#поезія
Нікого не цікавить як ти йшов,
Як падав, як збивав свої коліна,
Як накладав на душу нОвий шов,
Як рвались мрії й з ними рвалась віра,
А ти зшивав, зшивав, зшивав, зшивав,
Стіжок, стіжок і ще один, й не видно
І знов жива, жива, жива, жива,
І це тепер твоя нова молитва,
Чи може мантра, хто ж їх розбере,
Лиш тільки б шви тримали ці докупи,
Тендітну душу, доки та не заживе,
І не стискатиметься від гучного звуку,
Від докорів, від виборів, від "мушу",
Від тихих втом і від великих втрат,
І можна буде знов відкрити душу,
І йти вперед не оглядаючись назад.
Іра Спірідонова
Нікого не цікавить як ти йшов,
Як падав, як збивав свої коліна,
Як накладав на душу нОвий шов,
Як рвались мрії й з ними рвалась віра,
А ти зшивав, зшивав, зшивав, зшивав,
Стіжок, стіжок і ще один, й не видно
І знов жива, жива, жива, жива,
І це тепер твоя нова молитва,
Чи може мантра, хто ж їх розбере,
Лиш тільки б шви тримали ці докупи,
Тендітну душу, доки та не заживе,
І не стискатиметься від гучного звуку,
Від докорів, від виборів, від "мушу",
Від тихих втом і від великих втрат,
І можна буде знов відкрити душу,
І йти вперед не оглядаючись назад.
Іра Спірідонова
#поезія
Нікого не цікавить як ти йшов,
Як падав, як збивав свої коліна,
Як накладав на душу нОвий шов,
Як рвались мрії й з ними рвалась віра,
А ти зшивав, зшивав, зшивав, зшивав,
Стіжок, стіжок і ще один, й не видно
І знов жива, жива, жива, жива,
І це тепер твоя нова молитва,
Чи може мантра, хто ж їх розбере,
Лиш тільки б шви тримали ці докупи,
Тендітну душу, доки та не заживе,
І не стискатиметься від гучного звуку,
Від докорів, від виборів, від "мушу",
Від тихих втом і від великих втрат,
І можна буде знов відкрити душу,
І йти вперед не оглядаючись назад.
Іра Спірідонова
37переглядів