Всесвітній день футболу
Щорічно 10 грудня професійні спортсмени, любителі та вболівальники святкують Всесвітній день футболу – неофіційна, локальна дата, що не має глобального статусу

Як відзначати Всесвітній день футболу?
Стосовно футболу люди вже давно розділилися на дві частини. Перші обожнюють його, і навіть якщо самі не ганяють м’яча, із задоволенням дивляться матчі, вболіваючи за улюблену команду. Інші люди байдужі до цього виду спорту. Але оскільки перша група набагато численніша, можна вважати, що Всесвітній день футболу відзначає вся планета.

Цього дня проводиться безліч футбольних матчів різного рівня — від поєдинків професійних клубів до ігор любителів та дитячих команд у наших дворах.

Звісно, найкраще святкування дня футболу — активне. Це чудовий привід пограти в улюблену гру з друзями чи зі своїми дітьми. Ніщо так не зближує людей, ніж спільне захоплення. Також можна присвятити цей день перегляду футбольного матчу чи прочитати цікаву книжку про історію футболу чи біографії видатних футболістів.

Чому важливий цей день?
Футболом захоплюються люди різних професій, різного віку та рівня достатку. Для нього не потрібно якихось спеціальних пристосувань чи витрат — достатньо м’яча, вільного майданчика та кількох охочих гравців.

Крім того, футбол цікавий не лише виграшним рахунком. Справжні цінителі отримують задоволення від добре продуманої та вмілої тактики гри.

Цей вид спорту змушує водночас і продумувати дії наперед, і приймати блискавичні рішення. Також футбол навчає бути як лідером, так і підлеглим. Вміння при потребі переключатися між цими ролями згодиться і в повсякденному житті.

Особливо корисно займатися футболом дітям — він розвиває мислення, тренує тіло та виховує особистість. Любительський футбол безпечний, бо не передбачає занадто великих фізичних навантажень.

Ще одним важливим аргументом на користь футболу є його здатність об’єднувати людей різних етнічних, релігійних чи мовних груп. Адже коли грає національна збірна, за неї вболіває все населення країни, а її виграш — спільна радість для всіх.

Важлива роль футболу і в світовій економіці. Провідні футбольні клуби виправдовують значні інвестиції та мають високі прибутки. Фондові ринки країн, що вигравали чемпіонат світу, піднімалися в рік виграшу відносно світових індексів на кілька відсотків.

🎭Енеїда без обмежень: у Києві відбулася прем’єра від Театру ветеранів

У Молодому театрі показали експериментальну музично-пластичну виставу «Енеїда» від Театру ветеранів — проєкту, що поєднує мистецтво й терапію для військових.

Постановка за мотивами Котляревського створювалася понад рік. Усі ролі виконують ветерани, військові та медики з бойовим досвідом, зокрема з ампутаціями та важкими пораненнями. Для багатьох участь у проєкті стала шляхом повернення до публічного життя та переосмислення пережитого.

«Це вистава про шлях з фронту до сцени, з болю до відновлення», — Ахтем Сеітаблаєв, художній керівник.

Проєкт має на меті створення всеукраїнської мережі ветеранських театрів, де мистецтво стає способом зцілення та відновлення внутрішньої сили.
#Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news

#історія #особистості
🦁 Лев британської політики: Вінстон Черчилль (1874–1965).
Сьогодні, 30 листопада, ми відзначаємо день народження однієї з найвидатніших та найвпливовіших постатей XX століття – Вінстона Черчилля. Цей британський державний діяч, харизматичний оратор, письменник та лауреат Нобелівської премії, увійшов в історію як символ незламності у найважчі часи.

Від солдата до прем'єра 🎖️

Народившись у 1874 році у знатній родині, Черчилль пройшов довгий і надзвичайно різноманітний шлях. Він був військовим кореспондентом, солдатом, учасником кількох війн, а вже на початку XX століття активно зайнявся політикою. Його кар'єра охоплювала різні посади, включаючи міністра внутрішніх справ, міністра фінансів та першого лорда Адміралтейства.

