Іра знов за своє взялася:
Сковорода блищить, аж сяє!
Підлогу миє, як для класу,
І втоми взагалі не знає.
То раптом збори за хвилину —
І вже з Льошею кудись лине,
До тьоті Галі в гості їде,
Не посидить і до обіду!
Дивакувата? Може, трішки!
Але в ній стільки є тепла,
Вона наче з чудової книжки —
Неповторна, світла, жива.
Така турботлива й смішна,
В своїх вчинках завжди чудова,
Хай буде щасливою вона —
Наша невтомна Іра Тупкалова!
Сковорода блищить, аж сяє!
Підлогу миє, як для класу,
І втоми взагалі не знає.
То раптом збори за хвилину —
І вже з Льошею кудись лине,
До тьоті Галі в гості їде,
Не посидить і до обіду!
Дивакувата? Може, трішки!
Але в ній стільки є тепла,
Вона наче з чудової книжки —
Неповторна, світла, жива.
Така турботлива й смішна,
В своїх вчинках завжди чудова,
Хай буде щасливою вона —
Наша невтомна Іра Тупкалова!
Іра знов за своє взялася:
Сковорода блищить, аж сяє!
Підлогу миє, як для класу,
І втоми взагалі не знає.
То раптом збори за хвилину —
І вже з Льошею кудись лине,
До тьоті Галі в гості їде,
Не посидить і до обіду!
Дивакувата? Може, трішки!
Але в ній стільки є тепла,
Вона наче з чудової книжки —
Неповторна, світла, жива.
Така турботлива й смішна,
В своїх вчинках завжди чудова,
Хай буде щасливою вона —
Наша невтомна Іра Тупкалова!
3переглядів