Денису Шевчуку — 29 років. Він військовий із Чернівців. Мілені — 20. Вона з Краматорська.

Їхня історія почалася з кав’ярні у прифронтовому місті. Денис побачив Мілену, коли вона працювала за барною стійкою. Він приходив туди знову і знову — пив каву лише для того, щоб поговорити з нею. Жартував, що випив її стільки, що вже почав хвилюватися за серце. Наполегливість дала результат — між ними народилося кохання.

У листопаді 2025 року Денис зазнав тяжкого поранення на війні. Він втратив обидві ноги, руку, око та отримав серйозні внутрішні ушкодження. Упродовж усього цього часу Мілена була поруч — не відходила ні на крок.

Цього місяця вони одружилися в лікарні в Києві. Мілена спить у палаті разом із Денисом, підтримуючи його щодня і щохвилини.

Денис розповідає: минулого року, перебуваючи у Німеччині, де живе його мама, він мав можливість залишитися за кордоном. Однак навіть не розглядав цього варіанту. За його словами, він відповідальна людина і чітко усвідомлює, що стоїть на кону у війні України за власне виживання. Залишити побратимів він не міг.

Це історія про вибір. Про любов, що не злякалася війни. І про людську гідність, яка не відступає навіть тоді, коли ціна — надзвичайно висока.