Поки дочекалася зранку, коли вже та моккккшанська балалайка дематеріалізується?
А вона все намотувала та намотувала кола…

Перший раз перечікувала в прохідній кімнаті, на нижній плацкарті біля туалету…
Єдиній кімнаті, де відсутні вікна…
Бо дуже вже низько та гучно бляшанка ця диринчала…

Матюччя перла, авжеж…
А хто його в цей момент би не пер?…

Й ото з таким войовничим настроєм таки зібралася звершувати!
Нарешті ̶к̶р̶и̶г̶а̶ ̶с̶к̶р̶е̶с̶л̶а̶ я дісталася до своїх троянд!!! Першої їх частини!

Чекрижила варварськи!
Майже під саму землю!
Втім, я їх щороку стрижу саме так.
Й гірші вони від цього не становляться!!!

Закінчила прибирання тільки в першому з моїх численних квітників…
Ззззздулася…
Сіла на ослінчик, щоб згадати хто я?:)
Де я?:)
Нащо я?:)

Ручечки ж до телефона тягнуться?
Аааааааааа він мене не впізнає!:))) Вимагає паролю!:)
Потім зазирнула в дзеркало, що в тамбурі висить?:)
Зрозуміла, що телефон був правий!:)
Бо ота розпарена, спітніла, брудна, червона фізіомордія точно не може належати мені!:)))

Намилася, борщу натріпалася, тепер тільки вильожуватимуся!!!
Як на мене, чудовий план?:)

А тривога знов гидотно сканудить…