А кажуть, янголи не курять...
Можливо, кави теж не пʼють...
Вони до нас торкатись люблять,
У снах і спогадах живуть.
А кажуть, янголи не плачуть.
Лиш ніжно можуть пригорнуть,
Коли страждання наші бачать.
Як вміють, душі бережуть.
А кажуть, янголи нас чують
Та моляться за нас завжди.
Опіку нам свою дарують,
І бережуть нас від біди.
А кажуть, завжди вони з нами,
Дають нам крила напрокат.
Щоб, закохавшись, ми літали,
Не озираючись назад.
Щоб вистачало у нас сили
Незламні будувать мости,
Вони нам пірʼям шлях встелили,
Щоб ми могли крізь терни йти.
Без болю, легкою ходою.
Без ран у серці і в душі.
Життя щоб цінували й волю.
Щоб поруч рідні, не чужі...
Хай скажуть янголи: «Не бійся!
На все є визначений час.
А поки можеш, щиро смійся.
І випий кави замість нас»
Будчук Оля
Olia Budchuk