«Маріупольська драма» в Ізраїлі: вистава акторів, які вижили після бомбардування Маріупольського театру — гастролі 1–6 червня 2026 Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року Маріуполь дуже швидко опинився в облозі. Місто втрачало воду, тепло, зв’язок і доступ до медицини — люди спускалися в підвали й шукали укриття там, де були стіни та шанс пережити обстріли. Одним із таких укриттів став Донецький академічний обласний драмтеатр у Маріуполі. Туди сходилися мирні жителі — сотні людей, зокрема діти, а перед будівлею великими літерами написали «ДІТИ» (з обох боків, щоб це було видно з повітря). Ключова дата: 16 березня 2022 року російські терористи завдали авіаудару по будівлі театру. Театр був зруйнований, люди всередині опинилися під завалами. Точний облік в умовах блокади неможливий, але в оцінках звучить одне: всередині були сотні, а в окремих версіях — до 1 000+ людей. Щодо загиблих також є діапазон, але він у будь-якому разі говорить про масову трагедію: часто називають близько 300, а окремі реконструкції та розслідування — близько 600 і більше. Чому це називають терором проти цивільних? Тому що удар припав на місце, яке було цивільним укриттям, було позначене «ДІТИ», а також знаходилося в місті, де люди майже не мали варіантів порятунку. Коли знищують укриття з таким написом, це сприймається не як “помилка”, а як демонстрація принципу: безпечних місць немає. Так працює терор як метод війни — залякування й ламання цивільних ударами по найуразливіших, щоб страх став зброєю. Тепер про це говорять зі сцени — без «вигадки» і «переказів». «Маріупольська драма / Маріупольська драма» — проєкт, створений акторами, які вижили: вони виходять на сцену й грають самих себе, а не вигаданих персонажів. На сцену виходять самі очевидці подій — маріупольські актори, які грають не вигаданих персонажів, а самих себе. У дні блокади вони перебували в будівлі театру й разом із тими, хто там переховувався, переживали облогу міста. Дія починається з того, що герої представляються глядачам, після чого вистава розгортається як «ланцюг максимально напружених подій». Учасником того, що відбувається, стає й сам глядач — це важлива частина режисерського рішення. І саме тут важливе пояснення, чому ми взагалі розміщуємо цю афішу на сайті: для ізраїльської аудиторії такі гастролі — не просто “культурна подія в календарі”, а форма пам’яті й розмова про війну, яка в Ізраїлі теж відчувається дуже близько — через людей, родини, репатріацію, допомогу Україні та особисті історії. У постановці використовують особисті речі акторів, які вдалося винести з укриття, а також відео та фото, зняті під час блокади. Після вистави запланована зустріч трупи з глядачами — можна буде поставити запитання тим, хто це пережив. П’єсу написав Олександр Гаврош на основі зібраних свідчень. Поставив режисер Євген Тищук, художній керівник — Геннадій Дибовський. Після руйнування будівлі театр переїхав до Ужгорода і працює під назвою «Театр без даху». Гастролі постановки вже проходили за межами України — у Польщі, Німеччині та Великій Британії. Покази в Ізраїлі йдуть українською мовою з російськими субтитрами. Тривалість — 1 година 20 хвилин, 12+. Гастролі 1–6 червня 2026 (Ізраїль): • Ашкелон — 01.06, 19:00 • Хайфа — 02.06, 19:00 — Бейт-Наглер (Кір’ят-Хаїм, вул. Бен Цві, 14) • Рамат-Ґан — 03.06, 19:00 • Нетанія — 04.06, 19:00 • Рішон-ле-Ціон — 05.06, 17:00 • Ашдод — 06.06, 20:00 Ви б пішли на таку постановку — щоб почути свідчення наживо? https://news.nikk.co.il/uk/mariupolska-drama-v-izraili-spektakl/ НАновости‼️:- новини Ізраїлю Важно❓ Поделитесь ❗️ і підписуйтесь, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

