Щось мене сітуація напружує?…

Відбій останньої тривоги був десь о тринадцятій?
Сплять, сссссссцуки?
Чи щось готують гидкого на ніч?…

Тобурищу пальці в телефон…
Вирячую очі в якісь дописи…
Намагаюся налаштувати себе на позитив?

В Тредсах натрапила на допис, де в коментах читачі розповідають про ті побрехеньки або чистісеньку правду, що діти озвучують в садочку!:)

Я ж навіть не про своїх численних дітей?:)
Я про себе згадую!:)

Батьки розлучилися, коли мені пʼять років було.
В першому класі дуже заздрила іншим дітям, в яких були батьки.
Збрехати, що в мене також є тато, не мало сенсу?:) Школа маленька, на краю міста, всі один одного знають!?:)

То я нафантазувала, що в моєї матусі є коханець!:) Грузин!:) Чому саме грузин, хезе?:) Й він мені подарував оооооттакезну ляльку!:) В коробці зі склом!:)))

Матуся була декілька фрапована, коли до неї дійшли ті чутки!:)

Матусі нема вже декілька років?
Я сама вже давно - бабуся!:)
А я досі памʼятаю її реакцію!:)