Та норм же ж.
У відповідь на питання Татуся Бо…
Наступний в стрічці допис від колежанки не українки…
Також з питанням.
Яка температура в житловому приміщенні вважається нормальною?…
Й як їй пояснити, що коли я жила на Донбасі та топила пічку вугіллям, все, що було нижче за +28, будо для мене занадто мерзлякувато!?
На Полтавщині, куди я евакуювалася в 2014, в мене зараз +16 - норм.
Так це в мене є ціла хата, газове опалення та дровʼяна пічка…
Розповідати, чому не прогріваємо хату потужніше, сенсу не бачу.
Бо ви й так все розумієте?
А хто не розуміє, нащо пояснювати!?
Татуся Бо:
А коли ви чесно відповідали на питання "як ти?"?
Бо я от замислилась і не могла навіть згадати коли то було. Хоч я і дуже намагаюся за порадою психотерапевта говорити щось більше ніж просто "норм".
Бо ну а шо тут скажеш?!
Після гучної ночі, пише мені приятелька з Дніпра "як ти?". А я читаю в новинах про приліт в житловий будинок в Дніпрі. От як їй розказати свою правду схожу на безпробудне ниття.
Або от котики з бліндажа питають "як ти?". Як їм розказувати про те, що змерзла, промерзла до самого нутра, так, що, здається перестала щось відчувати? У них ще важче і ще гірше вже 4 роки. Я можу взяти кухоль гарячого чаю і закутатися в ковдру і там мандіти собі тихенько про всяке жизнєнне гамно. А в них цієї розкоші немає.
Або мама питає. Мамам не можна казати, шо тобі страшно, тривожно чи холодно. Бо мама з цим нічого не зробить, але гризтиме себе і тебе. Я своїй навіть з реанімації відповідала, що все харашо.
Подруга з якою приблизно в однакових умовах: "як ти?". І пишеш їй: "норм. А ти?" І у відповідь отримуєш "теж норм" і приблизно уявляєш скільки всього помістилося в те довбане "норм".
Якась етика антиниття.
Колись на уроці англійської з вчителем вправлялися в смолтоках. В оцих всих сталих виразах і словечках. І я щоб повидєлуваться скільки всього нового вивчила на питання "хау ар ю" почала розказувати реально правду щодо свого хау))) зблідлий вчитель попросив більше ніколи не відповідати так іноземцям. Я ж пожартувала, що ми, українці, зараз тільки іноземцям і можемо так відповідати, бо у своїх така ж хрінь і їх хочеться поберегти, а іноземці принаймні зекономлять на перегляді фільмів жахів.
Як ви?
У відповідь на питання Татуся Бо…
Наступний в стрічці допис від колежанки не українки…
Також з питанням.
Яка температура в житловому приміщенні вважається нормальною?…
Й як їй пояснити, що коли я жила на Донбасі та топила пічку вугіллям, все, що було нижче за +28, будо для мене занадто мерзлякувато!?
На Полтавщині, куди я евакуювалася в 2014, в мене зараз +16 - норм.
Так це в мене є ціла хата, газове опалення та дровʼяна пічка…
Розповідати, чому не прогріваємо хату потужніше, сенсу не бачу.
Бо ви й так все розумієте?
А хто не розуміє, нащо пояснювати!?
Татуся Бо:
А коли ви чесно відповідали на питання "як ти?"?
Бо я от замислилась і не могла навіть згадати коли то було. Хоч я і дуже намагаюся за порадою психотерапевта говорити щось більше ніж просто "норм".
Бо ну а шо тут скажеш?!
Після гучної ночі, пише мені приятелька з Дніпра "як ти?". А я читаю в новинах про приліт в житловий будинок в Дніпрі. От як їй розказати свою правду схожу на безпробудне ниття.