Нетанія (Ізраїль) скасувала виступ Z-космонавта-путінця після кампанії Israeli Friends of Ukraine та звернення посольства Муніципалітет Нетанія скасував захід за участі російського космонавта Федора Юрчіхіна. Йшлося про лекцію в міському планетарії, що викликала різку реакцію серед вихідців з України та їхніх партнерів в Ізраїлі. Те, що спочатку виглядало як наукова зустріч, дуже швидко стало питанням війни та суспільної відповідальності. Першими на сполох забили активісти Israeli Friends of Ukraine. Саме вони розпочали кампанію проти проведення події: надсилали листи до муніципалітету, зверталися до преси, інформували дипломатів і винесли тему у публічний простір. Новина про можливий візит за лічені години розлетілася соцмережами та чатами. До обговорення долучилися громадські діячі, журналісти, представники волонтерських структур. Розмова була непростою і часом емоційною, але вимога звучала чітко — міський майданчик не повинен ставати місцем для фігур, пов’язаних із державною повісткою країни-агресора. Після цього до ситуації долучилося Посольство України в Державі Ізраїль. За інформацією, якою володіють дипломати, виступ скасовано. Космонавт із політичним шлейфом Причиною дипломатичного втручання став не професійний статус Юрчіхіна, а його публічна діяльність. За даними української сторони, він: ▪️ позиціонує себе як довірена особа президента росії; ▪️ відвідував тимчасово окупований Мелітополь без погодження з Києвом. Посол Євген Корнійчук наголосив, що подібні візити розглядаються як грубе порушення суверенітету та територіальної цілісності України. Для Києва це не символіка, а юридичний і політичний факт. Подяка активістам У посольстві окремо подякували ізраїльтянам та українцям, які долучилися до роз’яснювальної роботи. Особливо були відзначені ті, хто ініціював і вів кампанію — активісти Israeli Friends of Ukraine. Водночас спостереження за ситуацією триватиме. Українська сторона хоче бути впевненою, що рішення остаточне й подія не повернеться до порядку денного під іншою назвою. Чому подібні історії повторюються? Муніципальні афіші нерідко формуються без глибокого аналізу біографій запрошених гостей. У мирний час це виглядало б звичною процедурою. Сьогодні ж кожне ім’я розглядається крізь призму поїздок на окуповані території. Для України це маркер легітимації. І тому навіть лекції про космос стають приводом для дипломатичних листів. НАновини‼️: новини Ізраїлю Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтесь, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

Ізраїльського адвоката призначено зовнішнім радником омбудсмена України з прав людини: що це означає і навіщо Україні такий канал Ізраїльський адвокат Томер Варша офіційно призначений зовнішнім радником в Ізраїлі при інституті Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. На своїй сторінці у Фейсбук Томер Варша повідомив, що призначення вже затверджене рішенням українського омбудсмена Дмитра Лубінця і набуло чинності 23 січня 2026 року. В українському офісі омбудсмена ім’я Варши вказано в розділі «Представники та радники за кордоном» — це мережа контактів, через яку вибудовується захист прав українців за межами країни. Варша — засновник і керівник юридичної фірми, що спеціалізується на імміграційному праві та гуманітарних питаннях. Його знають як правозахисного юриста і як людину, що працює на стику міграції, статусу та прав людини. Ключовий контекст цієї історії — робота Варши та його офісу з українськими громадянами в Ізраїлі після початку повномасштабної війни. За описом, йшлося не лише про консультації, а про юридичні дії проти обмежувальних практик: оскаржувалися рішення, пов’язані з в’їздом, а також підходи, які сприймалися як вибіркове