- STRANNIK -
******
Авторська пісня " STRANNIK "
Автор музики та вірша:
Олександр Котла
ᛟᛚᛖᚲᛊᚨᚾᛞᚱ-STRANNIK-ᚹᛇᛚᛇᛃᚱ
******
Було в житті... була і «зона»...
Відбув я строк... за все своє,
Але життя... це і понині...
Мені спокою... не дає.
Давно відсидів... та надалі...
Всі докоряють... без причин.
Для світу я... у тій провині...
Не є людина... просто тінь.
Хай є освіта... і таланти...
Для них я — звір... що в клітці ріс.
Минуло років... вже з тринадцять...
А пляма та... як море сліз.

А світ таврує... світ не пробачає,
Для нього я — лише звичайна мить.
Ніхто за плямою душі не помічає,
Лиш бачать тінь — не серце, що болить!
Я не політик... не мільйонів власник,
Я просто страннік... що шукав тепло...
Чому ж цей світ — такий «суворий власник»?..
Де замість серця — крига та бабло ...

На жаль не знав я... рідних мами й тата...
Не знав любові... і не знав тепла...
Не треба влади... тільки те багаття...
Де б доля грітись... там мені дала.
І від народження... я начебто як винний...
Бо навіть та... яка пісень співала,
Мені, коли в утробі тільки ще штовхався...
Потім від мене, ту відмову, написала.

Та я пишу... я свої думи
Перекладаю у рядки.
В надії... що мене почують,
Що зрозуміють завдяки
Моїм віршам той біль і смуток,
Який болить мені щоночі,
Приходить... як на самоті...
Я залишаюсь... в пустоті ...
- STRANNIK - ****** Авторська пісня " STRANNIK " Автор музики та вірша: Олександр Котла ᛟᛚᛖᚲᛊᚨᚾᛞᚱ-STRANNIK-ᚹᛇᛚᛇᛃᚱ ****** Було в житті... була і «зона»... Відбув я строк... за все своє, Але життя... це і понині... Мені спокою... не дає. Давно відсидів... та надалі... Всі докоряють... без причин. Для світу я... у тій провині... Не є людина... просто тінь. Хай є освіта... і таланти... Для них я — звір... що в клітці ріс. Минуло років... вже з тринадцять... А пляма та... як море сліз. А світ таврує... світ не пробачає, Для нього я — лише звичайна мить. Ніхто за плямою душі не помічає, Лиш бачать тінь — не серце, що болить! Я не політик... не мільйонів власник, Я просто страннік... що шукав тепло... Чому ж цей світ — такий «суворий власник»?.. Де замість серця — крига та бабло ... На жаль не знав я... рідних мами й тата... Не знав любові... і не знав тепла... Не треба влади... тільки те багаття... Де б доля грітись... там мені дала. І від народження... я начебто як винний... Бо навіть та... яка пісень співала, Мені, коли в утробі тільки ще штовхався... Потім від мене, ту відмову, написала. Та я пишу... я свої думи Перекладаю у рядки. В надії... що мене почують, Що зрозуміють завдяки Моїм віршам той біль і смуток, Який болить мені щоночі, Приходить... як на самоті... Я залишаюсь... в пустоті ...
1
1comments 13views 4Plays