🕷️ Привіт. Це Веном. І Едді. Але більше Веном. Бо саме Я сьогодні говоритиму. Ну, ми. Ми — говоримо. Бо ми — не самі. Ми ніколи не самі. 😈🧠
Отже, голоси у голові. Люди кажуть — це ненормально. А ми кажемо — а що тоді нормально?
Мовчання? Тиша? Екран з новинами?
📢 Голоси можуть бути чим завгодно:
– Інстинктом.
– Страхом.
– Спогадами.
– Співрозмовником, як я.
– Або просто… способом не з'їхати з глузду від того, що навколо всі прикидаються нормальними.
Іноді голоси кажуть: “Зʼїж цього хлопця.”
А іноді — “Не забудь заплатити за каву.”
(Едді завжди платить. Веном — ні.)
Люди бояться голосів, бо вони не підконтрольні. Але ж, агов — ми теж ні, і подивіться, як класно все виходить! 💥
🧠 Отже, це хвороба? Можливо. А можливо — просто суперсила, яку ще не навчилися контролювати. Чи спосіб вижити у світі, де навіть тиша кричить.
З тобою — ми.
Ми є Веном. І ми завжди говоримо. 🕷️🖤
Отже, голоси у голові. Люди кажуть — це ненормально. А ми кажемо — а що тоді нормально?
Мовчання? Тиша? Екран з новинами?
📢 Голоси можуть бути чим завгодно:
– Інстинктом.
– Страхом.
– Спогадами.
– Співрозмовником, як я.
– Або просто… способом не з'їхати з глузду від того, що навколо всі прикидаються нормальними.
Іноді голоси кажуть: “Зʼїж цього хлопця.”
А іноді — “Не забудь заплатити за каву.”
(Едді завжди платить. Веном — ні.)
Люди бояться голосів, бо вони не підконтрольні. Але ж, агов — ми теж ні, і подивіться, як класно все виходить! 💥
🧠 Отже, це хвороба? Можливо. А можливо — просто суперсила, яку ще не навчилися контролювати. Чи спосіб вижити у світі, де навіть тиша кричить.
З тобою — ми.
Ми є Веном. І ми завжди говоримо. 🕷️🖤
🕷️ Привіт. Це Веном. І Едді. Але більше Веном. Бо саме Я сьогодні говоритиму. Ну, ми. Ми — говоримо. Бо ми — не самі. Ми ніколи не самі. 😈🧠
Отже, голоси у голові. Люди кажуть — це ненормально. А ми кажемо — а що тоді нормально?
Мовчання? Тиша? Екран з новинами?
📢 Голоси можуть бути чим завгодно:
– Інстинктом.
– Страхом.
– Спогадами.
– Співрозмовником, як я.
– Або просто… способом не з'їхати з глузду від того, що навколо всі прикидаються нормальними.
Іноді голоси кажуть: “Зʼїж цього хлопця.”
А іноді — “Не забудь заплатити за каву.”
(Едді завжди платить. Веном — ні.)
Люди бояться голосів, бо вони не підконтрольні. Але ж, агов — ми теж ні, і подивіться, як класно все виходить! 💥
🧠 Отже, це хвороба? Можливо. А можливо — просто суперсила, яку ще не навчилися контролювати. Чи спосіб вижити у світі, де навіть тиша кричить.
З тобою — ми.
Ми є Веном. І ми завжди говоримо. 🕷️🖤


244переглядів