застосування політики щодо українських громадян. Подія виглядає незвично навіть за мірками міжнародної правозахисної співпраці: мова не про меморандум із громадською організацією і не про приватну ініціативу, а про роботу з державним інститутом України, який здійснює парламентський контроль за дотриманням прав людини та взаємодіє з парламентом. Важливо й те, що Ізраїль — частина ширшої системи: окрім Ізраїлю, у омбудсмена України є «радники» (зовнішні радники) у Канаді, США, Німеччині, Італії, Австрії, Швеції, Норвегії, Данії, Бельгії, Чехії, Португалії, Греції, Естонії, Литві, Ірландії, Болгарії, Сербії, Чорногорії, Північній Македонії, Грузії та Вірменії, а «представники» (офіційні представники) працюють у Польщі, Великій Британії, Люксембурзі, Словаччині, Іспанії та Молдові. У повідомленнях про призначення також зазначається, що найближчими тижнями завершиться підготовка до відкриття «штабу» в Тель-Авіві. Після цього обіцяють опублікувати в соціальних мережах контактні дані, графік роботи та порядок взаємодії. Як думаєте, такий «правозахисний міст» реально допоможе швидше вирішувати гуманітарні кейси українців в Ізраїлі — чи все впиратиметься у процедури та темп відомств? https://news.nikk.co.il/uk/izrailskij-advokat-priznachenij-zovnishnim-radnikom/ #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine #Ізраїль #Україна #права_людини #імміграція #ТельАвів НАновости‼️:- новини Ізраїлю Важно❓ Поділіться ❗️ і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

🔔 Юнацька збірна України U-17 з футболу проведе навчально-тренувальний збір і візьме участь у міжнародному турнірі в Хорватії Збір у межах підготовки команди до другого раунду кваліфікації Євро-2026 (U-17) проходитиме з 8-го до 16 лютого в хорватському місті Пореч. 11.02. 🇺🇦 Україна – Греція 🇬🇷 13.02. 🇮🇱 Ізраїль – Україна 🇺🇦 16.02. 🇭🇷 Хорватія – Україна 🇺🇦 Про час початку матчів буде повідомлено пізніше. #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Український ФК «Кривбас» підсилився ізраїльським нападником перед весняною частиною сезону Український ФК «Кривбас» продовжує активно працювати на трансферному ринку та офіційно закрив ще одну позицію в атаці. Криворізький клуб підписав 20-річного форварда Шамі Адама, який став третім новачком команди у зимове міжсезоння. Йдеться про орендну угоду терміном на шість місяців з опцією подальшого викупу. У новій команді футболіст виступатиме під номером 11. Про трансфер пресслужба ФК «Кривбас» Кривий Ріг повідомила 5 лютого 2026 року. «ФК “Кривбас” вітає Шамі Адама в нашій великій червоно-білій родині!» Шамі Адам — універсальний гравець лінії нападу, здатний діяти як на фланзі, так і в центрі атаки. Він має подвійне громадянство — Ізраїлю та Судану. Свою футбольну школу гравець пройшов у «Хапоелі» Тель-Авів, де виріс від юнацьких команд до дебюту за основний склад. Згодом Адам отримав стабільну ігрову практику в «Маккабі» Яффа — 29 матчів і 3 забиті м’ячі. Найближчим часом футболіст має приєднатися до тренувального процесу та пройти адаптацію до вимог українського чемпіонату. Історія Шамі Адама — це не лише про номер на футболці та хвилини на полі. Це про країну, яка воює і водночас залишається відкритою світові, та про Ізраїль, громадян якого запрошують грати й жити там, де сьогодні особливо цінують солідарність. Коли війна триває і тут, і там, такі рішення стають більшими за спорт — вони стають сигналом: зв’язок не розірвано, а вибір зроблено свідомо. Як ви вважаєте, чи може спорт сьогодні залишатися «поза війною», чи подібні історії вже давно про щось значно більше? #Кривбас #ШаміАдам #Україна #Ізраїль #футбол #трансфери #антисемітизм #солідарність #НАновости #NAnews Чому цей трансфер уже обговорюють не лише у футбольному середовищі та що він говорить про зв’язки між Україною й Ізраїлем в умовах війни — детально розбираємо у матеріалі. https://news.nikk.co.il/uk/ukrainskij-fk-krivbas-klub-pidsilivsya/ НАновости‼️:- новини Ізраїлю Важливо❓ Поділіться ❗️ та підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