Або от котики з бліндажа питають "як ти?". Як їм розказувати про те, що змерзла, промерзла до самого нутра, так, що, здається перестала щось відчувати? У них ще важче і ще гірше вже 4 роки. Я можу взяти кухоль гарячого чаю і закутатися в ковдру і там мандіти собі тихенько про всяке жизнєнне гамно. А в них цієї розкоші немає.
Або мама питає. Мамам не можна казати, шо тобі страшно, тривожно чи холодно. Бо мама з цим нічого не зробить, але гризтиме себе і тебе. Я своїй навіть з реанімації відповідала, що все харашо.
Подруга з якою приблизно в однакових умовах: "як ти?". І пишеш їй: "норм. А ти?" І у відповідь отримуєш "теж норм" і приблизно уявляєш скільки всього помістилося в те довбане "норм".
Якась етика антиниття.
Колись на уроці англійської з вчителем вправлялися в смолтоках. В оцих всих сталих виразах і словечках. І я щоб повидєлуваться скільки всього нового вивчила на питання "хау ар ю" почала розказувати реально правду щодо свого хау))) зблідлий вчитель попросив більше ніколи не відповідати так іноземцям. Я ж пожартувала, що ми, українці, зараз тільки іноземцям і можемо так відповідати, бо у своїх така ж хрінь і їх хочеться поберегти, а іноземці принаймні зекономлять на перегляді фільмів жахів.
Як ви?
Та норм же ж.
У відповідь на питання Татуся Бо…
Наступний в стрічці допис від колежанки не українки…
Також з питанням.
Яка температура в житловому приміщенні вважається нормальною?…
Й як їй пояснити, що коли я жила на Донбасі та топила пічку вугіллям, все, що було нижче за +28, будо для мене занадто мерзлякувато!?
На Полтавщині, куди я евакуювалася в 2014, в мене зараз +16 - норм.
Так це в мене є ціла хата, газове опалення та дровʼяна пічка…
Розповідати, чому не прогріваємо хату потужніше, сенсу не бачу.
Бо ви й так все розумієте?
А хто не розуміє, нащо пояснювати!?
Татуся Бо:
А коли ви чесно відповідали на питання "як ти?"?
Бо я от замислилась і не могла навіть згадати коли то було. Хоч я і дуже намагаюся за порадою психотерапевта говорити щось більше ніж просто "норм".
Бо ну а шо тут скажеш?!
Після гучної ночі, пише мені приятелька з Дніпра "як ти?". А я читаю в новинах про приліт в житловий будинок в Дніпрі. От як їй розказати свою правду схожу на безпробудне ниття.
Або от котики з бліндажа питають "як ти?". Як їм розказувати про те, що змерзла, промерзла до самого нутра, так, що, здається перестала щось відчувати? У них ще важче і ще гірше вже 4 роки. Я можу взяти кухоль гарячого чаю і закутатися в ковдру і там мандіти собі тихенько про всяке жизнєнне гамно. А в них цієї розкоші немає.
Або мама питає. Мамам не можна казати, шо тобі страшно, тривожно чи холодно. Бо мама з цим нічого не зробить, але гризтиме себе і тебе. Я своїй навіть з реанімації відповідала, що все харашо.
Подруга з якою приблизно в однакових умовах: "як ти?". І пишеш їй: "норм. А ти?" І у відповідь отримуєш "теж норм" і приблизно уявляєш скільки всього помістилося в те довбане "норм".
Якась етика антиниття.
Колись на уроці англійської з вчителем вправлялися в смолтоках. В оцих всих сталих виразах і словечках. І я щоб повидєлуваться скільки всього нового вивчила на питання "хау ар ю" почала розказувати реально правду щодо свого хау))) зблідлий вчитель попросив більше ніколи не відповідати так іноземцям. Я ж пожартувала, що ми, українці, зараз тільки іноземцям і можемо так відповідати, бо у своїх така ж хрінь і їх хочеться поберегти, а іноземці принаймні зекономлять на перегляді фільмів жахів.
Як ви?
58переглядів