Ця книга для спільних читань стала справжнім дивом для мене, адже Етель Ліна Вайт є однією з моїх найулюбленіших авторок класичної літератури і ця книга ще раз підтвердила мою думку.

Обговорення до цієї книги вже пройшло, але актуальність поділитися своїми основними враженнями ще лишається на місці)

Перше, що мені сподобалося - непередбачуваний вбивця. От ніколи б не поставила на цю людину. До речі, це єдина авторка детективів, чиї сюжети я не можу передбачити. Оплески їй за це.

Друге, всі герої абсолютно відповідають своїм типажам - вони не зраджують собі, не змінюють хід думок в останній момент, а діють чисто за своїм психологічним портретом, на чому і грає вбивця - дуже цікаво спостерігати.

Третє, і найосновніше тут - не всі такі, якими здаються, але іноді цьому треба вірити, щоб зберегти собі життя.

І, звісно ж, моя оцінка буде очікувана - 10/10.

Скажу тільки одне - Гелен треба більше думати, а не робити так, щоб за неї постійно думали інші 😅😅😅

І, вона та доктор Перрі, звісно, любов 😍😍😍