Шлях із Києва до Хайфи: Марк Голенков — вихованець київського дитячого футболу, герой перемоги «Маккабі» Хайфа U19 над «Барселоною» в Юнацькій лізі УЄФА Майже чотири роки тому, з початком путінської повномасштабної агресії проти України, до Ізраїлю з Києва приїхав 13-річний підліток Марк Голенков. Репатріант. Воротар. Хлопець, який до того жив звичайним життям дитини в українському футбольному середовищі, де тренування — головна подія дня. Потім у Київ прийшла війна. Російські ракети, вибухи, сирени, ночі без сну, відчуття, що звичний світ руйнується просто на очах. Дитячий футбол, плани, мрії — усе це в один момент опинилося поруч з іншими словами: укриття, тривога, евакуація, від’їзд. А потім — переїзд. Ізраїль. Хайфа. А потім минуло чотири роки — і прізвище Голенков раптом зазвучало так, як зазвичай звучать імена людей, які в один момент роблять «неможливе». Не в кіно. Не в переказі. У реальному матчі плей-оф, де в тебе є одна спроба — і все. І цього справді не чекав ніхто. «Маккабі» Хайфа U19, яка сенсаційно вийшла до 1/16 фіналу Юнацької ліги УЄФА, в драматичному матчі вибила з турніру «Барселону». Поєдинок відбувся 4 лютого 2026 року на стадіоні «Дьїрмот» у місті Дьйор (Угорщина), де «Маккабі» був номінальним господарем поля. Основний час завершився з рахунком 2:2, а в серії післяматчевих пенальті ізраїльська команда перемогла 3:1. Ключовий факт цього вечора звучить просто: воротар Марк Голенков відбив три післяматчеві 11-метрові удари поспіль. Три поспіль. Проти «Барселони». У плей-оф європейського турніру. Ще вчора можна було сказати: «так, він із Києва, так, переїхав». Сьогодні українська частина його біографії виглядає вже не фоном, а фундаментом. Марк Голенков почав займатися футболом у Києві, в дитячо-юнацькій школі клубу «Зірка». З раннього віку він обрав позицію воротаря й швидко почав вирізнятися серед однолітків. У жовтні 2015 року, у віці семи років, Голенков узяв участь у II Міжнародному турнірі з мініфутболу «Дитячі мрії» на Закарпатті у складі «Зірки» (Київ). За підсумками змагань Марка визнали найкращим воротарем турніру, а його команда здобула бронзові медалі. У 2017 році «Зірка» (Київ) перемогла на міжнародному турнірі Brașov Indoor Cup з футзалу, і Голенков знову отримав індивідуальну нагороду найкращого воротаря — цього разу у віці дев’яти років. Згодом він перейшов до системи підготовки «Динамо» (Київ). До осені 2021 року Марк виступав за команду «Динамо» U14 в Еліт-лізі ДЮФЛУ, регулярно виходив у стартовому складі, грав «на нуль» у важливих матчах і став основним воротарем своєї вікової групи, зокрема й у принципових поєдинках проти академії «Шахтаря». Для ізраїльської аудиторії ця перемога чіпляє ще й тому, що це дуже впізнавана біографія для сотень тисяч людей. Євреї з України за останні роки пройшли шлях, який важко описати однією фразою: тривожні збори, переїзд, нова школа, нова мова, нове коло друзів, нове відчуття дому. І майже завжди — спроба не загубити себе дорогою. У таких історіях спорт часто стає не «хобі», а рятівним колом. Він дає структуру, розклад, зрозумілі правила: ось тренер, ось команда, ось твоя роль. Ти можеш бути розгубленим у побуті, але на полі знову розумієш, хто ти є. Тому історія Голенкова — це не просто «талановитий воротар». Це приклад того, як підліток з України, вихований у київській футбольній культурі, знайшов