Ця книга для спільних читань стала справжнім дивом для мене, адже Етель Ліна Вайт є однією з моїх найулюбленіших авторок класичної літератури і ця книга ще раз підтвердила мою думку. Обговорення до цієї книги вже пройшло, але актуальність поділитися своїми основними враженнями ще лишається на місці) Перше, що мені сподобалося - непередбачуваний вбивця. От ніколи б не поставила на цю людину. До речі, це єдина авторка детективів, чиї сюжети я не можу передбачити. Оплески їй за це. Друге, всі герої абсолютно відповідають своїм типажам - вони не зраджують собі, не змінюють хід думок в останній момент, а діють чисто за своїм психологічним портретом, на чому і грає вбивця - дуже цікаво спостерігати. Третє, і найосновніше тут - не всі такі, якими здаються, але іноді цьому треба вірити, щоб зберегти собі життя. І, звісно ж, моя оцінка буде очікувана - 10/10. Скажу тільки одне - Гелен треба більше думати, а не робити так, щоб за неї постійно думали інші 😅😅😅 І, вона та доктор Перрі, звісно, любов 😍😍😍