Пропонуємо вам сьогодні відгук на «Книгу судного дня» Конні Вілліс
Фанати (і не тільки) чекали на цю книгу декілька років, бо між накладом з серії «диван» та анонсом перевидання у серії «Чумацький шлях» пройшло багатенько так часу.
І по відгуках деяких з читачів це очікування цілком себе виправдало.
✨«Він не грішний. Він піклувався про хворих, відпускав гріхи людям, які помирали, ховав небіжчиків. Це Бог нехай просить прощення.»✨
Ківрін студентка-історик з Оксфорду з 2054 року. На той час вже було віднайдено машину часу, тож вона вмовляє своїх професорів відправити її в Англію 14 ст. Однак, саме в ті часи в Англії вирувала чума, проте час подорожі було обрано до початку епідемії. Ось Ківрін переноситься, а тим часом в її 2054 році починається невідома епідемія. Та й Ківрін чекає багато сюрпризів.
Книга побудована так, що ми почергово спостерігаємо то за подіями 2054 року то за 14 століттям. І така перспектива допомагає зрозуміти/переосмислити, декілька моментів.
1️⃣ У будь-якому часі й місці та під час будь-яких подій будуть люди, які: будуть вислужуватись коштом інших, пофігістично ставитись до своїх обовʼязків, думати, що вони все знають краще за інших, та паразитувати на тому, що роблять інші люди. І там же будуть люди, які попри все залишаться людьми та будуть робити все, що від них залежить з останніх сил, просто тому, що так треба.
2️⃣ Коли ти залишаєшся вірним собі й своїм внутрішнім відчуттям, це ніколи не легко, але завжди приводить тебе туди, куди треба. В процесі, правда, можна отримати багатенько травм.
3️⃣ Життя збіса не справедлива штука.
Персонажі не залишають місця для байдужості, деяких читачів протягувало спектром від «я б йому зараз горлянку та й пожмакала» до «that’s my girl» місцями пробігаючи через «оце ви погано придумали, передумуйте» та «а якого біса, дитині це очевидно, а вам нє?»
Окремо варто зазначити, що у авторки є ще 2 книги про оксфордських істориків з їх мандрівниками у часі, тож якщо вам сподобається ця історія, можна сміливо вмикати режим почекуна на наступні книги.
#sci_fi_не_нудно
Фанати (і не тільки) чекали на цю книгу декілька років, бо між накладом з серії «диван» та анонсом перевидання у серії «Чумацький шлях» пройшло багатенько так часу.
І по відгуках деяких з читачів це очікування цілком себе виправдало.
✨«Він не грішний. Він піклувався про хворих, відпускав гріхи людям, які помирали, ховав небіжчиків. Це Бог нехай просить прощення.»✨
Ківрін студентка-історик з Оксфорду з 2054 року. На той час вже було віднайдено машину часу, тож вона вмовляє своїх професорів відправити її в Англію 14 ст. Однак, саме в ті часи в Англії вирувала чума, проте час подорожі було обрано до початку епідемії. Ось Ківрін переноситься, а тим часом в її 2054 році починається невідома епідемія. Та й Ківрін чекає багато сюрпризів.
Книга побудована так, що ми почергово спостерігаємо то за подіями 2054 року то за 14 століттям. І така перспектива допомагає зрозуміти/переосмислити, декілька моментів.
1️⃣ У будь-якому часі й місці та під час будь-яких подій будуть люди, які: будуть вислужуватись коштом інших, пофігістично ставитись до своїх обовʼязків, думати, що вони все знають краще за інших, та паразитувати на тому, що роблять інші люди. І там же будуть люди, які попри все залишаться людьми та будуть робити все, що від них залежить з останніх сил, просто тому, що так треба.
2️⃣ Коли ти залишаєшся вірним собі й своїм внутрішнім відчуттям, це ніколи не легко, але завжди приводить тебе туди, куди треба. В процесі, правда, можна отримати багатенько травм.
3️⃣ Життя збіса не справедлива штука.
Персонажі не залишають місця для байдужості, деяких читачів протягувало спектром від «я б йому зараз горлянку та й пожмакала» до «that’s my girl» місцями пробігаючи через «оце ви погано придумали, передумуйте» та «а якого біса, дитині це очевидно, а вам нє?»
Окремо варто зазначити, що у авторки є ще 2 книги про оксфордських істориків з їх мандрівниками у часі, тож якщо вам сподобається ця історія, можна сміливо вмикати режим почекуна на наступні книги.
#sci_fi_не_нудно
Пропонуємо вам сьогодні відгук на «Книгу судного дня» Конні Вілліс
Фанати (і не тільки) чекали на цю книгу декілька років, бо між накладом з серії «диван» та анонсом перевидання у серії «Чумацький шлях» пройшло багатенько так часу.
І по відгуках деяких з читачів це очікування цілком себе виправдало.
✨«Він не грішний. Він піклувався про хворих, відпускав гріхи людям, які помирали, ховав небіжчиків. Це Бог нехай просить прощення.»✨
Ківрін студентка-історик з Оксфорду з 2054 року. На той час вже було віднайдено машину часу, тож вона вмовляє своїх професорів відправити її в Англію 14 ст. Однак, саме в ті часи в Англії вирувала чума, проте час подорожі було обрано до початку епідемії. Ось Ківрін переноситься, а тим часом в її 2054 році починається невідома епідемія. Та й Ківрін чекає багато сюрпризів.
Книга побудована так, що ми почергово спостерігаємо то за подіями 2054 року то за 14 століттям. І така перспектива допомагає зрозуміти/переосмислити, декілька моментів.
1️⃣ У будь-якому часі й місці та під час будь-яких подій будуть люди, які: будуть вислужуватись коштом інших, пофігістично ставитись до своїх обовʼязків, думати, що вони все знають краще за інших, та паразитувати на тому, що роблять інші люди. І там же будуть люди, які попри все залишаться людьми та будуть робити все, що від них залежить з останніх сил, просто тому, що так треба.
2️⃣ Коли ти залишаєшся вірним собі й своїм внутрішнім відчуттям, це ніколи не легко, але завжди приводить тебе туди, куди треба. В процесі, правда, можна отримати багатенько травм.
3️⃣ Життя збіса не справедлива штука.
Персонажі не залишають місця для байдужості, деяких читачів протягувало спектром від «я б йому зараз горлянку та й пожмакала» до «that’s my girl» місцями пробігаючи через «оце ви погано придумали, передумуйте» та «а якого біса, дитині це очевидно, а вам нє?»
Окремо варто зазначити, що у авторки є ще 2 книги про оксфордських істориків з їх мандрівниками у часі, тож якщо вам сподобається ця історія, можна сміливо вмикати режим почекуна на наступні книги.
#sci_fi_не_нудно


466переглядів