Ледве шію собі не зламала!:)
Коли виходила зі свого консервного заводу після бурхливого фінішування з черговою заготівельною серією, так крутила башкою в усі боки, перевіряла, чи все-все я законсервувала?:)

Маю надію, що завтра таки вильожуватимуся!:)
Ууууувесь день!:)
Як людина з чистою совістю!:)
Спатиму, їстиму, цигарки цмулитиму!:) Й більш нічого!:)

Огляд довкілля показав тільки картоплю та цибулю!:)
Їх же я не консервуватиму, авжеж?:)

Як назвати те, що сьогодні пхала в банки, не знаю!:)
Все, що вимагало термінової утилізації!:)
Як баба Надя моя формулювала про такі страви, каша, мед, ггггівно та бджоли!:)))

Зварила помідори, блендером їх розколотала!:)
В морс вкинула різані брусочками кооооострубаті такі огірочки!:) Перці, моркву, цибулю!
Чайну ложку сушеного перцю чілі!:)
Ну й звичайний набір: сіль, цукор, оцет!

Ні з чого наготувала чого!:)
Втім, я завжди такою була!:)
Жадібною й скупою!:)
Запасливою, економною та передбачливою.

Зганяла на Нову пошту.
Отримала порошок для прання. 10 кг. Ледве дотягла додому!:)
Йшла собі й розмірковувала, що життя в того порошку набагато цікавіше за моє!:)
Я за все життя стільки не мандрувала країною, як той порошок, поки дістався мого села…
Йййййбнсцкблдгсня…

Ще й порошок прийшов не такий, як я замовляла й сплачувала!
Може він й кращий? Гадки не маю?
А ось що на пів кіла вага в нього менша за замовлену, мені не до вподоби.

Дощ.
Холодно й похмуро.

Тривоги з підвищеними небезпеками.

Ви як там?