Українська
English
Фільм "Стрічка часу" Катерини Горностай увійшов до основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю. Повнометражна документалка змагатиметься за головний приз — "Золотого ведмедя". Зазначимо, що це перший з 1997 року фільм української режисерки, що потрапив до основного конкурсу.
"Стрічка часу" — документальне кіно про вчителів та учнів, які під час військових дій продовжують навчати та навчатися, зокрема на деокупованих і прифронтових територіях. Фільм показує, як війна в Україні впливає на повсякденне життя учнів і вчителів, та виклики, пов'язані з намаганням зберегти освіту і відчуття нормального життя в умовах постійної небезпеки.
"Стрічка часу" — це елемент турнікета: важливо зафіксувати час накладання кровоспинного пристрою, аби не втратити знекровлені тканини. Зараз кожен школяр, на жаль, знає, що таке турнікет і для чого його використовують, адже тепер це вивчають і в школі. Але не це є основною темою фільму, - каже режисерка Катерина Горностай. - Ми акцентували свою увагу на буденності та простих шкільних досвідах, як от сльози на святі першого дзвоника, старшокласник у ролі святого Миколая, різнобарвні стрічки в руках випускників".
Вона додає, що усе це містить контекст війни: школярі часто вчаться в укритті через тривогу, директор показує зруйновану й законсервовану частину школи, поки в іншому крилі ідуть уроки, а на онлайн-випускному звучить дзвоник, евакуйований з Бахмуту.
Ідею фільму про освіту в часи війни запропонувала громадська спілка ОСВІТОРІЯ, яка виступила виконавчим продюсером. Виробником фільму стали 2BRAVE PRODUCTIONS. Картину знято на приватні кошти без залучення державного фінансування.
"Ми хочемо нагадати світові, що війна в Україні триває, а її діти та вчителі платять надмірну ціну за можливість скористатися базовим людським правом — правом на освіту, - говорить засновниця ОСВІТОРІЇ та виконавча продюсерка фільму Зоя Литвин. - Цей фільм має стати засобом привернення уваги до нашої боротьби. Я вірю в його потужний потенціал викликати емпатію та стати платформою для діалогу у творчих, академічних, правозахисних та політичних колах".
Мета фільму — не лише привернути увагу до викликів, з якими стикається українська освіта, але й зібрати кошти для відновлення шкіл, зруйнованих війною. За час повномасштабного вторгнення в Україні було пошкоджено близько 3000 закладів освіти, з яких 400 — повністю знищено.
#Коло_Кіно #Новини_кіно #Українське_кіно
"Стрічка часу" — документальне кіно про вчителів та учнів, які під час військових дій продовжують навчати та навчатися, зокрема на деокупованих і прифронтових територіях. Фільм показує, як війна в Україні впливає на повсякденне життя учнів і вчителів, та виклики, пов'язані з намаганням зберегти освіту і відчуття нормального життя в умовах постійної небезпеки.
"Стрічка часу" — це елемент турнікета: важливо зафіксувати час накладання кровоспинного пристрою, аби не втратити знекровлені тканини. Зараз кожен школяр, на жаль, знає, що таке турнікет і для чого його використовують, адже тепер це вивчають і в школі. Але не це є основною темою фільму, - каже режисерка Катерина Горностай. - Ми акцентували свою увагу на буденності та простих шкільних досвідах, як от сльози на святі першого дзвоника, старшокласник у ролі святого Миколая, різнобарвні стрічки в руках випускників".
Вона додає, що усе це містить контекст війни: школярі часто вчаться в укритті через тривогу, директор показує зруйновану й законсервовану частину школи, поки в іншому крилі ідуть уроки, а на онлайн-випускному звучить дзвоник, евакуйований з Бахмуту.
Ідею фільму про освіту в часи війни запропонувала громадська спілка ОСВІТОРІЯ, яка виступила виконавчим продюсером. Виробником фільму стали 2BRAVE PRODUCTIONS. Картину знято на приватні кошти без залучення державного фінансування.
"Ми хочемо нагадати світові, що війна в Україні триває, а її діти та вчителі платять надмірну ціну за можливість скористатися базовим людським правом — правом на освіту, - говорить засновниця ОСВІТОРІЇ та виконавча продюсерка фільму Зоя Литвин. - Цей фільм має стати засобом привернення уваги до нашої боротьби. Я вірю в його потужний потенціал викликати емпатію та стати платформою для діалогу у творчих, академічних, правозахисних та політичних колах".
Мета фільму — не лише привернути увагу до викликів, з якими стикається українська освіта, але й зібрати кошти для відновлення шкіл, зруйнованих війною. За час повномасштабного вторгнення в Україні було пошкоджено близько 3000 закладів освіти, з яких 400 — повністю знищено.
#Коло_Кіно #Новини_кіно #Українське_кіно
Фільм "Стрічка часу" Катерини Горностай увійшов до основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю. Повнометражна документалка змагатиметься за головний приз — "Золотого ведмедя". Зазначимо, що це перший з 1997 року фільм української режисерки, що потрапив до основного конкурсу.
"Стрічка часу" — документальне кіно про вчителів та учнів, які під час військових дій продовжують навчати та навчатися, зокрема на деокупованих і прифронтових територіях. Фільм показує, як війна в Україні впливає на повсякденне життя учнів і вчителів, та виклики, пов'язані з намаганням зберегти освіту і відчуття нормального життя в умовах постійної небезпеки.
"Стрічка часу" — це елемент турнікета: важливо зафіксувати час накладання кровоспинного пристрою, аби не втратити знекровлені тканини. Зараз кожен школяр, на жаль, знає, що таке турнікет і для чого його використовують, адже тепер це вивчають і в школі. Але не це є основною темою фільму, - каже режисерка Катерина Горностай. - Ми акцентували свою увагу на буденності та простих шкільних досвідах, як от сльози на святі першого дзвоника, старшокласник у ролі святого Миколая, різнобарвні стрічки в руках випускників".
Вона додає, що усе це містить контекст війни: школярі часто вчаться в укритті через тривогу, директор показує зруйновану й законсервовану частину школи, поки в іншому крилі ідуть уроки, а на онлайн-випускному звучить дзвоник, евакуйований з Бахмуту.
Ідею фільму про освіту в часи війни запропонувала громадська спілка ОСВІТОРІЯ, яка виступила виконавчим продюсером. Виробником фільму стали 2BRAVE PRODUCTIONS. Картину знято на приватні кошти без залучення державного фінансування.
"Ми хочемо нагадати світові, що війна в Україні триває, а її діти та вчителі платять надмірну ціну за можливість скористатися базовим людським правом — правом на освіту, - говорить засновниця ОСВІТОРІЇ та виконавча продюсерка фільму Зоя Литвин. - Цей фільм має стати засобом привернення уваги до нашої боротьби. Я вірю в його потужний потенціал викликати емпатію та стати платформою для діалогу у творчих, академічних, правозахисних та політичних колах".
Мета фільму — не лише привернути увагу до викликів, з якими стикається українська освіта, але й зібрати кошти для відновлення шкіл, зруйнованих війною. За час повномасштабного вторгнення в Україні було пошкоджено близько 3000 закладів освіти, з яких 400 — повністю знищено.
#Коло_Кіно #Новини_кіно #Українське_кіно
817переглядів