Лідер воєнного часу ⚔️

Справжня велич Черчилля розкрилася під час Другої світової війни. У 1940 році, коли Велика Британія опинилася на межі катастрофи, він очолив уряд як прем'єр-міністр. Його непохитна воля, знамениті промови, які надихали націю, та стратегічне мислення стали ключовими факторами у боротьбі проти нацистської Німеччини.
«Ми ніколи не здамося!» — ці слова стали квінтесенцією його духу та опору британського народу. 🇬🇧

Нобелівський лауреат та історик ✍️

Мало хто знає, що окрім політичної діяльності, Черчилль був також плідним письменником та талановитим істориком. У 1953 році він отримав Нобелівську премію з літератури «за майстерність історичного та біографічного опису, а також за блискуче ораторське мистецтво на захист найвищих людських цінностей». Його чотиритомна праця «Історія англомовних народів» та шеститомні «Спогади про Другу світову війну» є шедеврами історичної прози.
Вінстон Черчилль помер у 1965 році, залишивши по собі спадщину, яка продовжує надихати та викликати дискусії. Його життя — це приклад того, як одна людина може змінити хід історії. 📖

Під час виконання бойового завдання загинули українські захисники — 25-річна Мирослава «Акіра» Копча та 38-річний Артур «Промінь» Вільчинський з підрозділу аеророзвідки «Баракуда».

Мирослава була художницею і авторкою візуальних робіт для компанії «КРУК», її голос звучав за кадром багатьох відео.

Артур був конструктором і творцем багатьох виробів, людиною з унікальним технічним мисленням.

🕯️Світла памʼять Героям !
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни

Давайте підсумуємо російсько-українську війну на кінець 2025 року. А саме: порівняємо "план" русскіх з "результатом" русскіх.

👉 ДЕМІЛІТАРИЗАЦІЯ

◾️ Росія втратила:

Знищена вся регулярна армія РФ (була 900 000+, з них під 300 000 сухопутні професійні війська) та вся сучасна військова техніка, включно зі старими запасами на складах.

◾️ Росія отримала:

Україна розбудувала найсильнішу армію в Європі. Першою в світі створила Сили безпілотних систем. Щомісяця від 2000 до 3000 БПЛА та ракет наносять удари по території РФ, чого ніколи в історії не було. Крім того, частка власної зброї вже більша за 50%. Паралельно Європейський Союз вкладає сотні мільярдів в переозброєння.

👉 ДЕНАЦИФІКАЦІЯ

◾️ Росія втратила:

Підтримка російських наративів (вєлікая атєчєствєнная, гєоргієвская лєнтачка, бєссмєртний полк і так далі) до 2022 могла досягати 15%. Наразі коливається в межах похибки навіть в російськомовних районах країни.

◾️ Росія отримала:

Українці в результаті агресії стали масово підтримувати все, повʼязане з історичною боротьбою за свободу: від УПА та Бандери до переосмислення СРСР - тепер це період окупації України. Тотальне національне відновлення і правильні наративи (Друга світова, День памʼяті і так далі).

👉 НЕЙТРАЛІТЕТ УКРАЇНИ

◾️ Росія втратила:

До 2022 ідея нейтралітету була достатньо поширеною серед українців, могла досягати 25%. Перспективи приєднання України до НАТО були максимально туманними. Крім того, ніякої військової загрози з боку України для Росії не існувало. Слабка армія, відсутність сучасного озброєння. Ніяких дронів та ракет щоночі по Росії.

◾️ Росія отримала:

Українці більше не розглядають нейтралітет як форму існування. Військові договори з десятками країни, власне виробництво сучасної зброї, велика та боєздатна армія, власні далекобійні ракети та дрони, інтеграція в НАТО прописана в Конституції та є основною метою у зовнішній політиці.