в Ізраїлі новий шлях і не розчинився в переїзді. Навпаки — вийшов на рівень, де його прізвище почули далеко за межами країни. Є ще одна деталь, дуже ізраїльська: Хайфа — місто, де репатріація завжди була частиною повітря. Тут звикли, що людина може приїхати з іншого світу й за кілька років стати «своєю». Не за паспортом — за вчинками. В Ізраїлі його молодіжна траєкторія виглядає так: Hapoel Beer Sheva (2022–2023) Maccabi Haifa (з 2023 року) З 15 років Марк живе сам у спортивному інтернаті «Маккабі» Хайфа. Це означає дисципліну й режим не «за бажанням», а як єдиний спосіб витримати конкуренцію. Ще один важливий факт: він підписав продовження контракту на три роки й фігурує як гравець молодіжної команди «Маккабі» Хайфа та юнацької збірної Ізраїлю. Для 17-річного воротаря це не формальність, а чіткий сигнал — клуб бачить у ньому проєкт, у який готовий інвестувати. А тепер — один вечір, про який заговорила вся Європа. Юнацька ліга УЄФА. «Маккабі» Хайфа — «Барселона». Серія пенальті — і воротар, який не зламався. Це історія не лише про футбол. Це історія про українське дитинство, війну, репатріацію, Хайфу і момент, коли ти витримав тиск — і став ім’ям. Ця історія ще пишеться. Бо коли в Хайфі з’являється воротар, який бере три пенальті поспіль проти «Барселони», — це вже не лише про футбол. Це про шлях. І про витримку. Повна версія — тут: https://nikk.agency/uk/shlyah-z-kiieva-do-hajfi/ НАновости‼️ – новини Ізраїлю Важно❓ Поділіться ❗️ і підписуйтесь, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881 #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #МаркГоленков #МаккабіХайфа #футбол #Хайфа

#історія #події Загибель «Колумбії»: Коли небо стає затісним 🚀💔 1 лютого 2003 року світова космонавтика пережила одну з найдраматичніших сторінок. Шаттл «Колумбія», повертаючись на Землю після 16-добової місії, розпався у щільних шарах атмосфери. До запланованої посадки залишалося всього 16 хвилин, а екіпаж уже подумки вітав рідних. Фатальна помилка на старті Трагедія сталася не під час спуску, а фактично ще під час зльоту. Невеликий шматок термоізоляційної піни відірвався від паливного бака та пошкодив ліве крило човна. У той момент ніхто не надав цьому значення — подібне траплялося й раніше. Проте цього разу «дрібниця» пробила захисний шар. 🌡️🔥 Під час входу в атмосферу розжарені гази проникли всередину конструкції крила, що призвело до руйнації апарата на висоті близько 60 кілометрів. Екіпаж: Обличчя людства На борту перебувало семеро астронавтів, серед яких був і перший ізраїльський космонавт Ілан Рамон. Їхня загибель стала особистою трагедією для мільйонів людей, які в прямому ефірі спостерігали за білими смугами в небі Техасу — залишками корабля, що розліталися в різні боки. 👨‍🚀👩‍🚀 Уроки, вивчені дорогою ціною Безпека понад усе: Катастрофа змусила NASA повністю переглянути протоколи безпеки та, зрештою, призвела до рішення закрити програму «Space Shuttle» у 2011 році. Людський фактор: Розслідування показало, що інженери підозрювали проблему, але керівництво проігнорувало застереження. Це стало класичним прикладом «кризи менеджменту» в наукових структурах. Кінець епохи: «Колумбія» була першим багаторазовим кораблем США, і її втрата символізувала завершення цілого етапу романтичного освоєння космосу. Сьогодні ми згадуємо тих, хто ризикував життям заради знань, нагадуючи собі, що космос не прощає недбалості. 🌌🙏 https://youtu.be/-euNiLdcu_I?si=tmueKXhXgxinDbW4

