Трава скупалася в росі.
Рожеве сонце зашарілось.
Стою по пояс в молоці
Туману білого на милість.

Стрічати день у низині,
Де пташка будить сонне небо
На щастя випало мені,
І полетіти далі степом.

Лишивши вибухи війни,
Я стану вісником природи,
Її краси і таїни
З якої всі ми, люди, родом.

Щоб забувалися страхи,
Що гублять душу чорнотою
Земля дарує стільки сил
Кущу, що зветься купиною.

У серці віра оживе
Свічею вічною зігріта,
Коли надвóрі новий день
Цвіте світанком серед літа...

🖋️ Врублівський Олександр

02.07.2025.
Трава скупалася в росі. Рожеве сонце зашарілось. Стою по пояс в молоці Туману білого на милість. Стрічати день у низині, Де пташка будить сонне небо На щастя випало мені, І полетіти далі степом. Лишивши вибухи війни, Я стану вісником природи, Її краси і таїни З якої всі ми, люди, родом. Щоб забувалися страхи, Що гублять душу чорнотою Земля дарує стільки сил Кущу, що зветься купиною. У серці віра оживе Свічею вічною зігріта, Коли надвóрі новий день Цвіте світанком серед літа... 🖋️ Врублівський Олександр 02.07.2025.
72views