👉 ЗАХОПЛЕННЯ УКРАЇНИ

◾️ Росія втратила:

Москва розраховувала швидко захопити Київ та встановити маріонетковий режим. Втім війна розтягнулась на роки і коштувала колапсу російської економіки. Всі ресурси, накопичені росіянами за більше ніж 30 років, спалені на війну - що офіційно визнав Мінфін РФ.

◾️ Росія отримала:

З 2014 і по сьогодні (за десять років війни) росіяни захопили і утримують менше 18% території України (з Кримом). Навіть значна частина Донбасу перебуває під контролем України. З сучасною динамікою, росіянам знадобиться від 400 до 600 років, щоб захопити всю Україну і втілити задум.

👉 СТАТУС В СВІТІ ТА ВИЗНАННЯ ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ

◾️ Росія втратила

Російська економіка мала шалений вплив на Європу та світ. Спільні підприємства з найбагатшими корпораціями світу. Спільне виробництво та проекти по всьому світу. Російська економіка динамічно розвивалась, суспільство - збагачувалось. Росія монопольно контролювала багато ринків в окремих сегментах. Все це безнадійно втрачено.

◾️ Росія отримала:

Обвал торгових стосунків, санкції, ембарго та вивід капіталу з РФ. Росія втратила ключові для себе міжнародні торгові зв’язки. Все, що будувалось десятками років, занепало й втратило сенс. Росія більше не за столом великих справ. Не заробляє гроші. Стрімко біднішає та деградує. А Крим російським визнали лише кілька маріонеткових утворень.

👉 РОСІЙСЬКА МОВА ТА РОСІЙСЬКА ЦЕРКВА

◾️ Росія втратила

Широка підтримка УПЦ МП (РПЦвУ) та мільйони російськомовних українців - це реальність січня 2022 року. Високий вплив російської культури на українське суспільство.

◾️ Росія отримала:

УПЦ МП в Україні фактично заборонена. Кількість приходів постійно зменшується. Вжиток мови Росії також сильно обвалився. Російська культура майже не користується попитом. Соромно навіть обговорювати щось російське.

👉 МІФ ПРО НЕПЕРЕМОЖНІСТЬ РОСІЇ

◾️ Росія втратила:

На початок 2022 року російська армія вважалась однією з найсильніших в світі. На цьому базувалась впевненість росіян про швидке захоплення України. Ідея про те, що росіян можна перемогти на полі бою, вважалась безглуздою. А ймовірну атаку на територію РФ вважали самогубством. Флот РФ в Чорному морі вважався непереборною силою.

◾️ Росія отримала:

Тисячі росіян опинились в полоні. Кількість трупів та поранених росіян перетнула позначку в мільйон. Чорноморського флоту фактично більше не існує, флагман знищений. Росіяни програли битву за Чорне море, не змогли організувати морську блокаду України.

Битва за Київ - поразка російської армії. Битва за Чернігів, Суми та Харків - поразка. Битва за Херсон, Миколаїв та Одесу - поразка. Росія не змогла захопити жодного обласного центру України, послідовно програвши війну за кожен. Остання спроба - окупація Херсону - закінчилась втечею російської армії.

Один з кричущих епізодів війни - це поразка елітного російського десанту, розгромленого під Гостомелем. Покинуті напризволяще, десантники не мали жодного шансу вижити в оточенні. А з гелікоптерів, атакувавших Київ, українці тепер роблять сувеніри-трофеї.

Багатомісячна операція на Курщині та похід ПВК Вагнер на Москву підкреслили слабкість російського режиму. Міф про силу Росії зник. Як і повага в світі.

На 2025 рік найбільше досягнення всієї колись великої російської армії - це захоплення містечка чи села на Донбасі. Для цього Путін особисто проводить включення. Але про захоплення України вже не йдеться - Росія слабка.

👉 ДЕГРАДАЦІЯ ВИМОГ РОСІЇ

Існує міф, що умови Росії постійно зростають.

Це неправда.