Падіння приватних переказів в Україну в 2025: Ізраїль серед лідерів, але тренд загальний У 2025 році Україна зіткнулася з одним із найпомітніших спадів приватних грошових переказів за роки війни. За січень–листопад обсяг переказів скоротився на 15,5% і становив близько 7,3 млрд доларів. Для порівняння: у 2024 році — 9,46 млрд, у 2023 — 11,29 млрд, у 2022 — понад 12,5 млрд доларів. Падіння, що почалося після піку воєнних років, стало сталим і системним. Якщо дивитися ширше, для воєнного періоду це один із найслабших показників. Після відносно високих рівнів 2022–2023 років спад закріпився, а 2024 рік вже виглядав помітно гірше довоєнних «норм». У 2025-му ця тенденція не лише збереглася — вона посилилася. За даними НБУ, найбільші обсяги переказів минулого року надійшли з таких країн: Польща — 3 млрд 292 млн доларів, США — 1 млрд 133 млн, Велика Британія — 833 млн, Чехія — 704 млн, Німеччина — 628 млн, Ізраїль — 453 млн доларів. Таким чином, Ізраїль входить до числа країн-лідерів за обсягом приватних переказів в Україну. Нижче в списку — Італія та Ірландія (по 172 млн), Нідерланди (116 млн), Греція (106 млн) та ОАЕ (86 млн). Це повноцінний внесок діаспори, а не статистична помилка. Але навіть при такому розподілі загальний потік грошей в Україну продовжує скорочуватися. Ключова причина — зміна моделі міграції. До війни значну частину переказів забезпечували трудові мігранти, передусім чоловіки, які працювали за кордоном, а сім’ї залишалися в Україні. У 2024–2025 роках дедалі частіше відбувається зворотний процес: до тих, хто залишився за кордоном після перших хвиль виїзду, поступово переїжджають родини. У результаті гроші перестають надходити в Україну — тому що родина фізично більше не знаходиться там. Окремий і визначальний фактор — війна та путінська агресія. Постійні ракетні та дронові удари, руйнування інфраструктури, вимкнення світла і тепла, життя під загрозою обстрілів, масова внутрішня міграція, тимчасово окуповані території — усе це штовхає людей не просто до виїзду, а до остаточного переносу життя за кордон. Нехай буде проклятий путін і його спільники, які принесли війну, руйнування та вимушену міграцію. Саме ця агресія ламала економічні зв’язки, розривала родини і перетворювала тимчасову підтримку на вимушений виїзд назавжди. Другою причиною є завершення ефекту екстреної допомоги. У 2022 році перекази різко зросли за рахунок гуманітарних зборів, підтримки армії та допомоги біженцям. Цей мобілізаційний ресурс не міг бути постійним і до 2025 року практично вичерпався. Третій фактор — економічний тиск у країнах перебування. Зростання вартості життя, інфляція і жорсткі ринки праці означають, що в мігрантів залишається менше вільних коштів для регулярної підтримки родичів в Україні. Повний розбір із цифрами та ізраїльським контекстом — у нашій статті: https://nikk.agency/uk/padinnya-privatnih-perekaziv-v-ukrainu/ #НАновини #NAnews #Ізраїль #Україна #ІзраїльУкраїна #Економіка #Діаспора #Війна #Міграція #ГрошовіПерекази НАновини‼️:- новини Ізраїля Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

«Уряд РФ використовує єврейську громаду для виправдання війни проти України» — рабин Гольдшмідт, колишній головний рабин Москви; на жаль, лідери єврейської громади в Росії змушені підтримувати цей наратив Рабин Пінхас Гольдшмідт, колишній головний рабин Москви, відмовився підтримати війну проти України, був змушений покинути Росію і згодом оголошений там «іноземним агентом». У інтерв’ю ізраїльському виданню Israel Hayom він формулює це прямо, без пом’якшень: «Уряд використовує єврейську громаду в політичних цілях. Останніми роками в Росії просувається теорія про повернення неонацизму в Україну та до країн Балтії, так що війну в російському наративі подають як продовження війни проти нацистської Німеччини. На жаль, лідери єврейської громади в Росії підтримують цю історію — вони використовують громаду в пропагандистських цілях». За словами