Українська
English
🪓21 квітня-річниця найбільшого
бою УПА проти більшовиків.
🔺В квітні 1944 року в Гурбенському лісі зібралися великі відділи УПА,
з ними були мирні жителі,які шукали порятунку у повстанців від більшовиків.
Всього там зібралося близько 5 тисяч людей, з яких 3 тисячі були повстанцями,
ще 1 тисяча неозброєних новобранців,
та 1-1.5 тисячі мирних жителів, лише південна група УПА мала 2 батареї гармат та декілька мінометних ланок.
⚡️Більшовики забажали одним ударом знищити ці великі сили УПА, що було б важким ударом по підпіллю.
21 квітня більшовики почали наступ: проти 3 тисяч озброєних повстанців було кинуто 5 бригад внутрішніх військ НКВС, окремі частини РСЧА, танки, авіація, частини кінноти.
Всього повстанцям протистояло від 15 до 30 тисяч більшовиків.
Повстанці не стали тікати, і були взяті в напівоточення.
Обороною керували провідні командири УПА-Північ, зокрема Петро Олійник «Еней» та Василь Кук «Леміш»,
які координували дії з'єднань
у складній лісисто-болотистій місцевості.
🇺🇦УПА створила розгалужену оборону з укріпленнями, медпунктами, системою зв’язку, активно залучаючи місцеве населення до підтримки в тилу.
Попри прориви більшовицьких військ, повстанці чинили запеклий опір.
🥀🥀Більшовики спалили навколишні села Гурби та Антонівці, а місцевих мешканців вивезли. З 21 по 25 квітня відбулося 26 боїв, деякі тривали по 11 годин.
Більшовики за ці дні так і не змогли виконати жодну з поставлених задач.
У ніч на 25 квітня, коли більшовики могли взяти повстанців в повне оточення, почався Бущанський прорив.
👊Курінні «Докса» й «Мамай» забезпечили успішний вихід з кільця.
⚡️Не дивлячись на кількість залучених ресурсів, більшовики зазнали нищівної поразки та понесли серйозні втрати.
За оцінками, втрати НКВС становили до 1800 вбитими і пораненими, тоді як втрати
УПА до 100 осіб загиблими та 300 поранених, багато з яких були новобранцями.
Бій під Гурбами став однією з найвеличніших сторінок української історії, і по сьогоднішній день вважається символом мужності та військової витривалості УПА.
Наслідком бою став аналіз помилок та докорінна зміна бойової тактики УПА.
💪Керівництво відмовилося від практики скупчення великих з’єднань,
що виявилося неефективним за нових обставин, і перейшло до оперування невеликими відділами по 2–3 сотні.
бою УПА проти більшовиків.
🔺В квітні 1944 року в Гурбенському лісі зібралися великі відділи УПА,
з ними були мирні жителі,які шукали порятунку у повстанців від більшовиків.
Всього там зібралося близько 5 тисяч людей, з яких 3 тисячі були повстанцями,
ще 1 тисяча неозброєних новобранців,
та 1-1.5 тисячі мирних жителів, лише південна група УПА мала 2 батареї гармат та декілька мінометних ланок.
⚡️Більшовики забажали одним ударом знищити ці великі сили УПА, що було б важким ударом по підпіллю.
21 квітня більшовики почали наступ: проти 3 тисяч озброєних повстанців було кинуто 5 бригад внутрішніх військ НКВС, окремі частини РСЧА, танки, авіація, частини кінноти.
Всього повстанцям протистояло від 15 до 30 тисяч більшовиків.
Повстанці не стали тікати, і були взяті в напівоточення.
Обороною керували провідні командири УПА-Північ, зокрема Петро Олійник «Еней» та Василь Кук «Леміш»,
які координували дії з'єднань
у складній лісисто-болотистій місцевості.
🇺🇦УПА створила розгалужену оборону з укріпленнями, медпунктами, системою зв’язку, активно залучаючи місцеве населення до підтримки в тилу.