Якщо підсумувати, на початок 2022 року Росія планувала повну капітуляцію України, захоплення Києва та повний контроль над Україною - політично, військово, економічно. Цей план - бліцкріг - розвалився майже одразу.

Але росіяни все ще відчували, що можуть перемогти. Тому у Стамбулі у 2022 році вимагали скоротити ЗСУ до 80 000.

В 2025 році в "плані 28" в Кремлі вже не проти 600 000 в ЗСУ.

Також вже не йде мова про обмеження у військовій техніці (було тільки 300 танків, РСЗВ з дальністю тільки 40 км і так далі).

Крім того, порівняно з 2022 роком, Росія більше не просить Україну визнати окуповані території російськими.

Росія також бере зобов’язання законодавчо пообіцяти більше не нападати на Україну та Європу (як би смішно це не звучало. Втім в 2022 році таких обіцянок не було).

Також Росія погодилась, що $100 млрд її заморожених активів підуть на відбудову України. В 2022 році, звісно, про це мови не йшло.

Крім того, "план 28", розроблений росіянами, більше не згадує ні УПЦ МП (РПЦвУ), ні російську мову. Тепер росіянам підійде, якщо Україна (в межах ЄС) затвердить "правила релігійної толерантності та захисту мов меншин".

Також Росія погодилась, що Україна отримає гарантії безпеки від Заходу. В 2022 такого не було.

◾️ Тобто від року в рік вимоги Росії, навпаки, зменшуються - під тиском поразок на фронті, санкцій та занепаду економіки. А про початкові цілі "СВО" тепер згадують без уточнень.

Таким чином можна констатувати, що жодна з цілей Росії - військова чи гуманітарна - на кінець 2025 року не виконана. Більше того, ситуація для Росії по кожному пункту значно погіршилась.

Крім того, ресурсів продовжувати війну у РФ більше немає. Відповідно наступного року можна очікувати ще один раунд "термінових переговорів" про "терміновий мир". Але список вимог буде ще коротшим і ще більш формальнішим.

Працюємо далі.

Росію треба добивати.

Віддання свята Введення в храм Пресвятої Богородиці
Щорічно 25 листопада (8 грудня) віряни відзначають Віддання Введення в Храм Пресвятої Богородиці. Цей день символізує завершення святкувань, які тривають кілька днів, і є важливою частиною ортодоксальної літургії. Віддання (повернення) — вважається часом для повернення до звичайного життя після святкових днів, а також моментом для глибшого переосмислення значення свята. Введення в Храм Пресвятої Богородиці відзначається 21 листопада.

Історичний Контекст
Традиція святкування важливих християнських подій протягом кількох днів має коріння у Старому Завіті. У ранньохристиянські часи ця практика була поширена, особливо на восьмий день після свята. З часів імператора Костянтина І встановилися восьмиденні святкування, які згодом розвинулися у традицію віддання великих свят, таких як Великдень, П’ятидесятниця, Богоявлення та Різдво Христове.


Особливості Святкування
У православній церкві деякі свята, з різних історичних причин, не мають віддання. До таких свят належать Покрова Пресвятої Богородиці, Різдво, Усікновення чесного розділу святого Пророка, Предтечі та Хрестителя Господнього Іоанна, Обрізання Господнє та день пам’яті святих первоверховних апостолів Петра та Павла. Церква як живий організм постійно змінюється, але суть свят залишається незмінною.

Традиції та Звичаї
На Віддання Введення в Храм Пресвятої Богородиці віруючі уникають будь-якої роботи та беруть участь у церковних службах. Це день, коли віряни зосереджуються на духовному переосмисленні свята та його значення у їхньому житті.

Віддання свят відзначається як у католицькому, так і в православному календарях, але з різними датами та традиціями.

Віддання Введення в Храм Пресвятої Богородиці є значущим днем у церковному календарі, який відзначається урочистостями та духовним переосмисленням. Це день, коли віряни віддають шану Пресвятій Богородиці та згадують історичні та духовні корені своєї віри.