рабина, така конструкція дозволяє представити війну не як сучасний політичний конфлікт, а як нібито морально виправдане продовження «історичної боротьби». Пам’ять про Другу світову війну та Голокост стає частиною риторичного інструментарію, а не предметом чесної історичної розмови. Гольдшмідт підкреслює: із приходом Путіна до влади в 2000 році втручання держави в життя єврейської громади стало нормою. Влада вирішувала, хто може бути головним рабином, а хто ні, і вигнала з країни десятки рабинів. Він пов’язує це з поверненням логіки силових структур і ідеології закритої держави: «З приходом Путіна влада повертається до спадкоємців КДБ, і ненависть до чужинців і Заходу стає невід’ємною частиною особистості людей, що виросли в цьому суспільстві». Особливе місце в інтерв’ю займає тема антисемітизму як інструменту самозахисту російської влади в кризові моменти. Гольдшмідт підкреслює, що це не теоретичне побоювання, а історично підтверджений механізм. «Страх полягає в тому, що коли уряд у Росії почувається під загрозою, він використовує антисемітизм для самозахисту. Ми бачили це раніше — у кінці царської епохи уряд говорив: «Не сердьтеся на царя, сердьтеся на євреїв», і це призвело до погромів. Це також відбувалося в кінці сталінської епохи». За його словами, нинішня риторика та міжнародна ізоляція держави створюють умови, у яких подібний сценарій знову стає можливим. Гольдшмідт безпосередньо пов’язує загострення напруги з ізоляцією Росії після початку війни проти України: «Сьогодні Росія перебуває в ізоляції. Путін думав, що переможе в Україні за три дні, а наступного місяця ми будемо відзначати чотири роки війни — довше, ніж війна між Росією і нацистською Німеччиною. Він ізолював себе від Заходу». Ця ізоляція, підкреслює рабин, прямо впливає на становище євреїв у країні. Під сумнів ставиться їхня лояльність державі, зростає антисемітизм, офіційно бути євреєм стає складніше. За його оцінкою, з початку війни країну вже залишили близько 100 тисяч євреїв, і абсолютна більшість із них не розглядає можливості повернення. Майбутнє єврейського життя в Росії, на його думку, виглядає без ілюзій: скорочення громад, втрата ресурсів і самотність. Люди все рідше пожертвують на синагоги та громадські центри, тому що розуміють — там немає довгострокового майбутнього. Галахічне питання Чи має право єврейська громада зберігати лояльність до держави, якщо ця лояльність вимагає публічної мовчанки або підтримки дій, пов’язаних з насильством, брехнею та спотворенням історичної пам’яті? Де проходить межа між דינא דמלכותא דינא — обов’язком дотримуватися законів держави — і забороною לא תעמוד על דם רעך — не бути байдужим до пролитої крові та несправедливості? Чи є примусова мовчанка допустимою формою самозбереження у ситуації, коли держава використовує єврейську громаду для виправдання війни та пропаганди — або ж це вже סיוע לדבר עבירה, сприяння гріху? Це питання особливо гостро звучить у контексті трьох клятв галута (שלוש השבועות): не повставати проти народів силою, не пришвидшувати кінець вигнання і водночас визнання того, що народи світу не повинні надмірно пригнічувати Ізраїль. Якщо ця межа порушується, постає ключове питання: чи зберігає принцип лояльності свою обов’язкову силу, коли остання межа перейдена? Підсумок Інтерв’ю Пінхаса Гольдшмідта в Israel Hayom — це не політичний маніфест і не публіцистика. Це спроба зафіксувати момент, коли єврейська громада в Росії опинилася між історичною пам’яттю та сучасною пропагандою, між страхом і лояльністю, між минулим і невизначеним майбутнім. Повний матеріал — тут: https://news.nikk.co.il/uk/uryad-rf-vikoristovuie-ievrejsku-gromadu/ ❓ Як ви вважаєте: чи існує в галахі момент, після якого мовчання перестає бути нейтральним і стає співучастю? НАновини‼️ — новини Ізраїлю Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

