Не стільки в тому квітнику за колодязем греблася та троянди чекрижила, скільки жваво, бадьоро, з відповідними звуковими ефектами на кшталт неперекладного прапорщицького фольклору стрибала через паркан…
Ййййййииииак молода!:)

Ховалася в хату…
Бо в три підходи балалайні бляшанки галопом неслися над селом…
Не просто над селом…
Прям над хатою…

Якщо б не ці обстановкові подразники, може б я й швидше впоралася?
Ну як вийшло вже…
Ото тільки-тільки бурхливо фінішувала…

Заколодязна ділянка впорядкована.
Стрижені троянди (під саму землю!), калина, дві вербички, звіробій.
Обсмикано добіса гілок клематисів-простяків.
Видовбано з землі ще штук двадцять несанкціонованих клематисів!:)

Планувала впорядкувати квітники ще й під другою перголою, той, де верба Хакуро нішикі росте, й гірку?
Та не все сталося, як гадалося.
Час та натхнення були!:)
А ось сили вже кудись поділися…

Вильожуватимуся.
Відстежуватиму чергову тривогу…

Ви там як?