#історія #події
Анафема як політична зброя: день, коли церква прокляла Мазепу 🕯️📜
23 листопада 1708 року в Глухові та Москві відбулася подія, яка стала хрестоматійним прикладом того, як релігія перетворюється на служницю імперської політики. Саме цього дня Російська православна церква, за прямим наказом царя Петра I, наклала анафему на гетьмана Івана Мазепу.
Це не було покаранням за єресь чи відступництво від віри — це була розправа за прагнення свободи. ⚔️

Події розгорталися на тлі згарища Батурина. Гетьманську столицю було знищено меншиковськими військами, а вже за кілька днів у Глухові влаштували показову "виставу". У Троїцькій церкві в присутності царя, новообраного (фактично призначеного) гетьмана Скоропадського та переляканої старшини розіграли моторошний спектакль.
Опудало, що символізувало Мазепу, тягли на мотузці вулицями, а потім кати ламали над ним гетьманську булаву та шаблю. Священнослужителі, які ще вчора славили Мазепу як великого мецената та будівничого храмів, тепер змушені були проголошувати йому вічне прокляття. Паралельно в Москві, в Успенському соборі, аналогічний ритуал провів Стефан Яворський — іронія долі в тому, що він сам був українцем і колишнім протеже гетьмана. 🎭⛪️
Суть звинувачень була суто світською: "зрада" цареві та перехід на бік шведського короля Карла XII. Петро I чудово розумів силу церковного впливу на маси, тому перетворив політичного опонента на "юду" в очах вірян.

Ця анафема є унікальним історичним казусом. Жодна інша православна церква світу ніколи не визнавала її чинності, вважаючи її політичним актом, що суперечить канонічному праву. Вселенський патріархат неодноразово наголошував: Мазепа помер як вірний православний християн, а московська заборона — це лише інструмент тиску, який не має нічого спільного з Богом.

Сьогодні, через понад три століття, цей день нагадує нам про дві речі: незламність українського прагнення до суб'єктності та цинічність імперії, яка готова використовувати навіть вівтар для збереження своєї влади. Історія все розставила на свої місця: імперія впала, а Мазепа залишився символом державницького мислення. 🇺🇦⚜️

#особистості #дати
1896: Михайло Вериківський — Батько першого українського балету.
20 листопада 1896 року в мальовничому Кременці на Тернопільщині народився Михайло Вериківський. Людина, яка зробила для української академічної музики те, що свого часу зробили корифеї театру для драми — вивела її на професійний, європейський рівень, не втративши національного колориту.

🩰 «Пан Каньовський»: Революція в танці

Головне досягнення Вериківського, яке назавжди вписало його ім'я в історію, — створення першого українського національного балету «Пан Каньовський» (прем'єра відбулася у Харкові в 1930 році). Це був сміливий експеримент. Разом із хореографом Василем Верховинцем композитор зумів органічно поєднати класичний балетний пуант із віртуозністю українського народного гопака та метелиці. Музика Вериківського довела, що український фольклор може звучати не лише на сільських весіллях, а й у партитурах високого симфонічного мистецтва.
🎼 Кобзар у нотах
Вериківського називають одним із найкращих музичних інтерпретаторів Тараса Шевченка. Він не просто писав музику на слова поета, він відчував ритм його віршів. Опери «Сотник» та «Наймичка», поема «Чернець» — це глибоке переосмислення шевченківських сюжетів. Його оркестрова сюїта «Тарас Шевченко» стала музичним пам'ятником Кобзареві.

🎻 Маестро і педагог

Окрім композиторства, він був блискучим диригентом Київської та Харківської опер, а також видатним педагогом. Протягом багатьох років він викладав у Київській консерваторії, виховавши цілу плеяду музикантів. Його стиль вирізнявся інтелігентністю, глибиною та неймовірною увагою до мелодизму.

Михайло Вериківський — це той фундамент, на якому стоїть сучасна українська класична музика. Він показав, що вона може бути модерною, складною, але водночас рідною і зрозумілою кожному українцю 🇺🇦.

