створюють справжній тунель із ніжних пелюсток, які віддзеркалюються у спокійних водах річки. У цей період Каннондзі-гава перетворюється на місце паломництва для любителів природи та фотографів. Ханамі на Каннондзі-гава має особливий шарм завдяки відносній віддаленості від галасливих туристичних центрів. Місцеві жителі та гості розстеляють килимки під деревами, влаштовують пікніки, насолоджуються традиційними стравами, такими як бенто, і діляться саке, милуючись пелюстками, що падають, мов легкий сніг. Цей образ пелюсток, що гойдаються на вітрі, часто порівнюють із швидкоплинністю життя — центральною темою японської естетики. Вишневі дерева на Каннондзі-гава не лише прикрашають ландшафт, а й мають глибоке культурне значення. Сакура є символом Японії, уособленням краси, оновлення та крихкості буття. Щороку цвітіння сакури нагадує людям про цінність миті та необхідність цінувати прості радості життя. Крім того, дерева вздовж річки доглядаються місцевою громадою, що відображає японську традицію поваги до природи та спільної відповідальності за її збереження. Відвідування Каннондзі-гава під час цвітіння сакури — це не лише можливість насолодитися красою природи, а й шанс доторкнутися до японської культури. Увечері, коли дерева підсвічуються ліхтарями, береги річки набувають магічного вигляду, створюючи ідеальні умови для романтичних прогулянок чи медитативного споглядання. Це місце, де можна відчути єдність із природою та знайти спокій у швидкоплинному світі. Тож, якщо ви шукаєте місце, де можна зануритися в атмосферу японської весни, Каннондзі-гава з її вишневими деревами стане ідеальним вибором. Це не просто річка чи дерева — це історія про красу, гармонію та плин часу, розказана мовою природи.

Виволоклася зранку у двір з першим горнятком кави та першою цигаркою… Сьорбала та палила в швидкісному режимі!!!:) Бо геть вимерррррзла!:) А й як було не вимерзнути?:) Коли за бортом трапилося +8? Та ще й вітер такий собі дме? Дерева тіліпа? Повернулася!:) Вдяглася згідно погоди! Тіііііільки зібралася у город, посівну продовжувати? Як понабігло моїх колежанок?:))) Й якби ж вони йшли до мене теревені теревенити?:) Всі ж добрі такі?:) Одна притягла півпляшки нуту!:) Ще того, яким нас колись, декілька минулих життів тому, Maryna Pavlova наділила!:) Свій увесь я повиїла!:) Який не зʼїла, в морозильник запхала!:) Тепер знов він в мене є!:) Нут є… А донецького мого біженця Олександра Миколайовича скоро вже рік, як нема… Й нема кому тепер той нут шулупенити… Друга колежанка півведра цибулі-кущовки принесла!:) Я ж навіть цибулю-тиканку цьогоріч не купувала?:) Вирішила, що озимої від Galina Lyman та Жанна Воронянская мені вистачить й у вигляді зеленого пірʼя, й у вигляді цибулі?:) Та не так сталося, як гадалося!:) Щиро вдячна колежанкам своїм!:) Поооооочеревичила у город!:) Чого я там тільки сьогодні не понасіяла?:) Нут та цибулю! Базиліки та спаржеві квасолі, бо Ірина Олександрова їх любить!:) Та я навіть прям у землю помидорів насіяла!:) А що?:) Щороку в мене сходять й чудово плодоносять помідори, які восени десь у городі загубилися!:))) Може ж, й свідомо насіяні виростуть?:) Ні, розсаду я, природно, придбаю та напхаю!:) А ще й поекспериментувати схотілося ж?:) Завтра сіятиму моркву з буряками. Й як остаточно потепліє, очікуватимуть своєї черги огірки, кабачки та гарбузи. Ну й розсаду помідорів з перцями десь наприкінці травня садитиму. А потім настане час сапання? Та утилізації врожаїв!:) Якщо літо вдасться? Та ті врожаї стануться?:) Прям зараз вже можна квасець стригти! Може, кому тре?:) То я на вас чекаю!:)

⚡️TikTok зливає дані до Китаю: ЄС оштрафував соцмережу на €500 млн, — FT Це вже другий великий штраф за порушення захисту персональних даних #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

Друзі, ось вам на вечір історія таємна 🫣(замість казки ) і водночас така, що і схожа на анекдот: Наші пращури в Пра_Українських степах випадково чи навмисно відкрили світову таємницю😉 — рослину, що може бути і ліками, і веселощами одночасно. І наче вони сказали(ну принаймні Геродот про це пише): « А давайте-но, ми спробуємо це подимити! А раптом…» І ось тепер(маємо ) весь світ захоплено палить, і навіть не підозрює, що саме з нашого Українського степу все почалося! Мабуть, колись варто було б поставити цьому(винаходу) пам’ятник — «Той, хто першим вдихнув Український дим»😉🤣🤣🤣 А ми тепер посміхаємося і думаємо: "Мабуть, саме ми навчили світ палити і радіти одночасно?"😉🤔 Ну що ж, дякуйте, Пра_Українцям, за їхню "димну ідею" — вона ж живе і до сьогодні... ✍️02.04.2025

Наступного року вийде третя частина дитячого ілюстрованого бестселеру про Ґруффало Джулії Дональдсон після 20 років перерви, пише BBC. Попередні дві частини були продані тиражем 18 мільйонів примірників. На популярну дитячу книгу зробили спін-офи та анімаційні версії, одна з яких була номінована на "Оскар". Перша частина "Ґруффало" вийшла у 1999 році, а друга "Дитина Ґруффало" у 2004 році. Написати продовження письменницю змотивувало занепокоєння про спад дитячого читання. "Писати продовження завжди складно. Між публікацією "Ґруффало" та "Дитини Ґруффало" минуло п’ять років, а тепер між "Дитиною Ґруффало" та третьою книгою пройде понад 20 років. Насправді основна ідея для цієї історії у мене була давно, але я не могла придумати, як її розвинути", – сказала Дональдсон у своїй заяві. https://life.pravda.com.ua/culture/gruffalo-povertayetsya-u-noviy-knizi-cherez-20-rokiv-perervi-307813/

Ха-ха-ха, Marvel, 10 год тюрми... А взагалі дуже шкода, що такий гучний проєкт отримує ось такий неприємний присмак. Бо навіть якщо апелювати до того, що це жарт чи спроба типу комічно обійти момент з торговою маркою з боку персонажа, то русня якраз не сприймає це як жарт і торгову марку. І масово тішиться тому, що "символ сво" показують на великому екрані, і все це навіть не у фільмах сімоньянів та кеосаянів.