✈️ Наймасштабніша авіакатастрофа в історії Індії. І жінка, яка вижила… бо запізнилася на рейс на 10 хвилин.

У четвер, 12 червня, пасажирський літак Air India 171 мав вилетіти з Ахмедабада до Лондона.
На борту — 242 людини.
Через 30 секунд після зльоту літак впав на житловий квартал. Загинули майже всі.

👩‍🦰 Бхумі Чаухан — 28-річна студентка з Великої Британії — мала летіти цим рейсом. Її місце: 36G.
Але вона спізнилася на посадку… всього на 10 хвилин.

Через затори в місті.

«Я була розчарована. Зла. Плакала. Просила працівників впустити мене на рейс. Але мені відмовили…»

Після того, як її не пустили на борт, вона засмучена сіла в кафе — випити чаю, подзвонити турагенту, поскаржитись.
І саме там вона отримала звістку:
той самий літак, на який вона запізнилася — розбився.

😳 Вона вижила… завдяки затору.

Тепер вона каже:

«Це диво. Мені просто не судилося бути в тому літаку.»

І ось що хочеться сказати після цієї історії:

Можливо,
– коли ти спізнюєшся…
– коли все йде не за планом та летить шкереберть…
– коли до цілі рукою подати, але тебе не пускають в останню мить…

Це не кара.
Це — захист.
Невидимий, але точний. Як годинник.

📌 Збережи цей пост.
Бо наступного разу, коли щось зірветься, а ти сумуватимеш і злитимешся — згадай, можливо, ти саме там, де маєш бути. Можливо, усе на краще, хоч і виглядає не так як би ти того хотів.
✈️ Наймасштабніша авіакатастрофа в історії Індії. І жінка, яка вижила… бо запізнилася на рейс на 10 хвилин. У четвер, 12 червня, пасажирський літак Air India 171 мав вилетіти з Ахмедабада до Лондона. На борту — 242 людини. Через 30 секунд після зльоту літак впав на житловий квартал. Загинули майже всі. 👩‍🦰 Бхумі Чаухан — 28-річна студентка з Великої Британії — мала летіти цим рейсом. Її місце: 36G. Але вона спізнилася на посадку… всього на 10 хвилин. Через затори в місті. «Я була розчарована. Зла. Плакала. Просила працівників впустити мене на рейс. Але мені відмовили…» Після того, як її не пустили на борт, вона засмучена сіла в кафе — випити чаю, подзвонити турагенту, поскаржитись. І саме там вона отримала звістку: той самий літак, на який вона запізнилася — розбився. 😳 Вона вижила… завдяки затору. Тепер вона каже: «Це диво. Мені просто не судилося бути в тому літаку.» І ось що хочеться сказати після цієї історії: Можливо, – коли ти спізнюєшся… – коли все йде не за планом та летить шкереберть… – коли до цілі рукою подати, але тебе не пускають в останню мить… Це не кара. Це — захист. Невидимий, але точний. Як годинник. 📌 Збережи цей пост. Бо наступного разу, коли щось зірветься, а ти сумуватимеш і злитимешся — згадай, можливо, ти саме там, де маєш бути. Можливо, усе на краще, хоч і виглядає не так як би ти того хотів.
66views