«Ви заморожуєте людей. Ви прирікаєте їх на загибель» — із замерзаючого Києва головний рабин України Моше Асман звернувся до путінських «визволителів» Головний рабин Києва та України Моше Асман опублікував емоційне відеозвернення із зимового Києва. Розуміючи, що значна частина ізраїльської аудиторії не володіє російською мовою або просто не дивиться відео, ми зробили повну транскрипцію цього звернення і публікуємо її у нашій статті, щоб сенс і біль цих слів були почуті та зрозумілі тут, в Ізраїлі. Текст звернення Моше Асмана: «Я зараз перебуваю в центрі міста-героя Києва, в самому серці України. На вулиці сильний мороз. У багатьох будинках немає електрики, опалення і води. Люди — старенькі, маленькі діти, жінки — живуть у неопалюваних квартирах, де температура опускається до небезпечного рівня. Це страшно. Мені мимоволі згадуються розповіді мого батька. Він пройшов блокаду Ленінграда ще дитиною. Він розповідав про всі її жахи — про страшний голод, нальоти, щоденні бомбардування. Але крім цього був і лютий холод. Зима була нестерпною. Люди не могли зігрітися у своїх домівках. Вони вмирали не лише від голоду, але й від холоду. Я ніколи не думав, що ці спогади мого дитинства колись оживуть тут, у Києві — місті, яке колись вже було атаковане і окуповане німецькими фашистами. І сьогодні ті, хто прикривається лозунгами про “денацифікацію України”, насправді діють точно так само, як німецько-фашистські окупанти. Вони свідомо знищують інфраструктуру, як це робили під час блокади Ленінграда, прирікаючи людей на смерть від голоду і холоду. Сьогодні в Києві люди — бабусі й дідусі — перебувають у цих умовах. Наші волонтери бачать це своїми очима. Я сам був там, у багатоповерховому будинку без ліфта. Туди не надходить вода, там холодно. Люди не можуть вийти, не можуть купити собі їжу, не можуть зігрітися. Їм потрібні ліки. І все це відбувається тому, що російські літаки, ракети і дрони систематично атакують цивільну інфраструктуру України, свідомо вбиваючи мирних людей. Нещодавно в Києві рятувальники приїхали ремонтувати теплову станцію — по них було завдано ракетного удару. До цього медики приїхали рятувати і лікувати людей — і по них також ударили ракетами. Це злочин проти людяності. І тому я звертаюсь до тих, у кого ще залишилось почуття і здатність мислити, а не просто дивитись російське телебачення. Ви зараз чините той самий злочин, який колись чинили німецькі фашистські загарбники проти народів Радянського Союзу. Це те саме зло. Ви заморожуєте людей. Ви прирікаєте їх на загибель. Я пишаюсь тим, що знаходжусь тут, на цій стороні — з героїчним українським народом. Народом, який не готовий здатись, не готовий йти до рабства, не готовий втрачати свою культуру, свою країну і свою землю. Він бореться — і викликає захоплення. А ті, хто прийшов лише для того, щоб убивати і позбавляти людей тепла, світла і життя, знаходяться на стороні темряви. Але світло обов’язково переможе темряву. Я молюсь, щоб люди пережили цю зиму. Щоб вони не вмирали. Щоб діти не страждали і не хворіли. Щоб хворі одужали. Лікарні теж страждають, і ми допомагаємо, чим можемо. Наші волонтери будуть допомагати і далі. Світло обов’язково переможе. Добро переможе зло. А ті, хто чинить зло, розчиняться у небутті. Слава Богу і слава Україні.» 👉 Повний матеріал і контекст: 🔗 https://news.nikk.co.il/uk/vi-zamorozhuiete-ljudej-vi-pririkaiete/ #НАновини #NAnews #Ізраїль #Україна #Київ #Війна #ПраваЛюдини #ЗлочинПротиЛюдяності #Мир НАновости‼️:- новини Ізраїлю Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881