Трошки цитат з першої книги циклу "Дюни", для підготовки поринання у цю атмосферу🤗

✨«Так, вона впорається, — подумала Джессіка. - Це визначальна риса фрименської істоти: у них потяг до долання перешкод».✨

✨« - Я розумію гіркоту, — відказав Герцог. — Та не чіпляймося за справедливість, доки у нас є зброя та свобода користуватися нею.»✨

✨«Немає, певно, жахнішого одкровення, ніж мить, коли ти дізнаєшся, що твій батько - жива людина зі звичайної плоті та крові.»✨

✨«Мозок продовжує працювати, байдуже, що ми робимо, аби завадити йому», — подумала вона.»✨

✨«Моєму синові притаманна Атрідівська щирість, - подумала
Джессіка. - Він має неймовірне, майже наївне почуття власної честі — яка ж це насправді могутня зброя». ✨

✨«Адреналін без упину наповнював ії. - Я не повинна боятися, - подумки промовляла Джессіка слова Бене-Ґессеритської літанії. - Страх убиває розум». ✨

✨«… планетолог збагнув, що його батько й решта вчених помилялися: найстійкішими принципами всесвіту були випадковість і помилка.»✨

✨« - Вони й ростуть, — відповів Стілгар. — Але повільний шлях означає безпеку.»✨

✨« - Ця тобі сподобається, — сказала леді Фенріні. - У ній ідеться про таке: «Не записуй людину в мерці, доки не побачиш її тіла. Та й тоді можна помилитися». ✨

✨«Найбільша небезпека для того, хто дає, — сила, що забирає. Найбільша небезпека для того, хто бере, — сила, що дає. Легко бути подоланим даванням і відбиранням.»✨

✨«Абсолютна влада над чимось — це коли ти можеш навіть знищити цю річ.»✨