ПРОВИДЦІ ЯЄЧНІ. Короткий брутальний гімн найпростішому дивацтву кулінарії
Яєчня — це не просто сніданок. Це світовий ритуал виживання. Це коли прокидається не тільки шлунок, а й злість на цей світ, а перше, що під руку — яйце. Розбив, кинув на гарячу сковорідку, і хай стріляє, хай шкварчить, хай пахне, як гнів із ранкового похмілля.
Де є курка — там є яйце. Де є яйце — там буде яєчня. І це справедливо, бо яйце — це ідеальний продукт: воно саме себе носить у пакуванні, не вимагає стратегії, не вередує зі спеціями, готується за 2 хвилини й має білка більше, ніж дехто на турніку.
Яйце — це демократія їжі. Його їсть президент і сантехнік, студент і програміст, монах і бурмило. Зі щойно знесеного яйця можна зробити і омлет, і м’яке варене, і бенедикт, але тільки яєчня говорить правду. Без прикрас. Без компромісів. Як є.
Хтось смажить її на салі, хтось на кокосовій олії — різниця лише в запаху гріха. Бо яєчня завжди була їжею тих, хто не має часу на ілюзії. Яєчня — це пророцтво кухонного бунту. Це їжа, яка не просить дозволу бути смачною.
Провидець яєчні — це не кухар, це той, хто вміє з тріщини шкаралупи дістати не тільки жовток, а й сенс буття. Бо коли світ ламається, ти смажиш яйце. Бо коли нічого не лишилось — є ще одна курка. І в неї завжди буде план «Б».
Яєчня — це не просто сніданок. Це світовий ритуал виживання. Це коли прокидається не тільки шлунок, а й злість на цей світ, а перше, що під руку — яйце. Розбив, кинув на гарячу сковорідку, і хай стріляє, хай шкварчить, хай пахне, як гнів із ранкового похмілля.
Де є курка — там є яйце. Де є яйце — там буде яєчня. І це справедливо, бо яйце — це ідеальний продукт: воно саме себе носить у пакуванні, не вимагає стратегії, не вередує зі спеціями, готується за 2 хвилини й має білка більше, ніж дехто на турніку.
Яйце — це демократія їжі. Його їсть президент і сантехнік, студент і програміст, монах і бурмило. Зі щойно знесеного яйця можна зробити і омлет, і м’яке варене, і бенедикт, але тільки яєчня говорить правду. Без прикрас. Без компромісів. Як є.
Хтось смажить її на салі, хтось на кокосовій олії — різниця лише в запаху гріха. Бо яєчня завжди була їжею тих, хто не має часу на ілюзії. Яєчня — це пророцтво кухонного бунту. Це їжа, яка не просить дозволу бути смачною.
Провидець яєчні — це не кухар, це той, хто вміє з тріщини шкаралупи дістати не тільки жовток, а й сенс буття. Бо коли світ ламається, ти смажиш яйце. Бо коли нічого не лишилось — є ще одна курка. І в неї завжди буде план «Б».
ПРОВИДЦІ ЯЄЧНІ. Короткий брутальний гімн найпростішому дивацтву кулінарії
Яєчня — це не просто сніданок. Це світовий ритуал виживання. Це коли прокидається не тільки шлунок, а й злість на цей світ, а перше, що під руку — яйце. Розбив, кинув на гарячу сковорідку, і хай стріляє, хай шкварчить, хай пахне, як гнів із ранкового похмілля.
Де є курка — там є яйце. Де є яйце — там буде яєчня. І це справедливо, бо яйце — це ідеальний продукт: воно саме себе носить у пакуванні, не вимагає стратегії, не вередує зі спеціями, готується за 2 хвилини й має білка більше, ніж дехто на турніку.
Яйце — це демократія їжі. Його їсть президент і сантехнік, студент і програміст, монах і бурмило. Зі щойно знесеного яйця можна зробити і омлет, і м’яке варене, і бенедикт, але тільки яєчня говорить правду. Без прикрас. Без компромісів. Як є.
Хтось смажить її на салі, хтось на кокосовій олії — різниця лише в запаху гріха. Бо яєчня завжди була їжею тих, хто не має часу на ілюзії. Яєчня — це пророцтво кухонного бунту. Це їжа, яка не просить дозволу бути смачною.
Провидець яєчні — це не кухар, це той, хто вміє з тріщини шкаралупи дістати не тільки жовток, а й сенс буття. Бо коли світ ламається, ти смажиш яйце. Бо коли нічого не лишилось — є ще одна курка. І в неї завжди буде план «Б».

217views
1
Shares