З якими ж неймовірними зусиллями я заганяла себе на боротьбу з бурʼянами???
Ви уявити собі цього не в змозі!!!


Але ж в мене таки вийшло!
Половину часу я не бурʼяни дерла на підвальному квітнику, а чекрижила гербарій на бузку!:)
Вирос же ж як з 2015 року? Прийшлося гачком пласкоріза гілля нахиляти, а вже потім стригти!


Після бузку хотілося тільки ̶п̶л̶а̶к̶а̶т̶и̶ ̶й̶ ̶н̶а̶ ̶р̶у̶ч̶к̶и̶ на канапу?
Та кому я брешу, ̶п̶л̶а̶к̶а̶т̶и̶ ̶й̶ ̶н̶а̶ ̶р̶у̶ч̶к̶и̶ нічим корисним займатися мені з самого ранку не хотілося!:)


Але вмовила себе!!!
Гірку до ладу привела!
Бурхливо фінішувала!!!:)
(Голосом гундявого перекладача з кіно про німецьких сантехніків!):)


Вбилася на тій гірці?
Тікати б до душу та канапи?:)
Так ні ж!:)
За якої хххолери мене ще в заколодязний квітник понесло, хезе?:)
Якісь квіточки в хххххащах бурʼянів розшукати?:)
Винятково з метою налякати саму себе обсягом майбутніх робіт?:)
Й зіпсувати собі настрій остаточно?


Так мені це цілком вдалося!
Спантеличилася геть вся!:)


Й в такі складні для мене моменти як не згадати мою бабу Надю?
Й її думку про очі лякаються, а руки роблять?


Та про це я думатиму завтра.
А сьогодні тільки клипатиму очами та ворушитиму пальцями, трошки!:)