11 років тому -  5 травня 2014 року - в Бердянську було створено добровольчий батальйон «Азов».
Спершу він патрулював Приазов’я, у червні він звільнив Маріуполь, згодом брав участь у боях під Іловайськом і діяв на напрямку Новоазовська. Восени підрозділ переформатували на полк у складі Національної гвардії як окремий загін спецпризначення.
У 2015-2016 роках «Азов» першим почав впроваджувати стандарти НАТО, розбудовувати сучасну систему офіцерської та сержантської підготовки.
Серед азовців було і є багато переселенців з Криму, Луганська, Маріуполя, Слов’янська тощо. Тих, кого росія прагнула показати «проросійськими» - це зводило ворога з розуму.
Їх намагались визнати терористами навіть у США, використовуючи агентурний вплив. Блокували сторінки у соцмережах, ускладнювали отримання віз, заважали реабілітації поранених закордоном. У 2021, на передодні повномасштабного вторгнення, було знищено десятки його онлайн-ресурсів, що могли поширювати правду, координувати допомогу, гуртували людей під час війни. Проте, з початком повномасштабного вторгнення рф світ побачив справжнє обличчя «Азову» - обличчя мужності, гідності та незламної боротьби за Україну.
15 квітня 2025 року командувач Нацгвардії Олександр Півненко повідомив про створення 1-го Корпусу НГУ «Азов», до якого увійшли бригади «Азов», «Буревій», «Кара-Даг», «Червона калина», та новостворена «Любарт».
Більша частина азовців досі в полоні.