Ми атомні заложники прогресу.
Вже в нас нема ні лісу, ні небес.
Так і живем од стресу і до стресу,
абетку смерті маємо - АЕС.
Ліна КОСТЕНКО
-* * *
Цей дощ - як душ. Цей день такий ласкавий.
Сади цвітуть. В березах бродить сік.
Це солов’їна опера, Ла Скала!
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.
Тут по дворах стоїть бузкова повінь.
Тут ті бузки проламують тини.
Тут щука йде, немов підводний човен,
і прилітають гуси щовесни.
Але кленочки проросли крізь ґанки.
Жив-був народ над Прип’яттю - і зник.
В Рудому лісі виросли поганки,
і ходить Смерть, єдиний тут грибник.

🖍️Ліна КОСТЕНКО
Ми атомні заложники прогресу. Вже в нас нема ні лісу, ні небес. Так і живем од стресу і до стресу, абетку смерті маємо - АЕС. Ліна КОСТЕНКО -* * * Цей дощ - як душ. Цей день такий ласкавий. Сади цвітуть. В березах бродить сік. Це солов’їна опера, Ла Скала! Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік. Тут по дворах стоїть бузкова повінь. Тут ті бузки проламують тини. Тут щука йде, немов підводний човен, і прилітають гуси щовесни. Але кленочки проросли крізь ґанки. Жив-був народ над Прип’яттю - і зник. В Рудому лісі виросли поганки, і ходить Смерть, єдиний тут грибник. 🖍️Ліна КОСТЕНКО
74переглядів