Іра знов за своє взялася:
Сковорода блищить, аж сяє!
Підлогу миє, як для класу,
І втоми взагалі не знає.
То раптом збори за хвилину —
І вже з Льошею кудись лине,
До тьоті Галі в гості їде,
Не посидить і до обіду!
Дивакувата? Може, трішки!
Але в ній стільки є тепла,
Вона наче з чудової книжки —
Неповторна, світла, жива.
Така турботлива й смішна,
В своїх вчинках завжди чудова,
Хай буде щасливою вона —
Наша невтомна Іра Тупкалова!
Іра знов за своє взялася: Сковорода блищить, аж сяє! Підлогу миє, як для класу, І втоми взагалі не знає. То раптом збори за хвилину — І вже з Льошею кудись лине, До тьоті Галі в гості їде, Не посидить і до обіду! Дивакувата? Може, трішки! Але в ній стільки є тепла, Вона наче з чудової книжки — Неповторна, світла, жива. Така турботлива й смішна, В своїх вчинках завжди чудова, Хай буде щасливою вона — Наша невтомна Іра Тупкалова!
3переглядів