Як би дивно це не звучало, але найсильніше ми ображаємося на тих, кого любимо всією душею. Ми можемо не звернути увагу на «чужого», навіть якщо він об'єктивно жорстко нас зачіпає, але зате від будь-якої «подряпини» рідної людини впадаємо в ступор або плачемо. Тому що ранить тільки те, що близько до серця. І чим ближче до нього, тим болючіше...
Як би дивно це не звучало, але найсильніше ми ображаємося на тих, кого любимо всією душею. Ми можемо не звернути увагу на «чужого», навіть якщо він об'єктивно жорстко нас зачіпає, але зате від будь-якої «подряпини» рідної людини впадаємо в ступор або плачемо. Тому що ранить тільки те, що близько до серця. І чим ближче до нього, тим болючіше...
4переглядів