Якби життя..,та скласти на мелодію...
Нехай би різний був і ритм і стиль...
Я би хотіла так почуть рапсодію,
А по житті лунає водевіль.

Лунали би сонати,як в Бетховена...
І я ,маленька,чую мамин спів.
Дитинство..,скіільки нот в тобі заховано...
Який,все ж,щедрий й добрий той мотив.

А потім молодість-це незабутня музика,
Гітара,як сміялась,в ритм в ті дні.
Та скрипкою озвалася акустика,
Коли дитя всміхнулося мені...

Бессонні ночі лилися сопілкою...
І нерви віддавав десь контрабас.
Дрібненький гул лунав у такт бруківкою,
Як з дочкою ішла у перший клас.

Звучала музика ,бувало ,як елегія...
Коли роботі віддавала кращі дні.
І скажу вам,там є мотиви шлягера...
Бо й досі ще звучить вона в мені.

Коли до мами їхала я спішно,
Здавалось,увесь світ співа мені.
Ту пісню Роду'-автентичну..,ніжну...
Як голос пращурів-відлунням уві сні.

Почуйте,люди,бо життя, то є мелодія.
Нам добавляє висоту і нові звуки.
Де сльози й радість -хай буденне,та гармонія.
Лиш ноти устигай перегорнути...
*****
Якби життя,та скласти на мелодію...
Я б написали світову рапсодію.
Де реквієм би склала vійнам всім..

Я би віддала кожну ноту миру!
Церковні дзвони радісно б дзвонили.
Щоб музика полинула до Бога...
А Бог заслухався б...і дав нам Перемогу.

І залунала б музика з небес....
Ударили б литаври і морок щез.
Не було б vійн і сліз й людської кRові
Лунала б тільки музика Любові...

Якби життя..,та скласти на мелодію..

@ Любов Кальцева
Молдавчук