Село пустує. Стежка заросла,
Не видно серед трав куща калини.
Колись жила тут радість, доброта
І всі були однаково щасливі.
Весну село чекало і жнива,
Та й осінь зустрічало при роботі.
Спочинок мали руки, як зима
На санях заїжджала у ворота.
Було колись... А зараз — пустота,
Порожні хати, поле без пшениці.
Роз'їхалися люди, бо ві&на,
Лишилися невисохлі криниці.
Лишилась стежка, повно бур'яну,
Лиш квіти час від часу розцвітають.
Вони теж чули, бідні, про ві&ну,
Та рідну землю ще не покидають.
Щороку квіти ждуть свою весну,
І мріють — може діти повертають ...

🖍️Марина Семйоник
Село пустує. Стежка заросла, Не видно серед трав куща калини. Колись жила тут радість, доброта І всі були однаково щасливі. Весну село чекало і жнива, Та й осінь зустрічало при роботі. Спочинок мали руки, як зима На санях заїжджала у ворота. Було колись... А зараз — пустота, Порожні хати, поле без пшениці. Роз'їхалися люди, бо ві&на, Лишилися невисохлі криниці. Лишилась стежка, повно бур'яну, Лиш квіти час від часу розцвітають. Вони теж чули, бідні, про ві&ну, Та рідну землю ще не покидають. Щороку квіти ждуть свою весну, І мріють — може діти повертають ... 🖍️Марина Семйоник
165views