Попри прориви більшовицьких військ, повстанці чинили запеклий опір.
🥀🥀Більшовики спалили навколишні села Гурби та Антонівці, а місцевих мешканців вивезли. З 21 по 25 квітня відбулося 26 боїв, деякі тривали по 11 годин.
Більшовики за ці дні так і не змогли виконати жодну з поставлених задач.
У ніч на 25 квітня, коли більшовики могли взяти повстанців в повне оточення, почався Бущанський прорив.
👊Курінні «Докса» й «Мамай» забезпечили успішний вихід з кільця.
⚡️Не дивлячись на кількість залучених ресурсів, більшовики зазнали нищівної поразки та понесли серйозні втрати.
За оцінками, втрати НКВС становили до 1800 вбитими і пораненими, тоді як втрати
УПА до 100 осіб загиблими та 300 поранених, багато з яких були новобранцями.
Бій під Гурбами став однією з найвеличніших сторінок української історії, і по сьогоднішній день вважається символом мужності та військової витривалості УПА.
Наслідком бою став аналіз помилок та докорінна зміна бойової тактики УПА.
💪Керівництво відмовилося від практики скупчення великих з’єднань,
що виявилося неефективним за нових обставин, і перейшло до оперування невеликими відділами по 2–3 сотні.
🪓21 квітня-річниця найбільшого
бою УПА проти більшовиків.
🔺В квітні 1944 року в Гурбенському лісі зібралися великі відділи УПА,
з ними були мирні жителі,які шукали порятунку у повстанців від більшовиків.
Всього там зібралося близько 5 тисяч людей, з яких 3 тисячі були повстанцями,
ще 1 тисяча неозброєних новобранців,
та 1-1.5 тисячі мирних жителів, лише південна група УПА мала 2 батареї гармат та декілька мінометних ланок.
⚡️Більшовики забажали одним ударом знищити ці великі сили УПА, що було б важким ударом по підпіллю.
21 квітня більшовики почали наступ: проти 3 тисяч озброєних повстанців було кинуто 5 бригад внутрішніх військ НКВС, окремі частини РСЧА, танки, авіація, частини кінноти.
Всього повстанцям протистояло від 15 до 30 тисяч більшовиків.
Повстанці не стали тікати, і були взяті в напівоточення.
Обороною керували провідні командири УПА-Північ, зокрема Петро Олійник «Еней» та Василь Кук «Леміш»,
які координували дії з'єднань
у складній лісисто-болотистій місцевості.
🇺🇦УПА створила розгалужену оборону з укріпленнями, медпунктами, системою зв’язку, активно залучаючи місцеве населення до підтримки в тилу.
Попри прориви більшовицьких військ, повстанці чинили запеклий опір.
🥀🥀Більшовики спалили навколишні села Гурби та Антонівці, а місцевих мешканців вивезли. З 21 по 25 квітня відбулося 26 боїв, деякі тривали по 11 годин.
Більшовики за ці дні так і не змогли виконати жодну з поставлених задач.
У ніч на 25 квітня, коли більшовики могли взяти повстанців в повне оточення, почався Бущанський прорив.
👊Курінні «Докса» й «Мамай» забезпечили успішний вихід з кільця.
⚡️Не дивлячись на кількість залучених ресурсів, більшовики зазнали нищівної поразки та понесли серйозні втрати.
За оцінками, втрати НКВС становили до 1800 вбитими і пораненими, тоді як втрати
УПА до 100 осіб загиблими та 300 поранених, багато з яких були новобранцями.
Бій під Гурбами став однією з найвеличніших сторінок української історії, і по сьогоднішній день вважається символом мужності та військової витривалості УПА.
Наслідком бою став аналіз помилок та докорінна зміна бойової тактики УПА.
💪Керівництво відмовилося від практики скупчення великих з’єднань,
що виявилося неефективним за нових обставин, і перейшло до оперування невеликими відділами по 2–3 сотні.
13переглядів