Начебто й день сьогоднішній взагалі цілком вдалий?

Й з близькими мені людьми із задоволенням спілкувалася.

Й до Полтави з групою «зацікавлених» осіб на плановий ТО зганяла.

Й їдла для моїх пташечок-курочок-пасочок три лантухи придбала.

Й з колежанкою чаї-кави ганяла, теревені теревенила.

Й добіса посуду перемила.
Таке враження, що він розповсюджується брунькуванням?

Та я навіть спала вдень.
Кріпко.
Як людина з чистою совістю…
Під гідкий дощ чудово спалося.

А все мені не так?…
Дратує довкілля.
Дратують оточуючі.
Сирени, пілллллять, як дратують!!!
Разом з усіма тими, хто є причиною тих сирен…

В новини залізла.
Нащо?
Настрій ще погіршився…
Здавалося ж, що більше та глибше вже нема куди?…
Тільки здавалося…

Піду я під ковдру…
Так від мене шкоди менше буде…