#навКоло_книг #відгук "Я іду шукати" Анастасія Нікуліна, Олег Бакулін Так легко книга мені вже давно не читалася... Після її прочитання хочеться "іти шукати" добрих і щирих людей та зрозуміти те, що все в житті має сенс... У цій детективно-пригодницькій історії переплітаються долі багатьох людей, але, повірте, ви одразу зрозумієте хто є хто. Головним героєм є "особливий" хлопець Юлік, адже у свої 15 розуміє оточуючих, як маленький (має вади у розвитку). Живе в інтернаті, який називає Домом і вірить у все, що йому скажуть, а найбільше – у Святого Миколая... Якби хлопець не підслухав одну розмову, то би й жив собі спокійним життям, а так... Юлік вирішує податися із Львівської обл. до Харкова, щоб знайти Св. Миколая. І хай би хто йому що не казав, хлопець знає, що дядько Микола існує!!! І ви знаєте, Юлік правий. Скільки всього з ним трапилося на цьому шляху, скількох людей він зустрів (не завжди добрих) і скільки таємниць він дізнався аж поки не закінчилась подорож. Якщо не спойлерити, то ще вам скажу, що, крім Юліка і Св. Миколая (дядька Миколи) у книзі мені сподобались усі персонажі, а їх тут чимало: і волонтери, і поліцейські, і бандити, і блогери, і підлітки-викрадачі машин, і люди, які не знайшли себе. Просто прочитайте цю книгу, адже кінець, як і сама історія, дуже класний: усі, хто чогось чи когось шукали – знайшли... І цитата з книги від мене😉: "Бо в житті може траплятися різне лайно. Але ти маєш завжди контролювати, наскільки глибоко в нього занурюватись".