Українська
English
З останніх божевільних заяв, які з’являються в інформаційному просторі, у мене складається враження, що це не росія напала на нас, а навпаки — ніби це ми розв’язали війну проти неї!
Чорне поступово стає білим, а вся система світової безпеки котиться в прірву. Агресор не лише не засуджений — він відкрито веде перемовини з «колективним поліцейським», причому за спиною у своєї жертви. Це не просто криза міжнародного права — це його фактичне знищення.
Уявіть собі: терористи нападають на суверенну країну, вбивають сотні тисяч її громадян, руйнують десятки тисяч будівель, окуповують 20% території, знущаються над усім світом, залучають до злочинів інших диктаторів, як-от Північна Корея, і витирають ноги об міжнародні організації.
І що далі? Злочинці не лише не я покарання, а ще й ведуть якісь «перемовини», начебто вони мають право диктувати умови. Про трибунал, в’язницю, реальні санкції та обмеження вже навіть не згадують. Бо що? Бо в кого сила, той і правий? Якщо світ продовжить закривати очі на цей абсурд, то це не просто крах міжнародного права — це повернення до середньовічного принципу «право сильного», де будь-який агресор може безкарно знищувати цілі держави.
Американці при цьому вимагають «довготривалого миру» та повернення боргів (корисні копалини) , наче гроші важливіші за справедливість і саме існування цілої нації. Тим часом слабка, залякана Європа боїться навіть переступити власні «червоні лінії», не наважуючись відправити бодай миротворців.
Світ остаточно збожеволів, коли почав вимагати від жертви покаяння замість того, щоб засудити терористів. Це не просто криза моралі — це зрада всіх принципів, на яких будувався цивілізований порядок. Якщо агресору все зійде з рук, завтра цей сценарій повториться в будь-якому куточку світу. І тоді вже ніхто не буде у безпеці.
Світ не дочекається капітуляції України, але, на жаль, дочекався капітуляції здорового глузду та легалізації терористів! Таке на здорову голову не налазить, і приходиться до останнього триматися за те, що ми маємо право на життя, а не просто існування…#SerSanych
Чорне поступово стає білим, а вся система світової безпеки котиться в прірву. Агресор не лише не засуджений — він відкрито веде перемовини з «колективним поліцейським», причому за спиною у своєї жертви. Це не просто криза міжнародного права — це його фактичне знищення.
Уявіть собі: терористи нападають на суверенну країну, вбивають сотні тисяч її громадян, руйнують десятки тисяч будівель, окуповують 20% території, знущаються над усім світом, залучають до злочинів інших диктаторів, як-от Північна Корея, і витирають ноги об міжнародні організації.
І що далі? Злочинці не лише не я покарання, а ще й ведуть якісь «перемовини», начебто вони мають право диктувати умови. Про трибунал, в’язницю, реальні санкції та обмеження вже навіть не згадують. Бо що? Бо в кого сила, той і правий? Якщо світ продовжить закривати очі на цей абсурд, то це не просто крах міжнародного права — це повернення до середньовічного принципу «право сильного», де будь-який агресор може безкарно знищувати цілі держави.
Американці при цьому вимагають «довготривалого миру» та повернення боргів (корисні копалини) , наче гроші важливіші за справедливість і саме існування цілої нації. Тим часом слабка, залякана Європа боїться навіть переступити власні «червоні лінії», не наважуючись відправити бодай миротворців.
Світ остаточно збожеволів, коли почав вимагати від жертви покаяння замість того, щоб засудити терористів. Це не просто криза моралі — це зрада всіх принципів, на яких будувався цивілізований порядок. Якщо агресору все зійде з рук, завтра цей сценарій повториться в будь-якому куточку світу. І тоді вже ніхто не буде у безпеці.
Світ не дочекається капітуляції України, але, на жаль, дочекався капітуляції здорового глузду та легалізації терористів! Таке на здорову голову не налазить, і приходиться до останнього триматися за те, що ми маємо право на життя, а не просто існування…#SerSanych
З останніх божевільних заяв, які з’являються в інформаційному просторі, у мене складається враження, що це не росія напала на нас, а навпаки — ніби це ми розв’язали війну проти неї!
Чорне поступово стає білим, а вся система світової безпеки котиться в прірву. Агресор не лише не засуджений — він відкрито веде перемовини з «колективним поліцейським», причому за спиною у своєї жертви. Це не просто криза міжнародного права — це його фактичне знищення.
Уявіть собі: терористи нападають на суверенну країну, вбивають сотні тисяч її громадян, руйнують десятки тисяч будівель, окуповують 20% території, знущаються над усім світом, залучають до злочинів інших диктаторів, як-от Північна Корея, і витирають ноги об міжнародні організації.
І що далі? Злочинці не лише не я покарання, а ще й ведуть якісь «перемовини», начебто вони мають право диктувати умови. Про трибунал, в’язницю, реальні санкції та обмеження вже навіть не згадують. Бо що? Бо в кого сила, той і правий? Якщо світ продовжить закривати очі на цей абсурд, то це не просто крах міжнародного права — це повернення до середньовічного принципу «право сильного», де будь-який агресор може безкарно знищувати цілі держави.
Американці при цьому вимагають «довготривалого миру» та повернення боргів (корисні копалини) , наче гроші важливіші за справедливість і саме існування цілої нації. Тим часом слабка, залякана Європа боїться навіть переступити власні «червоні лінії», не наважуючись відправити бодай миротворців.
Світ остаточно збожеволів, коли почав вимагати від жертви покаяння замість того, щоб засудити терористів. Це не просто криза моралі — це зрада всіх принципів, на яких будувався цивілізований порядок. Якщо агресору все зійде з рук, завтра цей сценарій повториться в будь-якому куточку світу. І тоді вже ніхто не буде у безпеці.
Світ не дочекається капітуляції України, але, на жаль, дочекався капітуляції здорового глузду та легалізації терористів! Таке на здорову голову не налазить, і приходиться до останнього триматися за те, що ми маємо право на життя, а не просто існування…#SerSanych
859views
3
Shares