На годиннику час ночі

Повз вікна, один за одним пролітають дрони зі звуком, наче без глушителя їде мопед тільки ще гучніше. Їх збиває наше пво.

На автівках спрацьовує сигналізація.

Коти мої шукають пʼятий кут по квартирі від страху, не знають куди сховатися. Кровать кожен раз аж підстрибує від вибухів. Я аж спітніла від страху, але змусити себе покинути постіль не можу.

Мрію, що це все закінчиться і я одразу засну.
Бо, в ранці треба бути о 9.00 на фестивалі і працювати там цілий день та провести ресурсно свій майстер клас…

Ввечорі давала чергове інтервʼю. Розповідала каналу в Ісландії, як ми тут живемо і як живуть люди в окупованому Маріуполі.

Зараз вже майже 02.30. Лягла спати в ванну. Спала тут лише в перший день війни і ось знову.

З вулиці пахне горілим…

Людоньки, тримайтеся! Не завмирайте! Як ви? В ранці попіклуйтеся про себе❤️‍🩹