Українська
English
Сонце стоїть у зеніті розкуто,
День розливається в небі блакитним.
Все, що тривожило, стало забутим,
Світлом прозорим і зовсім незримим.
Тиша навколо — це цінність велика,
Більше не треба поспішних рішень.
Стежка до лісу веде нас до крику,
Що потонув у спокої найвищих значень.
Час не рахуємо, він — просто плинність,
Ми спостерігаємо — ми тут і зараз.
В кожному подиху — чиста невинність,
Наче природа дарує нам фас.
Навіть повітря прогрілося вволю,
В кожному листі — дзеркальна краса.
Ми обрали спокій, ми обрали волю,
Слухати тихі небесні гласа.
День — це не гонка, а мудрість природи,
Це можливість зупинитись і вдихнути.
Віддати душі всі останні негоди,
І просто у спокої цім потонути.
Хай кожна мить, що годинник відміряв,
Буде як дар, що приносить тепло.
Кожен з нас в краще сьогодні повірив,
Щоб у душі лише сонце цвіло.
День розливається в небі блакитним.
Все, що тривожило, стало забутим,
Світлом прозорим і зовсім незримим.
Тиша навколо — це цінність велика,
Більше не треба поспішних рішень.
Стежка до лісу веде нас до крику,
Що потонув у спокої найвищих значень.
Час не рахуємо, він — просто плинність,
Ми спостерігаємо — ми тут і зараз.
В кожному подиху — чиста невинність,
Наче природа дарує нам фас.
Навіть повітря прогрілося вволю,
В кожному листі — дзеркальна краса.
Ми обрали спокій, ми обрали волю,
Слухати тихі небесні гласа.
День — це не гонка, а мудрість природи,
Це можливість зупинитись і вдихнути.
Віддати душі всі останні негоди,
І просто у спокої цім потонути.
Хай кожна мить, що годинник відміряв,
Буде як дар, що приносить тепло.
Кожен з нас в краще сьогодні повірив,
Щоб у душі лише сонце цвіло.
Сонце стоїть у зеніті розкуто,День розливається в небі блакитним.Все, що тривожило, стало забутим,Світлом прозорим і зовсім незримим.Тиша навколо — це цінність велика,Більше не треба поспішних рішень.Стежка до лісу веде нас до крику,Що потонув у спокої найвищих значень.Час не рахуємо, він — просто плинність,Ми спостерігаємо — ми тут і зараз.В кожному подиху — чиста невинність,Наче природа дарує нам фас.Навіть повітря прогрілося вволю,В кожному листі — дзеркальна краса.Ми обрали спокій, ми обрали волю,Слухати тихі небесні гласа.День — це не гонка, а мудрість природи,Це можливість зупинитись і вдихнути.Віддати душі всі останні негоди,І просто у спокої цім потонути.Хай кожна мить, що годинник відміряв,Буде як дар, що приносить тепло.Кожен з нас в краще сьогодні повірив,Щоб у душі лише сонце цвіло.
107views