У програмі Міжнародного кінофестивалю у Торонто досі є, Господи, пробач, документальний фільм про російськіх салдатіков Russians at War. До цього цю кінематографічну відрижку показали на Венеційському кінофестивалі, і, дякувати Богові, знайшлися розумні люди, які звинуватили авторку фільму, російську "режисерку" та колишню пропагандистку Russia Today, у спотворенні картини реальності. "Режисерка" намагалася показати окупантів як простих руськіх мальчіков, які пішли на війну з доволі побутових причин - від "хочєтся дєняг" до "чісто с братюнями не западло і пойті". Один з них каже: "Тут всьо так запутано. Я даже нє знаю, за што ми воюєм". Боже, ну яка ж бідося! Фільм пропонує лише короткі фрагменти бойових дій і не дає жодного уявлення про масштаби війни. Дивним чином у картину також не потрапили типові злочини росіян на кшталт мародерства, зґвалтувань, катувань та вбивств полонених, обстрілів житлових будинків, шкіл, лікарень та дитячих садочків. Мабуть, місця на касеті не вистачило. Загалом цей фільм чудово вкладається у лінію і російської пропаганди, і середньостатистичних хороших руськіх, які виступають за те, шо в усьому винний путін, а інші росіяни - чисто булочки. У авторки навіть вистачило нахабства казати, що, попри те, що у західних ЗМІ російські військові асоціюються з військовими злочинами, вона нічого такого не побачила, і тому розповідає іншу історію. Не знаю, як проходять покази на таких фестивалях, але є сподівання, що "режисерку" після нього закидають собачими будками. #Коло_Кіно #Новини_кіно