Не часто так буває, але сьогодні знов. Захотілось мені з'їсти цукерку. Патріотичну таку, вітчизняного виробника. "Тузік" називається. Та не виробник, а цукерка така. А найближчий до мене виробник це той, що його всі знають. Він не тільки виробник, але ще і Великий Гетьман. Ну майже як Полуботко. І пішов я того Тузіка шукати. Шукав, шукав і не знайшов такого, як хотілось. Але щось інше знайшов від чого мене якось трохи страшно стало. А як це так? Виробляти цукерки під українським брендом і продавати їх на московитській площадці? Це якийсь такий новий вид (тип) патріотизму? І тут я собі інше уявив - Берлін, 1942 рік, магазин цукерок і повна вітрина сосатєльних карамельок московської фабрики "Красний луч". І продавець так припрошує - смачні, беріть, нам ще фабрика виробить, ми вже замовили... Ну або навпаки, це суті не міняє. Перехотілось мені вже того "Тузіка", хай з ним грець. А може це якась така вишукана диверсія? А може той "Тузік" спеціально для московитів зробленої? От тепер не засну... Піду пігулку снодійну шукати. https://ru.russianfoodusa.com/Roshen/