Ще в середу на нашому маленькому сільському ярмарку придбала в турків-месхетинців трошки розсади.
Як я люблю цих продавців!!!
Вже років пʼять-шість в них й розсаду купую, й овочі в сезон!
Якісне таке все, що кожен саджанець або перець, помідор (який я взагалі не їм!) перецілувати хочеться!!!

А потім щоденні дощі?
А ще ж хвіст та коліна, які саботують будь-яку корисну діяльність?:)

То чекала сонечка?
Й поки в дітей вихідні будуть?:)

Дочекалася!:)
Пішла з пласкорізом у город. Місце під розсаду підготувати?
Травички не виявила!

Виявила, що земля волога-волога!!!
Побігла за своїм улюбленцем-«фалоімітатором»!:) Якийсь колись в Тетяна Здоровій купувала!:)

Ніяких дітей до посадки не залучала!:)
Тикнула в землю той девайс?
В дірочку запхала розсаду й трохи землею притоптала!
Все!
Справилася!!!
Навіть втомитися не встигла!!!:)

Розсаду пхаю.
Сирени гудуть!
Півночера підвищені небезпеки з телефона волали…
Й зараз якась хня дзилинчить над селом…
Я коментую…
На неперекладному прапорщицькому фольклорові!:)

Чую, позаду мене хтось сміється!:)
Сусідка Дуся на своєму городі!:)
Жіночка високої європейської культури!:)

Розповідає, як нещодавно мене згадувала!:)
Також садила розсаду під тривогу!:)
Й висловлювалася з цього приводу цитатами з мене!:)

То невсеремося, авжеж?:)