Якісь такі часи нині, що не знаєш, як реагувати?
Хочеться або вити голосно та тривало?
Або скрутитися в позі зародка та вдихувати-видихувати через два рази на третій?
Та хіба ж так можна?
Ні.
Так не можна.
Бо якийсь патологічний оптиізЬм - наше все!!!:)
Нічого іншого не залишається, як вимушено жартувати.
Навішувати на писок обличчя таку ж вимушену усмішку, яка більше схожа на посмішку.
Займатися щоденними обовʼязковими справами.
Щоб для самої себе створити видимість, начебто все норм.
Й так щоденно.
Й щогодинно.
Й щохвилинно.
Не всралися досі?
Й надалі невсеремося!
Хочеться або вити голосно та тривало?
Або скрутитися в позі зародка та вдихувати-видихувати через два рази на третій?
Та хіба ж так можна?
Ні.
Так не можна.
Бо якийсь патологічний оптиізЬм - наше все!!!:)
Нічого іншого не залишається, як вимушено жартувати.
Навішувати на писок обличчя таку ж вимушену усмішку, яка більше схожа на посмішку.
Займатися щоденними обовʼязковими справами.
Щоб для самої себе створити видимість, начебто все норм.
Й так щоденно.
Й щогодинно.
Й щохвилинно.
Не всралися досі?
Й надалі невсеремося!
Якісь такі часи нині, що не знаєш, як реагувати?
Хочеться або вити голосно та тривало?
Або скрутитися в позі зародка та вдихувати-видихувати через два рази на третій?
Та хіба ж так можна?
Ні.
Так не можна.
Бо якийсь патологічний оптиізЬм - наше все!!!:)
Нічого іншого не залишається, як вимушено жартувати.
Навішувати на писок обличчя таку ж вимушену усмішку, яка більше схожа на посмішку.
Займатися щоденними обовʼязковими справами.
Щоб для самої себе створити видимість, начебто все норм.
Й так щоденно.
Й щогодинно.
Й щохвилинно.
Не всралися досі?
Й надалі невсеремося!

143переглядів