Щосезонне протистояння!:)
Хто кого?:)

Я город?
Чи город мене?:)
Зазвичай виходить так, що саме я пасу задніх!:)
Сьогодні - не виняток!:)

Нарешті зібралася сіяти огірки та кабачки з гарбузами.

А щоб перейти безпосередньо до сіяння, треба ж було місце підготувати?

Повидрати вгггодовані бурʼяни, якими за дощові дні якісно заросли відьні ділянки?
Відперачити всю ту травищу курям.
Зі старанністю пересапати все пласкорізом.
Й аж потім вже насіннячко пхати в землю!

Бурʼяни взагалі поводять себе геть не чемно!:)
Що хочуть, те й відкаблучують!:)

В один рік щириця пре, як перелякана?
На наступний все заростає портулаком?
Цьогоріч вдалися грицики!
З таким би б ентузіазізьмом щось їстівне росло?:)
До грициків приєдналися ще рути з сокирками!
Ну, ці загарбники хуч красиві!:)
А ще ж в мене квасець вже впевнено за швидкістю розповсюдження до бурʼянів наближається!:)

Пів дня протовклася у тому городі.
Насіяла три километри кабачків.
Километрів пʼять огірків.

Планувала ж сьогодні й закінчити ту посівну?
Та зззздулася!

Сирени волають.
Плллллятське «братерське» залізяччя десь Україною летить.
Спроба переговорів цілком очікувано закінчилася пшиком.
Вітер з ніг здуває.
Сонце палить…

Кинула все та й пішла собі.
На завтра залишилися ще огірки Засолочні та Кущові.

Ну й з гарбузами ще почати та закінчити…

Начебто нещодавно я за день могла легко подужати те, на що зараз мені днів пʼять тре?
Ну та й хай.
Аби всі були живі.
Більш-менш здорові.
Й щоб усі наші вороги хуткенько повиззззздихали.