Українська
English
Ранок, який знову розірвав серце.
Після таких ночей важко знаходити слова. Відкриваєш новини майже без звуку. Де влучило? Хто загинув? Скільки поранених? Чи буде завтра день жалоби?
І знову опускається прапор.
Його вже ніби не опускають. Він сам знає дорогу. Стільки разів ішов униз, що запам'ятав цей рух.
Ми не стали байдужими. Ми просто дуже втомилися щоразу проживати цей біль і все одно відповідати: "Я нормально".
Якщо сьогодні вам важко, якщо немає сил усміхатися чи бути продуктивними — не вимагайте від себе неможливого.
Сумувати, плакати, мовчати - теж означає бути живими.
Світла пам'ять усім, чиє життя забрала ця війна.
Після таких ночей важко знаходити слова. Відкриваєш новини майже без звуку. Де влучило? Хто загинув? Скільки поранених? Чи буде завтра день жалоби?
І знову опускається прапор.
Його вже ніби не опускають. Він сам знає дорогу. Стільки разів ішов униз, що запам'ятав цей рух.
Ми не стали байдужими. Ми просто дуже втомилися щоразу проживати цей біль і все одно відповідати: "Я нормально".
Якщо сьогодні вам важко, якщо немає сил усміхатися чи бути продуктивними — не вимагайте від себе неможливого.
Сумувати, плакати, мовчати - теж означає бути живими.
Світла пам'ять усім, чиє життя забрала ця війна.
Ранок, який знову розірвав серце.
Після таких ночей важко знаходити слова. Відкриваєш новини майже без звуку. Де влучило? Хто загинув? Скільки поранених? Чи буде завтра день жалоби?
І знову опускається прапор.
Його вже ніби не опускають. Він сам знає дорогу. Стільки разів ішов униз, що запам'ятав цей рух.
Ми не стали байдужими. Ми просто дуже втомилися щоразу проживати цей біль і все одно відповідати: "Я нормально".
Якщо сьогодні вам важко, якщо немає сил усміхатися чи бути продуктивними — не вимагайте від себе неможливого.
Сумувати, плакати, мовчати - теж означає бути живими.
Світла пам'ять усім, чиє життя забрала ця війна.
12переглядів