Іван Трейко: Подільський месник, генерал УПА та людина, яка воювала 28 років.

У нашому "Таємничому Архіві" сьогодні історія воїна, чиє життя нагадує гостросюжетний трилер.

Іван Демидович Трейко (1898-1945) - легендарний командир, який боровся за незалежність України майже три десятиліття. Від часів УНР до лав УПА, він пройшов шлях від партизанського ватажка до генерала розвідки, залишаючись невразливим для ворогів роками.

Сирота зі Старостинців.

Іван народився 16 квітня 1898 року в селі Старостинці на Вінниччині. Рано втративши батьків, він ріс із мачухою, з якою стосунки не склалися, тому ще підлітком пішов із дому. Юність пройшла в окопах Першої світової війни, де він воював у російській армії та зазнав важких поранень. Але його справжня війна почалася у 1919 році, коли він став на бік Української Народної Республіки.

Жорстока помста і партизанська війна.

Більшовики не могли подолати Трейка в бою, тому вдалися до терору: вони закатували його першу дружину, коли сам Іван перебував за кордоном. Згодом поранили й другу. Це лише загартувало його. У 1920-1925 роках загін Трейка наводив жах на чекістів на території південно-західної Київщини (Сквира, Тараща, Біла Церква). Він був настільки популярним серед селян, що вороги вірили в його містичну здатність "зникати в повітрі".

Куля в шию від ДПУ.

З 1925 року Трейко перебрався на Рівненщину (с. Самостріли), яка тоді була під владою Польщі. Він створив комітет допомоги українським емігрантам. Радянські спецслужби не забули про нього та у 1927 році агенти ДПУ влаштували на нього замах. Трейко отримав вогнепальне поранення в шию та щелепу, але вижив.

Втеча з катівень гестапо та створення розвідки УПА.

Коли почалася Друга світова війна, Трейко знову взяв до рук зброю. У 1941 році він долучився до "Поліської Січі" Тараса Бульби-Боровця. У 1942-му його заарештувало гестапо в Холмі, але він вирвався і з 1943 року разом із дружиною вступив до УПА.

Маючи колосальний військовий досвід, він отримав псевдо "Немо" і очолив відділ розвідки спочатку військової округи "Заграва", а потім ВО "Тютюнник". Його поважали як живу легенду: він викладав тактику у старшинській школі УПА, навчаючи молодь боротися з більшовиками їхніми ж методами.

Останній бій генерала.

Шлях воїна завершився 18 липня 1945 року. Кінний загін Трейка потрапив у засідку військ НКВС (близько 70 солдатів) біля села Сторожів. Навіть тоді 47-річний командир прийняв бій. Посмертно Івану Трейку було присвоєно звання генерал-хорунжого УПА.

Чому Іван Трейко у нашому "Таємничому Архіві"?

Його історія - це доказ того, що український опір не переривався. Трейко був тим залізним ланцюгом, який з’єднав героїзм бійців УНР часів Холодного Яру з партизанською стратегією УПА. Він віддав Україні все: родину, здоров'я і зрештою життя.

За відсутності його фото - зображення було створено ШІ.

#Person
ℹ️ Іван Трейко: Подільський месник, генерал УПА та людина, яка воювала 28 років. У нашому "Таємничому Архіві" сьогодні історія воїна, чиє життя нагадує гостросюжетний трилер. Іван Демидович Трейко (1898-1945) - легендарний командир, який боровся за незалежність України майже три десятиліття. Від часів УНР до лав УПА, він пройшов шлях від партизанського ватажка до генерала розвідки, залишаючись невразливим для ворогів роками. ☑️ Сирота зі Старостинців. Іван народився 16 квітня 1898 року в селі Старостинці на Вінниччині. Рано втративши батьків, він ріс із мачухою, з якою стосунки не склалися, тому ще підлітком пішов із дому. Юність пройшла в окопах Першої світової війни, де він воював у російській армії та зазнав важких поранень. Але його справжня війна почалася у 1919 році, коли він став на бік Української Народної Республіки. ☑️ Жорстока помста і партизанська війна. Більшовики не могли подолати Трейка в бою, тому вдалися до терору: вони закатували його першу дружину, коли сам Іван перебував за кордоном. Згодом поранили й другу. Це лише загартувало його. У 1920-1925 роках загін Трейка наводив жах на чекістів на території південно-західної Київщини (Сквира, Тараща, Біла Церква). Він був настільки популярним серед селян, що вороги вірили в його містичну здатність "зникати в повітрі". ☑️ Куля в шию від ДПУ. З 1925 року Трейко перебрався на Рівненщину (с. Самостріли), яка тоді була під владою Польщі. Він створив комітет допомоги українським емігрантам. Радянські спецслужби не забули про нього та у 1927 році агенти ДПУ влаштували на нього замах. Трейко отримав вогнепальне поранення в шию та щелепу, але вижив. ☑️ Втеча з катівень гестапо та створення розвідки УПА. Коли почалася Друга світова війна, Трейко знову взяв до рук зброю. У 1941 році він долучився до "Поліської Січі" Тараса Бульби-Боровця. У 1942-му його заарештувало гестапо в Холмі, але він вирвався і з 1943 року разом із дружиною вступив до УПА. Маючи колосальний військовий досвід, він отримав псевдо "Немо" і очолив відділ розвідки спочатку військової округи "Заграва", а потім ВО "Тютюнник". Його поважали як живу легенду: він викладав тактику у старшинській школі УПА, навчаючи молодь боротися з більшовиками їхніми ж методами. ☑️ Останній бій генерала. Шлях воїна завершився 18 липня 1945 року. Кінний загін Трейка потрапив у засідку військ НКВС (близько 70 солдатів) біля села Сторожів. Навіть тоді 47-річний командир прийняв бій. Посмертно Івану Трейку було присвоєно звання генерал-хорунжого УПА. ☑️ Чому Іван Трейко у нашому "Таємничому Архіві"? Його історія - це доказ того, що український опір не переривався. Трейко був тим залізним ланцюгом, який з’єднав героїзм бійців УНР часів Холодного Яру з партизанською стратегією УПА. Він віддав Україні все: родину, здоров'я і зрештою життя. За відсутності його фото - зображення було створено ШІ. #Person
285views