8 травня. Рівно 80 років тому гармати замовкли після багатьох років найкривавішої війни ХХ століття. День, коли світ сказав: «Ніколи знову».

Але зло не зникло. Воно просто змінило форму. І сьогодні знову шипить і плюється отрутою. Носить російську форму, бреше про ефемерну «велич», обліплюється шевронами з зетками і знищує терором та бомбами мирні українські міста.

Рашизм — це не просто продовження імперської політики. Це реінкарнація нацизму. Ті самі методи. Та сама ненависть. Те саме знецінення людського життя. Під копірку.

Тоді — нацистська Німеччина. Сьогодні — рашистська росія. Тоді — гітлер. Сьогодні — путін. Тоді — Нюрнберг. Тепер точно має настати — Гаага.

Зло має нарешті бути покаране. Україна тримає удар за весь вільний світ, за подвиг загиблих у тій великій війні, за майбутнє нашої країни та всього світу. І це дається нам величезною ціною. Так само, як тоді, у 1945. Тому маємо всіма силами допомагати фронту, бути єдиними та розумними, щоб пришвидшити перемогу і мир.

Зло не має залишитися непокараним, щоб воно не дало нових паростків у майбутньому.