🧠Чим годувати мозок, щоб він працював?

Мозок — не примхливий, але досить вимогливий орган. Він важить близько 2% від маси тіла, але споживає до 20% всієї енергії, яку ви виробляєте.

🤦‍♂️Тож якщо відчуваєте, що голова «не варить» — можливо, справа не в звітах і дедлайнах, а в харчуванні.

✏️Мозку потрібні жири.
Так-так, саме жири. Без них нервові клітини не можуть нормально передавати сигнали.
Відмовитесь від жирів — і мозок просто «зависне», як старий ноутбук без оновлень.

📎Корисні джерела: авокадо, горіхи, яйця, жирна риба, оливкова олія. Забудьте про страх жиру — бійтеся жирової депривації мозку.

✏️Омега-3 — «паливо для нейронів».
Якщо мозок — це космічний корабель, то омега-3 — його ракетне паливо. Без них знижується пам’ять, увага і навіть настрій.

📎Ваші союзники: лосось, сардини, скумбрія, лляна олія, волоські горіхи.

✏️Вітаміни групи B — «електрики мозку».
Вони допомагають виробляти енергію, стабілізують нервову систему і підтримують ясність мислення.

📎Недостатність вітамінів B1, B6, B9 і B12 може викликати відчуття втоми, тривожність і проблеми з пам’яттю.
Простіше кажучи — без B-комплексу мозок починає «перегорати».

✏️Холін — «будівельник нейронів».
З холіну організм робить ацетилхолін — ключовий нейромедіатор для концентрації і пам’яті. Без нього мозок ніби забуває, що він взагалі мозок.

📎Головні джерела: яйця (особливо жовтки), печінка, курка, броколі, риба.

✔️Якщо коротко: мозку потрібні не цукерки для «заряду енергії», а жири, омега-3, вітаміни B і холін.

👍І тоді він працюватиме чітко, швидко і без збоїв — як добре налаштований Wi-Fi, тільки всередині вашої голови.

#історія #дати #особистості
18 листопада 1939 року в Оттаві, Канада, народилася Маргарет Елеанор Етвуд — одна з найвпливовіших сучасних письменниць, поетес, літературних критиків та активних громадських діячок, чия творчість стала визначальною для жанрів дистопії та феміністичної літератури.

Творчий Шлях та Визнання 🏆

Етвуд розпочала свою кар'єру в 1960-х роках, швидко здобувши визнання завдяки своєму гострому соціальному та психологічному аналізу. Її проза та поезія часто досліджують теми ідентичності, статі, влади та взаємин людини з природою.
Проте світову славу їй приніс роман «Оповідь служниці» (The Handmaid's Tale), опублікований у 1985 році. Цей антиутопічний твір, дія якого відбувається у тоталітарній державі Ґілеад, де жінки позбавлені прав і зведені до репродуктивних функцій, став ключовим текстом феміністичного руху та символом боротьби за жіночі права. Актуальність роману, що демонструє, як легко можуть бути втрачені демократичні свободи, лише зростала з роками.

Основні Досягнення та Вплив 🥇

Маргарет Етвуд є володаркою численних літературних премій, зокрема Букерівської премії, яку вона отримувала двічі:
* У 2000 році за роман «Сліпий вбивця» (The Blind Assassin).
* У 2019 році за роман «Заповіти» (The Testaments) — продовження «Оповіді служниці» (премію розділила з Бернардін Еварісто).
Етвуд відома своїм унікальним стилем: її роботи поєднують іронію, фантастику, соціальний реалізм та глибоку філософію. Вона не просто створює альтернативні світи, а використовує фантастичні елементи для критики сучасних соціальних та політичних тенденцій, підкреслюючи тендітність демократії та небезпеку екстремізму.
Завдяки своїй творчості, Маргарет Етвуд залишається одним із найвпливовіших голосів сучасної літератури, постійно закликаючи читачів до критичного мислення щодо майбутнього людства